Сільськогосподарське страхування

Страхування технічних ризиків

В основу страхування технічних ризиків покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

З розвитком промисловості економічна роль страхування технічних ризиків посилюється, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став практично незамінним.

Договір страхування технічних ризиків може бути укладений на термін від одного місяця і більше. Страхова сума визначається на рівні вартості, визначеної проектно-кошторисною документацією. Якщо в разі настання страхового випадку страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховується факт неповного страхування. Тому про зміни в страховій сумі слід негайно повідомляти страховика.

При страхуванні технічних ризиків немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому премію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об’єкта, його вартість, виробничий процес, план розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежогасіння, досвід монтажної фірми з монтажу відповідних об’єктів.

Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Об'єкти страхування майна сільськогосподарських підприємств поділяють на такі основні групи:

— урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку, крім урожаю природних сінокосів та пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, культур, які господарство висівало про­тягом 3—5 років, але жодного разу не отримувало врожаю;

— дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградни­ки.Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу;

— сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджо­лосім'ї, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями;

— будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незаверше­ного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Для різноманітних об'єктів страхування характерні різні ризики, які враховуються страховими компаніями при розробці конкретних умов і правил страхування.

При страхуванні майна, що належить с/г підприємствам, приймається до уваги висока залежність від природно-кліматичних умов.

Об’єктом страхування є врожай с/г культур, тварин, сім’ї бджіл, а також будівлі, споруди, с/г техніка тощо.

Страхування тварин проводиться на випадок їх загибелі від стихійних лих, інфекційних захворювань, пожежі тощо. Відшкодування складає 80% від суми збитку. Молодняк від інфекційних захворювань не страхується, оскільки ризик надто високий.

При встановленні розміру відшкодування (тобто 80%) враховується вартість шкіри, якщо вона може бути використана для подальшої промислової переробки, та м’яса, якщо воно може бути реалізовано або використано для годівлі іншої худоби.

Оцінка худоби здійснюється за її балансовою вартістю, а для робочої і продуктивної – з урахуванням зносу.

В страхуванні с/г тварин існує поняття “страхового віку”, як такого, з якого тварина приймається на страхування.

5. Страхування домашнього майна громадян

Страху­вальниками домашнього майна можуть бути фізичні та юридичні особи — власники домашнього майна, які проживають на території України.

Майно страхується на випадок крадіжок, пошкодження внаслідок дії третьої особи, внаслідок знищення (пожежа).

Згідно з Законом України " Про страхування" послуги щодо страхуван­ня майна громадян надаються в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками.

Майно страхується:

1) за загальним договором (крім виробів з дорогоцінних металів, коштовного каміння, колекцій картин);

2) за окремими предметами домашнього майна;

3) за окремими групами предметів, наприклад, меблі, килими, вироби з дорогоцінних металів, колекції, картини.

Особливо цінне майно може прийматися на страхування за спеціаль­ним договором.

Розрахунку розміру нанесеного збитку має певні особливості:

— розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домаш­нього майна;

— збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або уш­кодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

Страховий платіж вноситься готівкою або безготівково через бухгал­терію організації, де працює страхувальник.

Збитки відшкодовуються:

при знищенні, викраденні майна — його вартість, що визначається страхувальником;

при повному знищенні — страхова сума, обумовлена загальним до­говором на відповідну суму майна;

у разі пошкодження — сума знижки вартості, тобто різниця між вка­заною страхувальником вартістю майна та вартістю з урахуванням знеці­нення (втрати якості та цінності), спричиненим страховим випадком;

якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета. Вартість ремонту об­числюється за діючими розцінками.

Страхове відшкодування виплачується страховою компанією протягом трьох днів після одержання всіх необхідних документів.

При страхуванні домашнього майна неабияке значення має розмір франшизи - процент від суми збитку, а в деяких страхових компаніях — це процент від суми ліміту відповідальності. Її розмір обумовлюється в дого­ворі страхування.

Дата добавления: 2014-01-05