Психологічні теорії, що лежать в основі СПТУК

Технологічний детермінізм.

Зіммель.

Вважає, що конфлікт це двигун прогресу. Без нього суспільство не може розвиватись. В результаті конфлікту (зіткнення протилежних несумісних інтересів) відмирає старе і перемагає нове в суспільстві. Передбачає постійне напруження.

Символічний інтеракціонізм (Емерсон) – соціальний процес розглядається як процес становлення та зміни соціальних значень, постійне визначення і пере визначення ситуацій і взаємодії їх учасників.

Теорія дій (Вебер). В основі суспільного життя активна діяльність індивіда під впливом стимулів:

1. Людина чекає на схвалення глядачів.

2. Діяльність притаманна людині, як одна із її суттєвих ознак.

На основі теорії дії і інтеракції створено концепцію,, нового гуманізму ”, яка має два напрямки:

1. Феноменологія (Бергер, Лукман) – суспільство характеризується загальною свідомістю його членів. Образ суспільства формується у процесі дискусії. Людина створює сприятливий для себе образ, потім маніпулює цим образом, як чимось реальним. Хоч в дійсності суспільству в період створення і після того є чимось іншим.

2. Етнометодологія (Гусерль – створив теорію рефлексії) – кожен член суспільства відчуває, що його існування залежить від показників і завдань, які стоять перед суспільством в цілому.

Неоконсерватизм (консерватизм – збереження старих традицій).

Основні положення:

1. Те, що можна не змінювати, змінювати не потрібно.

2. Індивід не може бути розумним, розумний загал.

3. Слід враховувати близькі і далекі перспективи і наслідки.

4. В здоровому суспільстві повинні взаємодіяти всі верстви.

5. Людина недосконала, тому вона не може створити досконалий соціальний порядок (Ніцше).

Два напрямки:

1. Теоретико-методологічний:

1.1. Специфічне пояснення взаємодії,,еліта-маса”;

1.2. Песимізм в оцінці,,людської природи”;

1.3. Суспільство – це статична і внутрішньо збалансована система, в якій протипоказані радикальні зміни.

2. Соціально-політичний:

2.1. Пропаганда,,сильної влади”;

2.2. Обмеження демократії;

2.3. Застосування зброї проти незадоволених.

Має два напрямки:

1.Технологічний песимізм (К. Ясперс). В усіх нещастях звинувачують техніку, що знищує природу і прирікає людину на вимирання. Перетворює людину в машину.

2.Технологічний оптимізм (Дракер). Прославляють техніку.

Психологія наука яка досліджує душу до початку XVIII століття Діоген та Декарт, та свідомість - Д. Гартлі, Джон Стюарт Мілль, А. Бен, Герберт Спенсер.

Досліджує:

- Походження психічної діяльності (психофізіологія - Іван Михайлович Сєченов, Павлов)

- Поведінка (біхевіоризм - Джон Уотсон)

- Несвідоме (психоаналіз - Зигмунд Фрейд)

- Процеси переробки інформації і її вплив на свідомість (гештальт-психологія - Макс Вертгеймер)

- Особистий досвід людини (Гуманістична психологія - Абрахам Маслоу, К. Роджерс, Віктор Франкл, Ролло Мей)

В кінці 18 - початку 19 ст. психологічне знання починає виходити за межі філософії. Спенсер формулює принципи адаптації організмів до середовища, Дарвін намітив нетелеологічне пояснення цілеспрямованості поведінки, вивчив інстинктивну поведінку і емоції, показав еволюційне походження деяких форм поведінки людини, Гальтон поставив питання про спадковість психологічних характеристик, англійський невролог Джексон успішно вивчав закономірності локалізації та розподілу забезпечення психічних функцій різними структурами мозку. Декарт видвинув ідеї про рефлекс, його доповнили Прохазки, Белла і Мажанді – розробивши теорію рефлекторних дуг, за якою нервове збудження поширювалося від рецептора до еффектора так, що сенсорний стимул викликав рухову реакцію. Сєченов на основі сформулював основу технічних наук.

Екзистенціоналізм – вивчає людину, проблеми і труднощі її існування в оточуючому світі (Ясперс, Хайдегер, Камю). Причина виникнення напрямку – світові, війни, які поставили питання: «Як жити далі?». Головна проблема – сенс життя. Головна теза: - «життя людини не має сенсу, але є люди, які наповнюють життя сенсом, хоч вони теж розуміють, що їх нічого не чекає, так як життя людини повний абсурд». Докази цього:

Постійне «спілкування» з думкою про смерть (песимісти). Постійне спілкування з оточуючим світом, отже сенс не в зовнішньому світі, а в суті людини.

Конформізм песимізм приводить до самогубства, оптимізм – допомагає отримати все від життя, середній варіант пристосовництво або конформізм внутрішнє не сприйняття зовнішнього (Ви собі говоріть, а я собі своє думаю).

Дата добавления: 2014-01-05