Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття про закон мислення




ТЕМА 4

ЗАКОНИ ЛОГІКИ

1. Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:

тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього,

достатньої підстави. 3. Ознаки вірного мислення.

Як слідує з визначення логіки як науки, одним з предметів її дослідження є закони вірного мислення.

Закон мислення – необхідний, суттєвий і повторюваний у типових ситуаціях зв’язок між думками. Формально-логічні закони віддзеркалюють найбільш прості і, разом з тим, необхідні умови правильного мислення. Вони є загальнолюдськими - кроскультурними та інтернаціональними, а нехтування законами призводить до недисциплінованості, нераціональності, суперечливості мислення, мовлення та діяльності будь-якої людини.

Основними законами формальної логіки є закони тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього і достатньої підстави. Ці та інші логічні закони є здобутками європейської цивілізації.

Разом з тим вони не народжені людьми, а просто ними підмічені і перекладені вченими на мову. Іншими словами, головною ознакою законів логіки є їх об’єктивність – ці принципи існують незалежно від знання чи незнання їх людьми, а також незалежно від людських опіній стосовно них.

Читачеві вони можуть видатися доволі простими і це вірно, бо люди, як правило дотримуються їх стихійно вже на повсякденному рівні. Однак, володіючи логічною теорією освічена людина озброєна проти неістинних, але на перший погляд, переконливих заяв, тез, фраз, якими, зокрема, є софізми та паралогізми.

Три з цих законів (несуперечності, виключеного третього та тотожності) сформульовані Аристотелем, а четвертий - закон достатньої підстави – Г.В.Лейбніцем. Розглянемо їх докладніше.

2. Основні закони логіки: тотожності, суперечності (несуперечності),

виключеного третього, достатньої підстави

 

Кожен з законів логіки має визначення, більшість з них – символьне вираження у вигляді формули, але найбільш значимими є наслідки, які випливають з дотримання чи недотримання закону. Приведемо їх докладніше.

Закон тотожності

 
 
Будь-яка думка має бути тотожна сама собі  

 


Цей закон визначається тотожно-істинною формулою А є А або (А ≡ А), де під А розуміється будь-яка думка взагалі. Цю формулу можна розуміти і таким чином: «одна і таж сама думка не може бути собою і чимось іншим» - інакше з’являється помилка яка має назву «підміна тези».

Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і істотні явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування істотні ознаки і уникати неістотних.

В процесі формування думки дуже важливо не застосовувати логічних помилок, які перешкоджають реалізації цього закону. Найбільш розповсюдженими логічними помилками є:

§ амфіболія (від грецького «двозначність») – двосмиловість виразу, підміна сутності поняття. Ця помилка, як правило, має анекдотичний вигляд. Скажімо «Знаючи, що язик до Києва доведе, я купив на базарі язик і тепер сміливо можу прямувати до Києва», фрази на кшталт «підняти очі», «з вікна дуло» тощо;

§ еквівокація – використання одного і того ж терміну у різних значеннях. Наведемо приклад умисної еквівокації: «Морський вовк – це дійсно вовк. Як і будь-який вовк, він живе у лісі. Таким чином морські вовки живуть у лісі» – наочною тут є підміна змісту фрази «морський вовк»;

§ логомахія – суперечка про вербальні поняття коли учасники дискусій не можуть дійти згоди з причини недосягнення конвенції стосовно змісту того чи іншого поняття. На цю помилку звертав увагу відомий англійський філософ Франциск Бекон Веруламський. Говорячи про суперечності у процесі пізнання він звертав увагу на так званий «привид (ідол) ринку», коли відсутність домовленості стосовно смислу того чи іншого поняття призводить до різного його тлумачення і дискусійних хиб.

Таким чином, для дотримання закону тотожності людина, зобов’язана не підміняти зміст поняття, про яке іде мова, завчасно домовитися з співрозмовником стосовно понять, якими вони будуть оперувати. Крім цього людині не рекомендується довільно (і раптово) змінювати тему бесіди.

 

Закон суперечності (несуперечності)

З двох суджень, з яких в одному щось стверджується про предмет думки в даний час, а в іншому в цей же час те ж саме заперечується обидва не можуть бути одночасно істинними   або:   Два протилежних судження не можуть бути істинними в один і той же час і в одному і тому ж відношенні

 

 


Закон несуперечності виражається формулою .

Наприклад, два судження «Ворскла є притокою Дніпра» і «Ворскла не є притокою Дніпра» не можуть бути одночасно істинними ні хибними, якщо мається на увазі одна річка під назвою «Ворскла» (а не, скажімо, однойменна спортивна команда) – при цьому даний закон не встановлює, яке саме судження істинне, а яке хибне.

В той же час слід пам’ятати, що суперечності не буде, якщо ми щось стверджуємо або заперечуємо стосовно одного предмету у різний проміжок часу. Наприклад «Косовський – футболіст київського Динамо» і «Косовський – не футболіст київського Динамо», «Петренко є студентом» і «Петренко не є студентом» можуть бути вірними у різний проміжок часу.

Предмет нашої думки ми також можемо розглядати в різному відношенні. Так про пана Іванова ми можемо сказати, що він добре знає українську і російську мову, бо його знання задовольняють вимогам пересічного спілкування. Разом з тим, цих знань іноді може бути недостатньо (тобто він не досить добре знає) щоб бути перекладачем документів з української на російську і навпаки.

Зауважимо, що у цьому випадку ми певною мірою входимо у «поле дії» закону тотожності.

Більш детально зазначимо, що закон заперечує одночасну істинність і хибність таких трьох пар простих суджень, які знаходять у відношення протилежності і протиріччя: (А – Е, Е – І, А – О).

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1618; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.