Використання економіко-правового аналізу і аудиту в роботі правоохоронних органів

Результати економіко-правового аналізу і аудиту можуть широко використовуватися у роботі правоохоронних органів.

Перш за все, це відноситься до визначення умов які впливають на формування способів здійснення економічних зловживань і правопорушень, у тому числі таких, як:

Ø відсутність та недоліки в системі внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства і його структурних підрозділів;

Ø недоліки в організації бухгалтерського обліку, які можуть негативно вплинути на об’єктивність і законність відтворення господарських операцій діяльності підприємства;

Ø недоліки, які пов’язані з рухом матеріальних цінностей і знеособленість відповідальності за них.

Поряд з цим, для робітників правоохоронних органів велике значення мають пропозиції, які зроблені за результатами економіко-правового аналізу і аудиту щодо:

Ø визначення напрямків і змісту рекомендацій щодо забезпечення економічних правопорушень та їх попередженню;

Ø запобігання умов, що можуть сприяти скоєнню економічних злочинів;

Ø виявлення сутності правопорушень в фінансово-господарській діяльності з метою визначення аналітичних ознак економічних зловживань, найбільш типових способів їх скоєння та методів їх приховування.

Практика роботи правоохоронних органів свідчить про те, що результати економіко-правового аналізу і аудиту використовується, головним чином у наступних напрямках.

Перший напрямок – це визначення об’єктів господарської діяльності, що мають інтерес для правоохоронних органів. Для цього аналізується різноманітна інформація, яка всебічно характеризує фінансово-господарську діяльність, у тому числі взаємозв’язок різних економічних показників. Зафіксовані відхилення окремих техніко-економічних показників від нормальної господарської діяльності, які негативно характеризують стан зберігання товарно-матеріальних цінностей, зниження доходів, потребують старанного вивчення та аналізу з боку робітників правоохоронних органів.

Наприклад, виявлені в процесі економіко-правового аналізу і аудиту зміни у фінансової звітності, які не можна пояснити; необґрунтовані угоди наприкінці звітного періоду; недостатність власного капіталу; більш швидке збільшення суми витрат, порівняно з зростанням доходів; часті зміни керівництва і інші аналітичні признаки економічних зловживань.

Крім цього за результатами співставлення економічних показників підприємств, які працюють приблизно в однакових умовах може бути установлено, що на одному із них має місце наднормативне списання матеріальних ресурсів, або різке збільшення собівартості продукції, яка випускається. Така інформація потребує доскональної перевірки і заслуговує на особливу увагу з боку правоохоронних органів.

Слід мати на увазі, що не всі відхилення від нормальної господарської діяльності які виявлено в процесі економіко-правового аналізу і аудиту однозначно свідчать про економічні зловживання і заслуговують на увагу правоохоронних органів. Наприклад, невиконання договірних зобов’язань по розвантаженню готової продукції яке знайшло відображення у висновку аналітика чи аудитора не заслуговують уваги правоохоронних органів. Між тим, якщо має місце систематичне невиконання договірних зобов’язань, наявність великих сум простроченої кредиторської заборгованості, участь підприємства в судових (арбітражних) процесах – це може стати об’єктом пильної уваги з боку правоохоронних органів.

Другим напрямком використання матеріалів економіко-правового аналізу і аудиту являється висування припущення про способи скоєння економічних зловживань. На основі інформації яка одержана під час узагальнення матеріалів економіко-правового аналізу і аудиту спочатку висувається припущення про спосіб зловживання. Після цього визначаються економічні показники, величини, які можуть бути змінені внаслідок взаємодії подій злочину з економічною системою підприємства і зовнішнім середовищем.

Спосіб скоєння злочину, може передбачатися на основі аналізу карних справ і іншої інформації, що знаходиться в органах внутрішніх справ. Аналогічно відбираються і показники фінансово-господарської діяльності підприємства. При їх визначенні слід враховувати діючий механізм формування облікових і звітних показників, а також суттєвість впливу передбаченого способу скоєння зловживань на зміну значень цих показників. Цей вплив визначається на основі встановлення закономірності взаємодії з економічною системою показників підприємства і зовнішнім середовищем.

Під час вибору таких показників необхідно спрогнозувати яким чином буде змінюватися значення показника (збільшення, зменшення) при передбачуваному способі скоєння економічних зловживань.

З урахуванням розглянутих обставин вивчаються економічні показники діяльності підприємства, які всебічно відтворюють його господарсько-фінансову діяльність. Основна задача такого вивчення полягає в тому, що на основі аналізу і співставлення показників виявляється наявність або відсутність протиріч, що дає змогу правильно зробити припущення про способи скоєння зловживань на відповідному господарському об’єкті.

Тобто, специфіка використання матеріалів економіко-правового аналізу та аудиту в роботі правоохоронних органів має велике значення не тільки для виявлення економічних зловживань, але й для їх своєчасного попередження.

1.4. Сутність та зміст методу економіко-правового аналізу

Метод у перекладі з грецької – дослідження, спосіб дослідження явищ. Метод економічного аналізу у загальнонауковому розумінні – це діалектичний підхід до вивчення різних суспільних явищ і господарських процесів у їх становленні та розвитку.

Методом економіко-правового аналізу є діалектичний спосіб дослідження господарських процесів в їх становленні та розвитку відповідно до чинних правових і нормативних вимог.

Діалектичність підходу до дослідження господарських процесів заключається у тому, що всі вони розглядаються в становленні та розвитку. Їм властиві переходи кількості у якість, боротьба протилежностей, відмирання старого та поява нового, більш прогресивного і інші. Тобто методи і прийоми діалектики знаходять своє застосування в дослідженні окремих господарських процесів, господарської діяльності в цілому на усіх рівнях управління.

Характерними особливостями методу, як економічного так і економіко-правового аналізу являються: використання системи показників, які всебічно характеризують господарський процес; дослідження причин зміни тих чи інших показників діяльності господарюючого суб’єкту; встановлення основних причин (факторів), які суттєво впливають на економічний показник; виявлення та вимірювання взаємозв’язку і взаємозалежності між окремими показниками, які визначаються як об’єктивними умовами розвитку, так і відхиленнями від правових та нормативних вимог господарських процесів.

Розглядаючи характерні особливості методу економіко-правового аналізу слід відмітити що:

Ø система показників формується, як у залежності від цілей і задач аналізу, так і визначається під час проведення аналізу;

Ø вивчення причин змін економічних показників пов’язано з тим, що економічні явища обумовлені причинним зв’язком і причинною залежністю, які необхідно визначити, так як на господарську діяльність підприємства, навіть на окремий його показник, можуть впливати багато різних причин (факторів);

Ø виявлення та вивчення усіх факторів складно і не завжди у цьому є практична доцільність. Задача полягає у тому, щоб встановити найбільш суттєві причини, які у значній мірі визначають вплив на той чи інший економічний показник;

Ø виявлення та вимірювання взаємозв’язку і взаємозалежності між окремими показниками, які визначаються об’єктивними умовами виробництва і обігу товарів, потребує, щоб окремий економічний показник розглядався не ізольовано від інших, а в їх взаємозв’язку, так як всі економічні показники пов’язані між собою, кожний із них залежить від іншого і має своє значення. Виключення певного показника (фактора) чи порушення послідовності досліджень факторів робить аналіз економічно неправомірним, а висновки аудиту недостовірними.

При дослідженні впливу окремих показників (факторів) найбільш поширеним методичним прийомом являється визначення ступеню впливу конкретного фактору на діяльність підприємства при умові, що інші фактори залишаються без змін.

Дата добавления: 2014-01-05