Управління реальними інвестиціями

Специфічний характер реального інвестування і його форм визначають певні особливості його здійснення на підприємстві. При високій інвестиційній активності підприємства з метою підвищення ефективності управління реальними інвестиціями розробляється спеціальна політика такого управління.

Політика управління реальними інвестиціями являє собою частина загальної інвестиційної стратегії підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку й реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів.

Процес формування політики управління реальними інвестиціями підприємства здійснюється в розрізі наступних основних етапів.

1. Аналіз стану реального інвестування в попередньому періоді. У процесі цього аналізу оцінюється рівень інвестиційної активності підприємства в попередньому періоді й ступінь завершеності початих раніше реальних інвестиційних проектів і програм.

a. На першій стадії аналізу вивчається динаміка загального обсягу інвестування капіталу в приріст реальних активів, питома вага реального інвестування в загальному обсязі інвестицій підприємства в передплановому періоді.

b. На другій стадії аналізу розглядається ступінь реалізації окремих інвестиційних проектів і програм, рівень освоєння інвестиційних ресурсів, передбачених на ці мети, у розрізі об'єктів реального інвестування.

c. На третій стадії аналізу визначається рівень завершеності початих раніше реальних інвестиційних проектів і програм, уточнюється необхідний обсяг інвестиційних ресурсів для повного їхнього завершення.

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді. Основою визначення цього показника є планований обсяг приросту основних засобів підприємства в розрізі окремих їхніх видів, а також нематеріальних і оборотних активів приріст, що забезпечує, обсягів його виробничо-комерційної діяльності. Обсяг цього приросту уточнюється з урахуванням динаміки обсягу раніше незакінченого капітального будівництва (незавершених капітальних вкладень).

3. Визначення форм реального інвестування. Ці форми визначаються виходячи з конкретних напрямків інвестиційної діяльності, що забезпечують відтворення його основних засобів і нематеріальних активів, а також розширення обсягу власних оборотних активів.

4. Пошук окремих об'єктів інвестування й оцінка їх відповідності напрямкам інвестиційної діяльності підприємства. У процесі реалізації цього напрямку інвестиційної політики вивчається поточна пропозиція на інвестиційному ринку; відбираються для вивчення окремі реальні інвестиційні об'єкти, найбільше повно відповідні до напрямків інвестиційної діяльності підприємства (її галузевої й регіональної диверсифікованості); розглядаються можливості й умови придбання окремих активів (техніки, технологій і т.п.) для відновлення складу діючих їхніх видів; проводиться ретельна експертиза відібраних об'єктів інвестування.

5. Підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів. Усі форми крупномасштабних реальних інвестицій (крім відновлення окремих видів механізмів і встаткування у зв'язку з їхнім зношуванням) розглядаються як реальні інвестиційні проекти. Підготовка таких інвестиційних проектів вимагає розробки їх бізнес-планів у рамках самого підприємства. Для невеликих реальних інвестиційних проектів допускається розробка короткого варіанта бізнес-плану (з викладом тільки тих розділів, які прямо визначають доцільність їх здійснення).

6. Забезпечення високої ефективності реальних інвестицій. Відібрані на попередньому етапі об'єкти інвестування аналізуються з позиції їх економічної ефективності. При цьому для кожного об'єкта інвестування використовується конкретна методика оцінки ефективності. За результатами оцінки проводиться ранжирування окремих інвестиційних проектів за критерієм їх ефективності (прибутковості). За інших рівних умов відбираються для реалізації ті об'єкти реального інвестування, які забезпечують найбільшу прибутковість.

7. Забезпечення мінімізації рівня ризиків, пов'язаних з реальним інвестуванням. У процесі реалізації цього напрямку інвестиційної політики повинні бути в першу чергу ідентифіковані й оцінені ризики, властиві кожному конкретному об'єкту інвестування. За результатами оцінки проводиться ранжирування окремих об'єктів інвестування за рівнем їх ризиків і відбираються для реалізації ті з них, які за інших рівних умов забезпечують мінімізацію інвестиційних ризиків. Поряд з ризиками окремих об'єктів інвестування оцінюються інвестиційні ризики, пов'язані з реальним інвестуванням у цілому. Цей напрямок інвестиційної діяльності пов'язане з відволіканням власного капіталу в більших розмірах і, як правило, на тривалий період, що може привести до зниження рівня платоспроможності підприємства по поточних зобов'язаннях. Крім того, фінансування окремих інвестиційних проектів здійснюється часто за рахунок залучення значного обсягу позикового капіталу, що може привести до зниження фінансової стабільності підприємства в довгостроковому періоді. Тому в процесі формування даної інвестиційної політики слід заздалегідь прогнозувати, який вплив інвестиційний ризики виявлять на прибутковість, платоспроможність і фінансову стабільність підприємства.

8. Забезпечення ліквідності об'єктів реального інвестування. Здійснюючи реальне інвестування, слід передбачати, що в чинність істотних змін зовнішнього інвестиційного середовища, кон'юнктури інвестиційного ринку або стратегії розвитку підприємства в майбутньому періоді по окремих об'єктах реального інвестування може різко знизиться очікувана прибутковість, підвищитися рівень ризиків, знизитися значення інших показників інвестиційної привабливості для підприємства. Це зажадає ухвалення рішення про своєчасний вихід ряду об'єктів реального інвестування з інвестиційної програми підприємства (шляхом їхнього продажу) і реінвестування капіталу. Із цією метою по кожному об'єкту реального інвестування повинна бути оцінений ступінь ліквідності інвестицій. За результатами оцінки проводиться ранжирування окремих реальних інвестиційних проектів за критерієм їх ліквідності. За інших рівних умов відбираються для реалізації ті з них, які мають найбільший потенційний рівень ліквідності.

9. Формування програми реальних інвестицій. Відібрані в процесі оцінки ефективності реальні інвестиційні проекти підлягають подальшому розгляду з позицій рівня ризиків їх реалізації й інших показників, пов'язаних із цілями їх здійснення. На основі такої всебічної оцінки з урахуванням планового обсягу інвестиційних ресурсів підприємство формує свою програму реальних інвестицій на майбутній період. Якщо ця програма сформована по визначальній пріоритетній меті (максимізація прибутковості, мінімізація інвестиційного ризику й т.п.), то необхідності в подальшій оптимізації програми реальних інвестицій не виникає. Якщо ж передбачається збалансованість окремих цілей, то портфель оптимізується по різних цільових критеріях для досягнення їх збалансованості, після чого ухвалюється до безпосередньої реалізації.

10. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і інвестиційної програми. Основними документами, що забезпечують реалізацію кожного конкретного реального інвестиційного проекту, є капітальний бюджет і календарний графік реалізації інвестиційного проекту.

Капітальний бюджет розробляється звичайно на період до одного року й відображає всі видатки й вступу коштів, пов'язані з реалізацією реального проекту. Календарний графік реалізації інвестиційного проекту (програми) визначає базові періоди часу виконання окремих видів робіт і покладання відповідальності виконання (а відповідно й ризиків невиконання окремих етапів робіт) на конкретних представників замовника (підприємства) або підрядника відповідно до їхніх функціональних обов'язків, викладених у контракті на виконання робіт.

Усі форми реального інвестування проходять три основні стадії (фази), складові в сукупності цикл цього інвестування:

· передінвестиційна стадія, у процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних розв'язків, проводиться їхня оцінка й ухвалюється до реалізації конкретний їхній варіант;

· інвестиційна стадія, у процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного розв'язку;

· постінвестиційна (експлуатаційна) стадія, у процесі якої забезпечується контроль над досягненням передбачених параметрів інвестиційних розв'язків у процесі експлуатації об'єкта інвестування.

Основу передінвестиційної стадії циклу реального інвестування становить підготовка інвестиційного проекту (аналогом цього терміна виступають «бізнес-план», «техніко-економічне обґрунтування» і ін.).

Інвестиційний проект являє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, у якому у загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проекту й фінансові показники, пов'язані з його реалізацією.

Дата добавления: 2014-01-05