Класифікація ревізії фінансово-господарської діяльності

Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за такими ознаками (Рис. 1.):

1) за відношенням до плану роботи;

2) за повнотою перевірки господарських операцій;

3) за широтою охоплених питань;

4) за повторюваністю.

За відношенням до плану роботи ревізії поділяють:

- на планові - здійснюються по раніше розробленому і затвердженому плану;

- непланові - які проводяться в терміни, непередбачені затвердженим планом (при незадовільній роботі установи, у випадках крадіжок цінностей і т.д.); на вимогу слідчих органів - при порушенні кримінальних справ; за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів.

По повноті перевірки господарських операцій ревізії поділяють на суцільно - документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.

В залежності від широти охоплення питань ревізії можна поділяти на тематичні, фінансові (не комплексні) і комплексні.

В залежності від повторюваності контрольних дій розрізняють первинні, повторні і додаткові.

Практичне значення класифікації ревізій заключається в тому, що вона дозволяє розрахувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні і реальні плани ревізій.

Планові ревізії проводяться за раніше наміченими планами, які узгоджуються з вищестоящими органами, проводяться в бюджетних установах не рідше одного разу в два роки.

Позапланові ревізії - позачергово, якщо одержано сигнали про серйозні недоліки в роботі, порушення фінансової дисципліни, крадіжки і зловживання, а також при погіршенні результатів роботи по основних фінансових показниках. На вимогу слідчих органів проводяться при порушенні, наприклад, кримінальних справ, у зв'язку зі зловживанням відповідних посадових осіб. За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України проводяться в основному тоді, коли готуються зміни у чинному законодавстві.

Під час проведення суцільних документальних ревізій дослідженню піддаються всі господарські операції об’єкту ревізії і за весь ревізійний період. Вказані ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів.

При суцільнійперевірці перевіряються всі документи і реєстри бухгалтерського обліку, в яких відображена фінансово-господарська діяльність. Суцільна перевірка може використовуватись не тільки по всіх операціях фінансово-господарської діяльності установи, але і по окремих однорідних операціях. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У випадку встановлення недостач, крадіжок, зловживань суцільній перевірці також підлягають операції, по яких виявлені зазначені порушення. Згідно із завданням, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лише частина їх вибірково за певний період.

Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко. На практиці більш розповсюджені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та реєстрів бухгалтерського обліку за попередньо-затвердженим планом, (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в школі - інтернаті). При цьому деякі господарські операції перевіряються не за весь ревізійний період, а лише за окремі відрізки часу (наприклад, продуктів харчування - за лютий, травень, вересень, листопад). При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно вибрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це повністю залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів.

Вибіркові ревізії - один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи, які відносяться до окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. В багатьох випадках навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо в процесі вибіркової ревізії виявлені серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. І слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків і порушень.

При ревізіях може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи. Така ревізія називається повною.

Частковими ревізіями називаються такі, при яких перевірці підлягає будь-який вид операцій, наприклад касові операції, розхід визначених матеріалів. В практиці ревізійної роботи застосовуються також комутовані ревізії, які являють собою злиття різних видів ревізій.

Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій, або окремих ділянок їх роботи за спеціальною тематикою. Ціль тематичних ревізій лежить в одержанні загальної характеристики стану справ по окремих питаннях. При цих ревізіях перевіряється, наприклад, раціональне використання нафтопродуктів, правильність використання і повноту повернення бюджетної позички, правильність нарахування і виплати премій, нормування і використання оборотних коштів, додержання штатних нормативів тощо. Це дає можливість по наслідках тематичних ревізій, проведених на значній кількості однотипних об'єктів, більш глибоко визначити фактичний стан справ з метою його поліпшення не лише на об'єктах, що перевіряються, але й в інших установах і організаціях.

Фінансові (некомплексні) ревізії проводяться одним ревізором шляхом перевірки фінансово-господарської діяльності установи по даних бухгалтерської документації, облікових реєстрів і звітності. Ця форма ревізії найбільш поширена і часто застосовується контрольно-ревізійною службою, при цьому прикметник "фінансова" у більшості випадків не застосовується.

Комплексні документальні ревізії здійснюються бригадою ревізорів (4-5 працівників) і спеціалістів в бухгалтеріях з перевіркою цілеспрямованості і законності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, забезпечення збереження державної власності і т. д. з охопленням усіх ділянок установи. Проведення комплексної ревізії в даний час є найбільш ефективним, бо вона полягає перш за все в системному вивченні економіки підприємства (установи, організації): взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; збереження і раціонального використання виробничих ресурсів; дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни. Основною ознакою комплексної ревізії є участь в її проведенні різногалузевих спеціалістів (економістів, бухгалтерів, технологів, інженерів тощо), які поряд із фінансовою стороною перевіряють на підприємстві якісний, технологічний рівень виробництва.

В комплексній ревізії органічно поєднані документальна ревізія, при якій послідовно перевіряється доцільність і законність господарських операцій, дотримання фінансової і кошторисної дисципліни, забезпечення збереження державної власності тощо і перевірка загального стану господарства на всіх його ділянках. Нерідко при комплексних ревізіях установ, що входять в одну систему, ревізуються і їх вищестоящі організації. Це дає можливість глибше перевірити рівень господарського керівництва і внести по наслідках ревізій більш обґрунтовані і кваліфіковані пропозиції. Зрозуміло, що комплексна ревізія є одночасно і повною ревізією.

Первинна ревізія проводиться ревізором у відповідності до його робочого плану. Необхідність повторних ревізій виникає у випадку поверхневого проведення первинної ревізії, необ'єктивного висвітлення фактів порушення діючих інструкцій і положень по проведенню ревізій, порушення дисципліни ревізійним апаратом в період ревізії і внаслідок деяких інших причин. Для проведення повторних ревізій, як правило, призначаються інші ревізори. Додаткові ревізії проводяться для виявлення нових обставин, не викритих первинними або повторними ревізіями. Такі обставини виникають після закінчення первинної або повторної ревізії по ініціативі контролюючого органу або по вимозі установ, які контролюються.

Дата добавления: 2014-01-05