Третій закон логіки – закон виключеного третього

Дією цього закону зумовлені як визначеність мислення, так і його послідовність, несуперечність. Об’єктивною основою його є все та ж якісна визначеність речей, згідно якої щось існує або не існує, йому щось властиве або не властиве. Тому у тій мірі, в якій наш світ альтернативний, роздвоєний на «наявність-відсутність», мислення, яке відображує його, теж не може не бути альтернативним. Тому у ньому неминуче діє закон виключеного третього. Формулюється ж він так:

З двох суджень, що взаємно виключають одне друге, одне істинне, друге хибне, а третього не дано. А є В або А не є В.

«Цей папір білий» – «Цей папір не білий». Якщо ми з’ясували, що цей папір білий, ми можемо бути спокійними. Але якщо він не білий, то треба йти далі та з’ясовувати, який він, чи не червоний і т. д. Коли ми стикаємося з якоюсь людиною, то, перш за все, хочемо встановити, небезпечна вона для нас чи ні. Якщо вона не небезпечна, ми можемо спокійно вивчати її далі, а якщо небезпечна, то, можливо, взагалі не варто вивчати, чи є в неї позитивні якості: яка з них користь, якщо ми будемо відчувати себе поруч із нею тривожно?

Закон виключеного третього лежить в основі дедуктивного метода Шерлока Холмса, який проникав за допомогою дрібних фактів у суть явища, поступово на їх основі відсікаючи те в ньому, чим воно не може бути.

Порушення цього закону пов’язані зі спробами при розв’язанні альтернативного питання ухилитися від певної відповіді, знайти щось проміжне, середнє. Це властиве людям нерішучим, невпевненим у собі або просто безпринципним.

Вінні Пух також використовує закони логіки. Він вирахував, що у дуплі дерева є мед, але помилився, вважаючи, що бджоли його приймуть за хмарку. Він застосовував закон виключеного третього, а треба було закон суперечності.

Дата добавления: 2014-01-06