Методологічна культура науки

ЛЕКЦІЯ 4. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПЛАН

1. Методологічна культура науки.

2. Наукова парадигма.

3. Методологія лінгвістичної науки.

4. Методи наукових досліджень:

4.1. загальнонаукові методи;

4.2. Методи лінгвістичних досліджень.

Діяльність людини у будь-якій сфері передбачає використання різноманітних методів опанування дійсності. На практиці метод реалізується як сукупність прийомів, операцій, спрямованих на теоретичне відображення або практичне опанування об’єкта пізнання, діяльності. У процесі наукових досліджень використовуються різноманітні методи пізнання, вивчення яких здійснює спеціальна наука – методологія.

Методологія (грец. methodos –спосіб пізнання і logos – вчення) – вчення про способи організації і побудови теоретичної й практичної діяльності людини.

Методологія досліджує загальну систему прийомів, способів, операцій пізнання і перетворення дійсності. Кожна сфера людської діяльності має разом з універсальними і специфічні особливості й відповідну методологію. Специфічними особливостями і методологія науки – сфери розумової діяльності людства.

Методологія науки – вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

Її завдання полягає в забезпеченні пізнавальної, теоретичної діяльності людини найефективнішими прийомами, способами опанування дійсності з метою ефективного продукування матеріальних і духовних вартостей.

Усі проблеми співвідношення теорії й досвіду, з якими дослідник зіштовхується у процесі своєї наукової роботи, належать до галузі філософії і методології науки і вирішуються не спеціально-науковими, а філософсько-методологічними засобами.

Сучасний стан наукових досліджень припускає існування двох підходів до розуміння методології:

1. Під методологією розуміється сукупність структур (прийомів), які опосередковують процес пізнання, процес розв’язання наукових проблем. Уся їх сукупність розділяється на 4 рівня:

- загальні принципи пізнання і категоріальний строй науки в цілому (філософська методологія);

- рівень загальнонаукових принципів і форм дослідження;

- сукупність методів і прийомів дослідження і процедур, що застосовуються в тій чи іншій спеціально-науковій дисципліні;

- методика і техніка дослідження.

2. Методологія інтерпретується як вчення про метод, тобто про ті компоненти, які задають траєкторії руху наукового пізнання й діяльності.

Методологія тісно пов’язана з поняттям „наукової онтології” – уявлення про об’єкти науки, про те, що саме вивчає кожна конкретна наука.

Сутність методологічної діяльності полягає в адаптації до нового завдання чи нової ситуації, попереднього пізнавального досвіду всіх наук або навіть досвіду практичної діяльності з метою вироблення на базі цього досвіду плану чи проекту діяльності з розв’язання нового завдання або з асиміляції нової ситуації.

Традиційно задачами наукової методології вважаються такі:

1) визначення основних напрямків і програм дослідження;

2) забезпечення правильності постановки проблем;

3) знаходження загальних підходів до вивчення предмета;

4) розробка методів і засобів наукового дослідження;

5) забезпечення науковців інтелектуальною технікою наукової діяльності;

6) проведення коригування руху дослідника по предметному змісту;

7) встановлення загальної стратегії наукового пошуку;

8) знаходження принципової структури й основної лінії взаємозв’язку в об’єкті, що вивчається;

9) розробка критеріїв для оцінки результатів;

10) побудова й обґрунтування предмета наукового дослідження..

Предметом методології є види наукового знання; основне значення має аналіз існуючих наукових теорій.

Як справедливо зазначає Г.М.Добров у своїй праці „Наука про науку”, в культурній традиції сучасних методологічних підходів прийнято вважати, що головним завданням загального наукознавства є вивчення досвіду наукового розвитку з метою отримання таких знань про світ наук, щоб можна було конструктивно сприяти оптимізації наукового прогресу в цілому.

Дата добавления: 2014-01-06