Розвиток мікробіології у XX ст

Завдяки появі нових методів досліджень перша половина XX ст. була ознаменована відкриттями надзвичайно різноманіт­них форм, структури та типів метаболізму мікроорганізмів.

У 30-і роки голландський учений А.Я. Клюйвер і представ­ники його школи в результаті досліджень далеких у фізіологіч­ному відношенні груп мікроорганізмів вияснили, що різнома­нітність типів їх життєдіяльності поєднується з одноманітніс­тю біохімічних процесів, інакше кажучи, з біохімічною єдніс­тю живого. Принцип біохімічної єдності живого проявляється в єдності структури основних сполук — білків, жирів, вугле­водів, нуклеїнових кислот, в єдності енергетичних і конструк­тивних процесів у мікроорганізмів, рослин і тварин.

Видатним досягненням стало відкриття антибіотиків, які синтезуються мікроскопічними грибами, актиноміцетами та бактеріями. У 1928-1929 pp. англійський учений А. Флемінг відкрив пеніцилін, у 1940 р. американці А. Шатц та С. Ваксман відкрили стрептоміцин. На початку 40-х років було розроблено технологію очищення пеніциліну і створено його промислове виробництво.

У 40-і роки розпочато генетичні дослідження на бактері­ях. Американський учений О. Ейвері із співавторами (1944 р.) довели, що носієм генетичної інформації є дезоксирибонуклеї­нова кислота (ДНК). У 1953 р. англійський біохімік Ф. Сенгер встановив повну структуру білка інсуліну, американські біохімі­ки Д. Уотсон та Ф. Крік розшифрували структуру ДНК. На почат­ку 60-х років американський біохімік М. Ніренберг здійснив основоположні дослідження з розшифрування генетичного коду. У середині 60-х років зусиллями вчених багатьох країн генетич­ний код був розшифрований. Він виявився універсальним для всіх живих організмів. За розшифрування генетичного коду М. Ніренберг, Р.У. Холлі та Х.Г. Корана були удостоєні Нобе­лівської премії (1968 p.). Кінець 60-х років ознаменований визна­ченням амінокислотної послідовності білків, 70-і роки — визна­ченням нуклеотидної послідовності нуклеїнових кислот, 80-і роки — розробкою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і бурх­ливим розвитком нових методів досліджень на основі ПЛР. Ана­ліз 16S рРНК у бактерій і 18S рРНК у мікроскопічних грибів і дріжджів здійснив переворот у систематиці цих організмів. У кінці XX ст. створюються філогенетичні класифікації бакте­рій, грибів і дріжджів.

У 70-і роки було відкрито архебактерії (метаноутворювальні, галофільні, ряд термофільних бактерій), які за своїми ознаками відрізняються від інших бактерій.

Особливим досягненням стало створення та бурхливий роз­виток нової галузі — біотехнології, тобто промисловості, що ґрунтується переважно на використанні біологічної діяльності мікроорганізмів. Сама мікробіологія як наука розділилась на ряд напрямів: загальна, медична, сільськогосподарська, водна, геологічна, космічна та технічна (промислова).

Дата добавления: 2014-01-06