Організація охорони праці на підприємстві

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці в відповідності з вимогою нормативних актів, а також забезпечити додержання прав робітників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою забезпечується функціонування системи управління охороною пра­ці, для чого:

1. Створюються відповідні служби і призначаються службові особи, що забезпе­чують рішення конкретних питань охорони праці, затверджуються інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;

2. Розробляються при участі профспілок і реалізуються комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджуються прогресивні технології досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, вимога ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

3. Забезпечується усунення причин, які викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і виконання профілактичних заходів, що визначаються комісіями за підсумками розслідування цих причин;

4. Організується проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і терміни, що встановлюються законодавством, вживаються за їхніми підсумками заходи по усунен­ню небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

5. Розробляються і затверджуються положення, інструкції інші нормативні акти про охорону праці, діючі в межах підприємства і що встановлюють правила виконання робіт і поведінки робітників на території підприємства, в виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робітничих місцях в відповідності з державними міжгалузе­вими і галузевими нормативними актами про охорону праці;

6. Здійснюється постійний контроль за додержанням робітниками технологічних процесів, правил керування машинами, механізмами, обладнанням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного і індивідуального захисту, виконан­ням робіт в відповідності з вимогою з охорони праці;

7. Організовується пропаганда безпечних засобів праці і співробітництво з робітниками в області охорони праці.

При відсутності в нормативних актах вимог про охорону праці, що забезпечують безпечні умови праці на визначених роботах, власник, зобов'язаний прийняти узгоджені з органами державного нагляду заходи, з забезпечення безпеки робітників.

В випадку виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків вживаються негайні заходи для допомоги потерпілим, привертаються при необхідності аварійно-рятувальні формування.

Власник створює на підприємстві служби охорони праці. Типове положення про цю службу затверджується Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих менш 50 чоловік, функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підкоряється безпосередньо керівнику підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Фахівці з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи по усуненню наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не допускати до відповідних робіт осіб, що не виконають нормативів, з охорони праці; призупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, обладнання і інших засобів виробництва в випадку порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; спрямовувати керівника підприємства на подання про притягнення до відповідальності робітників, що порушують вимоги з охорони праці. Покарання фахівця за порушення актів з охорони праці може скасувати лише керів­ник підприємства.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в випадку ліквідації підприємства.

Служба охорони праці проводить свою роботу в постійному пов'язанні з органами нагляду, відповідними комітетами і радами профспілок, погоджуючи із ними або подаючи на затвердження пропозиції і заходи з питань охорони праці.

Певна робота з охорони праці проводиться і на робітничих місцях виробниками робіт і майстрами. Так, на виконавця робіт і майстрів в межах доручених їм дільниць покладається:

1. Організація робіт в відповідності з проектом та технологічними картами, затвердженими в встановленому порядку, і ознайомлення робітників з безпечними засобами виконання робіт;

2. Інструктаж робітників безпосередньо на робочих місцях про безпечні засоби і записом про це в спеціальному журналі обліку інструктажу робітників.

3. Контроль за додержанням норм переносу вантажів, забезпеченням робочих місць знакам з безпеки, запобіжними надписами та плакатами;

4. Систематичне проведення бесід з робітниками по розбору випадків порушення правил техніки безпеки і виробничої санітарії, забезпечення додержання робітниками інструкцій з охорони праці тощо.

Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (в період трудової діяльності) медичних оглядів робітників, зайнятих на важких роботах, працюючи з шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де потрібен професійний відбір, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, робітники яких несуть відповідальність, згідно з законодавством, за невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я робітника. Перелік професій, робітники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його прове­дення встановлюється Міністерством охорони здоров'я України в згоді з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Власник має право привернути робітника, що ухиляється від проходження обо­в'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсто­ронити його від роботи без збереження заробітної плати.

Власник на прохання робітника або за своєю ініціативою організовує медичний огляд, якщо робітник вважає, що погіршення стану його здоров'я зв'язане з умовами праці.

За час проходження медичного огляду за робітником зберігається місце роботи і середній заробіток.

Всі робітники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні пройти інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій, згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Робітники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де потрібен професійний відбір, повинні мати попереднє спеціальне навчання і один раз в рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт за­тверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Службові Особи, згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, до початку виконання своїх обов’язків і один раз в три роки проходять в встановленому порядку навчання, а також перевірку їх знань з охорони праці в органах галузевого і регіонального управління охороною праці з участю представників органу державного нагляду і профспілок.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

В випадку незадовільних знань з питань охорони праці робітники повинні пройти повторне навчання.

На Прохання робітника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці.

Міністерство Освіти України організовує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку і підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці з врахуванням особливостей виробництва відповідних галузей народного господарства.

Фінансування охорони праці здійснюється власником. Робітник не несе жодних видатків на заходи з охорони праці.

На підприємствах, в галузях і на державному рівні в встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

Такі же фонди можуть створюватися органами місцевого і регіонального само­врядування для потреб регіону.

На підприємстві засоби означеного фонду використовуються тільки на здійснення заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимоги або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Вклади галузевих і державних фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, виконаних в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств і виробництв, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб.

Засоби фондів охорони праці не піддаються обкладенню податком.

Видатки на охорону праці, що передбачаються в державному і місцевих бю­джетах, виділяють окремим рядком.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Управління охороною праці на підприємстві і обов'язки власника

ЛЕКЦІЯ №4

Дата добавления: 2014-01-06