Експлуатація судин, що працюють під тиском

Судини під тиском, як і казани, є об'єктами підвищеної небезпеки й тому вимагають ретельного й спеціального нагляду за їхнім технічним станом і дотриманням правил експлуатації.

Перед пуском в експлуатацію судини реєструють в інспекції Держтехнадзору України. Не належать реєстрації в Держтехнадзорі а) судини, що працюють під тиском неїдких, неотруйних і невибухонебезпечних середовищ при температурі стінок не вище 200°С, у яких добуток місткості V (л) на тиск Р (МПа) не перевищує 1000, а також судини, що працюють під тиском їдких, отрутних і вибухонебезпечних середовищ із зазначеною вище температурою, у яких добуток V·Р не перевищує 50; б) судини холодильних установок; в) резервуари пневматичних гальмових систем автомобілів; г) балони для транспортування й зберігання стислих, зріджених і розчинених газів місткістю до 100 л, а також бочки для перевезення зріджених газів; д) судини, балони-судини й цистерни, що перебувають під тиском.

Судини при перевірці технічного стану піддають внутрішньому огляду й гідравлічному випробуванню. Вони проводяться перед пуском судин у роботу, періодично при експлуатації, достроково після ремонту, за рішенням осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію судин.

Гідравлічне випробування проводять пробним тиском, зазначеним у таблиці 14.1.

Таблиця 14.1 – Значення пробного тиску для різних видів судин

Найменування судин	Робочий тиск Р, МПа	Пробний тиск, МПа
Всі судини крім литих	Нижче 0,5	, але не менш 0,2
Всі судини крім литих	0,5 і більше	, але не менш
Литі	Незалежно від тиску	, але не менш 0,3

σ₂₀ – допустиме напруження для матеріалу судини або його елементів при температурі 20°С, Н/см²; σ_t – допустиме напруження для матеріалу судини або його елементів при робочій температурі, Н/см².

Всі балони, крім ацетиленових, при періодичному огляді піддають спочатку гідравлічному випробуванню робочим тиском із зануренням балона у воду для виявлення можливого витоку. Ацетиленові балони піддають тільки пневматичному випробуванню заводом – наповненням азотом під тиском 3,5 МПа із зануренням балонів у воду на глибину не менш 1 м. Тривалість гідравлічного випробування наведена в таблиці 14.2.

Після витікання часу пробного випробування тиск знижують до робітника й роблять ретельний огляд судини в цілому, його зварених швів і прилягаючих до них елементів. Якщо не виявлено видимих залишкових деформацій, розривів, течі, сльозок і потіння у зварювальних з'єднаннях, то вважається, що судина витримала випробування й придатна для експлуатації.

Таблиця 14.2 – Тривалість гідравлічного випробування

Товщина стінки судини, мм	Час витримки, хв.
До 50
50-100
Понад 100
Литого й багатошарового незалежно від товщини стінки

Запобіжні клапани по кількості, розміру й пропускній здатності підбираються так, щоб тиск у судині спромігся перевищити робочий на 0,05 МПа для судин із тиском до 0,3 МПа, на 15% – для судин із тиском від 0,9 до 6 МПа й 10% – для судин із тиском понад 6 МПа.

Експлуатація вантажопідйомних машин

До підйомно-транспортних машин належать баштові, гусеничні, козлові, автомобільні крани, пневмоходові крани, мостові крани, кран-балки, кран-укосини й інше вантажопідйомне устаткування.

Всі вантажопідйомні пристрої реєструють в органах Держтехнадзору України або на підприємствах-власниках.

В органах Держтехнадзору реєструють наступні крани: баштові, автомобільні, гусеничні, пневмоходові, мостові з керуванням із кабіни.

Не належать реєстрації в Держтехнадзорі: крани ручні всіх типів, крани мостового типу й пересувні або поворотні консольні крани вантажопідйомністю до 10 т включно, керовані з підлоги, стрілові, баштові й інші крани вантажопідйомністю не більше 1 т, переставні крани, установлювані на спорудженні, що монтується.

Дозвіл на пуск в експлуатацію вантажопідйомних засобів зареєстрованих у Держтехнадзорі видається: перед пуском у роботу, після монтажу, після реконструкції вантажопідйомної машини, після ремонту металевих конструкцій.

Вантажопідйомні механізми підлягають обов'язковому огляду, що може бути повним і частковим.

Повному огляду піддаються знову встановлювані механізми, а також знімні вантажозахватні пристрої.

Періодичні технічні огляди розрізняють часткові й повні. Часткові проводять не рідше одного разу в 12 місяців, а повні – не рідше одного разу в 3 роки.

При технічному огляді вантажопідйомних машин оглядаються й перевіряються в роботі всі механізми й електроустаткування, прилади безпеки, гальма й апарати керування, стан металоконструкцій і їхніх зварених з'єднань, кабіна, висвітлення й сигналізація.

Результати технічного огляду заносять у паспорт особою, відповідальною за огляд із зазначенням дати чергового огляду.

Знімні вантажопідйомні засоби при технічному огляді піддають огляду й випробуванню навантаженням, на 25% перевищуючу їхню номінальну вантажопідйомність. Результати огляду записують у журналі обліку їхніх оглядів.

Наказом керівника підприємства призначається відповідальний інженерно-технічний працівник, а якщо вантажопідйомних механізмів більше 50, то група таких працівників, які пройшли відповідне навчання й здали іспити комісії під головуванням інспектора Держтехнадзору України. Крім того, призначається наказом керівника підприємства особа із числа інженерно-технічних працівників, відповідальне за зміст у справному стані вантажопідйомних машин.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Об'єктивні засоби захисту при експлуатації машин і механізмів.

2. Суб'єктивні засоби захисту для працюючих на підприємстві.

3. Експлуатація судин працюючих під тиском.

ЛЕКЦІЯ №15А

Дата добавления: 2014-01-06