Відновлення деталей встановленням додаткових ремонтних деталей

Методи відновлення деталей

РМ Лекція 7 19.11.10

План

1. Відновлення деталей встановленням додаткових ремонтних деталей.

2. Відновлення зміною частини деталі.

3. Відновлення деталей слюсарно-механічною обробкою.

4. Метод відновлення посадок у спряженнях шляхом відновлення зношених деталей до розмірів нових.

5. Відновлення деталей машин механізованим зварюванням та наплавленням.

Література

1. Основи ремонта машин / Под ред. Ю.Н. Петрова. – М.: Колос, 1972. – 528 с.

2. Авдеев М.В. Технология ремонта манин и оборудования. – М.: Агропромиздат, 1986. – 247 с.

3. Акчасов К.А., Базаров Е.И. Ремонт машин. – М.: Агропромиздат, 1992. – 344 с.

4. Молодих Н.В., Зенкін А.С. Восстановление деталей машин. Справочник. – М.: Машиностроение, 1989. – 480 с.

5. Карагодин В.И. Митрохин Н.Н. Ремонт автомобилей и двигателей. – М.: Мастерство; Высш. шк., 2001. – 496 с.

Це різновид способу ремонтних розмірів. Суть цього способу полягає в тому, що зношені поверхні деталей шляхом механічної обробки виправляють і встановлюють знову виготовлені додаткові ремонтні деталі, які і компенсують зношений і знятий метал (прокладки, втулки, шайби та ін.). Якщо деталь – вал, то для комплектації на нього насаджується втулка. Якщо отвір, то на нього запресовкою встановлюється втулка.

Для міцного і надійного з’єднання додаткової ремонтної деталі з основною необхідно правильно вибрати посадку і засіб закріплення (клей, зварювання, стопорні гвінти, штіфти та ін.). Після встановлення додаткова ремонтна деталь обробляється під номінальний розмір спряження. Так можна відновлювати сильно зношені шийки валів і отворів деталей під номінальний розмір, не змінюючи структуру та термообробку основної деталі, отримати високу якість відновлених деталей.

До недоліків такого відновлення відноситься:

- зменшення жорсткості та міцності конструкції при введенні допоміжної деталі у розмірний ланцюг;

- погіршення умов роботи з’єднання (теплові напруження);

- зменшення жорсткості допусків на знов встановлені ланцюги при введенні в розмірний ланцюг нових деталей.

Даний метод застосовується при поновленні отворів під підшипники в корпусних деталях (картерах, редукторах, коробках швидкостей, різноманітних посадочних поверхнях – поновлення гільзуванням).

2. Відновлення зміною частини деталі

По суті метод подібний до розглянутого методу встановлення додаткових ремонтних деталей. Він складається із таких операцій:

- видалення деіектної частини і підготовка повехні з’єднання (термічно оброблені, складні деталі – каретки, блок шестерень, шліцові, карданні вали потребують місцевого відпуску перед віддаленням (механічною обробкою) дефектного елемента);

- виготовлення замінюваної частини (матеріал цієї частини такий самий, як і основної деталі, виготовляють її під нормальний розмір без припусків на наступну обробку, за винятком, коли необхідна співвісність або точність взаєморозташування, яке фіксується по цій частині деталі, термообробку до встановлення на основну деталь);

- з’єднання та закріплення зміненої частини (виконують посадкою на різьбі, запресовкою, зваркою тощо. Після зварювання для зняття напружень застосовують нормалізацію або відпалювання);

- кінцева механічна обробка та контроль (частину обробляють під номінальний розмір та у всіх деталей перевіряють співвісність та взаємне розташування всіх елементів).

- Цим способом ремонтують, як правило, дороговартісні та складні деталі, наприклад, багатовінцеві зубчасті колеса і т.п.

3. Відновлення деталей слюсарно-механічною обробкою

Одним із різновидів слюсарно-механічної обробки є штифтування тріщин та встановлення латок.

Штифтуванням відновлюють герметичність у невідповідальних корпусних деталях, але воно не забезпечує підвищення міцності. Спочатку засвердлюють кінці тріщини, нарізують різьбу в них та вкручують штифти діаметром 4...6 мм. Потім у певній послідовності від кінців у напрямку до середини сверлять і встановлюють інші штифти. При цьому кожний штифт перекриває сусідній приблизно на 1/3 діаметра, як це показано на рисунку.

Рисунок – Схема штифтування тріщини

Штифти виготовляють з міді або інших м’яких металів (латунь) після встановлення головки штифтів розчиканюють та зачищають, а інколи пропаюють м’яким припоєм.

Встановленням латок відновлюють пробоїни та тріщини в корпусних деталях, рамах, деталях оперення. Латки виготовляють з листової сталі товщиною 1,5...2,0 мм. Для ремонту оперення застосовують матеріал товщиною, яка дорівнює товщині деталі. Встановлюють границі тріщини (розміри пробоїни), зачищають і кінці засвердлюють. Розмір латки має бути таким, щоб вона виходила за межі пробоїни або тріщини на 15...20 мм.

Закріпляють латку гвинтами або заклепками на відстані 10...15 мм одна від іншої, зварюють контактною або газовою зваркою. Перед встановленням латку та місце її встановлення промащують суриком або фарбою, а для герметичносвті встановлюють прокладку.

До слюсарно-механічної обробки відноситься також такі способи ремонту як притирання та шліфування (клапанних гнізд блока циліндрів).

Дата добавления: 2014-01-06