Голодування

ОЗДОРОВЧА СИСТЕМА ГЕРБЕРТА ШЕЛТОНА

План

1. Cкладові здоров’я людини за Г. Шелтоном.

2. Голодування.

3. Роздільне харчування.

1. Складові здоров’я людини за Г. Шелтоном.

Герберт Шелтон виділяє дві складові здоров’я людини: голодування і роздільне харчування.

Голодування – це одночасно наука і мистецтво. Воно впливає на психічні й емоційні аспекти життя людини.

Голодування являє собою повну відсутність харчування протягом визначеного періоду часу; це стримування від їжі (змушене або за бажанням самої людини), коли в організмі є достатні резерви для харчування всіх життєво важливих органів і тканин.

Термін «часткове голодування» застосовується для будь-якої форми голодування, коли людина накладає тверде обмеження на те, що вона їсть.

«Повне голодування» передбачає повне відмовлення людини від їжі. Воно може здійснюватися без прийому води під час голодування («сухе голодування») і з прийомом води «голодування на воді»).

Стан голодуючої людини трохи відрізняється від того, хто дотримується різних дієт (відсутнє ниюче бажання поїсти). Виділяють наступні ознаки голодування: сисне почуття в області живота, що іноді переходить у біль, почуття занепокоєння, безнадійності та слабості і т.п.

У період голодування здоровий організм існує за рахунок внутрішніх запасів живильних матеріалів, що відкладаються у виді: жиру, кісткового мозку, глікогену, мускульних соків, клітинних рідин, солей і вітамінів. Тому здоровий організм здатний витримувати без їжі протягом декількох днів, тижнів і навіть 2 або 3 місяці.

При голодуванні організм людини використовує свої власні запаси для підтримки життєдіяльності тканин, що супроводжується зниженням ваги.

У житті тварин голодування є надзвичайно важливим фактором існування. Вони голодують, коли хворі або поранені, а також під час зимової сплячки. Деякі з них голодують до народження нащадків, часто це явище спостерігається й у період його виняньчування.

Один з найвідоміших біохіміків доктор Рагнер Берг, лауреат Нобелівської премії, стверджує, що голодувати можна досить довго. «Ми знаємо випадки голодування тривалістю в 100 днів, так що не потрібно боятися голодної смерті».

Варто розрізняти поняття «голодування» і «виснаження».

Виснаження – це процес, при якому стримування від їжі продовжується після того, коли внутрішні резерви організму вже використані та витрачаються життєво важливі органи і тканини.

При голодуванні бажання поїсти не виникає, а при виснаженні людині дуже хочеться їсти (однак це не стосується початкової стадії голодування).

У період голодування зменшується здатність людини протистояти холодові, тому той, хто голодує легко мерзне. Через це одні люди припускають голодування влітку, інші обґрунтовують свій вибір за аналогією з зимовою сплячкою тварин – узимку.

М. Шелтон вважає, що голодування можна проводити в будь-який час року, коли в цьому є необхідність. При цьому голодування він розглядає як попереджуючу (профілактичну) програму збереження здоров'я людини, так і програму лікування різних захворювань.

Протипоказання до тривалого голодування:

- сильне виснаження;

- розвинена хвороба серця;

- туберкульоз;

- рак (особливо печінки і підшлункової залози);

- діабет;

- злоякісні захворювання кровоносної системи;

- ендокринні захворювання;

- цироз печінки;

- виражений атеросклероз;

- похилий вік;

- важка фізична праця;

- заняття спортом;

- вік від народження до 16-ти років;

- вагітність і годування груддю (крім початкових стадій, супроводжується нудотою).

Негативні явища, які можуть супроводжувати голодування

Іноді корисно поголодувати протягом доби і навіть декількох діб. Однак слід зазначити, що голодування може супроводжуватися негативними явищами такими як: дратівливістю, слабістю, безсонням, головним болем, а також висипаннями на тілі; виникненням неприємного смаку в роті, появою білого нальоту на язиці та поганим запахом з рота. Треба помітити, що відчуття слабості приходить через отруєння організму, а не через недолік їжі.

У процесі голодування можуть виникнути проблеми з зубами, блювота або понос. При цьому з організму виділяється слиз і рідка жовч (при блювоті), а також залишки фекалій (при поносі). У такому випадку необхідно часте питво дистильованої води або взагалі припинення голодування. Ці явища найчастіше короткочасні та рідко виявляються в сильній формі, однак мають місце в окремих випадках.

Як видно з представленого вище, тривале голодування необхідно проводити під суворим спостереженням лікаря.

Дата добавления: 2014-01-06