КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки
Глава 54 ГК Договори купівлі-продажу є найчисленнішими у сфері господарювання. Від такого договору похідними є договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір міни (бартеру). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язалась передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язався прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Характеристика договору купівлі-продажу: 1. Предметом договору можуть бути різні види майна (товар – ч.1 ст. 656 ЦК, майнові права – ч. 2 ст. 656 ЦК, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру – ч.3 ст. 656 ЦК, нерухомість – ст. 657 ЦК). 2. Сторонами можуть бути будь-які юридичні і фізичні особи. 3. Сфера застосування – будь-яка, не заборонена законом. 4. Порядок укладення – зазвичай з дотриманням вимог ч. 3 ст. 638 ЦК (оферта і акцепт) й інших процедур укладення договору. 5. Форма договору може бути будь-якою (ст. 205 ГК), якщо закон не вимагає застосування певної форми. Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. 6. Кожен договір купівлі-продажу містить декілька розділів, розміщених в певній логічній послідовності. Ці розділи входять до всіх договорів купівлі-продажу. – визначення сторін (преамбула, яка дає повне юридичне найменування фірми продавця, потім покупця); – предмет договору (вказуються найменування і кількість товару, який поставляється, в прийнятих одиницях виміру); – якість товару (вказується спосіб визначення якості (стандарти, технічні умови, зразки і ін.), а також документи, які його підтверджують);
– термін і дата постачання (термін постачання узгоджується сторонами і передбачає часовий період, впродовж якого продавець зобов'язаний передати товар покупцеві, у т.ч. і проміжні терміни; дата постачання визначає момент передачі товару в розпорядження покупця); – умови постачання (спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця щодо доставки товару і встановлюють момент переходу риски випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця); – ціна товару (кількість грошових одиниць, яку повинен заплатити покупець продавцеві за товар, доставлений продавцем на базисних умовах у відмічений в договорі географічний пункт); – умови платежу (встановлення валюти платежу, місця і терміну платежу, визначення порядку розрахунків, застережень, спрямованих на зменшення або усунення ризику); – упаковка і маркування (рід упаковки залежить від призначення: для розфасовки товару, для рекламних цілей, для збереження товару під час перевезення тощо; вартість упаковки може бути досить широкою); – здача-приймання товару (в договорі передбачається обов'язок продавця повідомити покупця про готовність товару до відвантаження і про здійснене відвантаження; узгоджуються місце і термін, порядок прийняття товару по кількості і якості та хто його проводить); – гарантії продавців щодо технічних характеристик товарів та їх якості, визначення відповідальності продавців за їх дотримання; – рекламації (претензії, які пред'являються покупцем до продавця у зв'язку з невідповідністю кількості і якості поставленого товару умовам договору, їх врегулювання може бути здійснено шляхом усуненням дефектів, заміною товару іншим, поверненням сплаченій вартості, наданням знижки з договірної ціни тощо);
– штрафні санкції; – форс-мажор (стихійні лиха (землетрус, повені, пожежі, урагани), політичні або інші події (війна, блокада, заборона експорту і імпорту); – визначення порядку вирішення спорів, які можуть виникнути в ході виконання умов договору, і найменування суду, де передбачається розгляд можливих розбіжностей; – інші умови договорів (визначаються потребою сторін, зокрема: положення про те, що додатки до контракту є його невід'ємною частиною; умова про те, що всі зміни і доповнення до договору є дійсними лише в тому випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі); – вказівка юридичних адрес сторін і підписи продавця і покупця. Договір поставки (ГК (параграф 1 "Поставка", глави 30), ЦК (параграф 3 глави 54). За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язався передати у встановлений термін (терміни) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, родинним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або це не витікає з характеру взаємин сторін. Згідно ГК такий договір є різновидом договору купівлі-продажу. Такий договір є консенсусним, платним і двостороннім. Характерні ознаки: 1. У ЦК відсутні обмеження по суб'єктному складу цього договору, а ч. 3 ст. 265 ГК його сторонами визначає лише суб'єктів господарювання (якщо полягає договір на реалізацію продукції що не господарює суб'єктами, то це договір купівлі-продажу). 2. Цільова спрямованість договору завжди є господарською, не пов'язаною з особистим, домашнім або іншим аналогічним вжитком. 3. ГК визначає сферу вживання договору як сферу господарювання, а в ЦК – ширша сфера. 4. Об'єктом договору поставки є продукція виробничого призначення (сировина, матеріали й ін.), або товари для продажу на ринку. 5. Моменти укладення договору і виконання не збігаються. 6. Підставами укладення договору можуть бути: державне замовлення або вільне волевиявлення сторін. 7. Укладається у письмовій формі. 8. До змісту включаються такі умови: предмет договору, показники за кількістю і асортиментом (ст. 266 ГК); терміни і порядок поставки – зазвичай 1 рік, якщо більше, то вони є довгостроковими. Якщо в договорі не вказаний термін, то вважається, що він укладений на рік; якість товару (ст. 268 ГК); вимоги по укомплектованості товару (ст. 270 ГК); порядок виконання і прийняття поставленої продукції; відповідальність за неналежне виконання договору.
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 901; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |