Особливості договору комісії за законодавством України

Глава 69 ЦК

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату здійснити одну або декілька юр. дій від свого імені, але за рахунок комітента.

Інститут комісії не знайшов відображення в ГК; лише у ст. 350 Кодекс вказує на те, що факторинг є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі. Тому регулювання відносин комісії у господарській діяльності здійснюється на підставі положень ЦК, у якому їм присвячено гл. 69.

Характеристика договору комісії

1. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декількох угод.

В силу своєї правової природи комісія традиційно застосовується у сфері торгівлі. Проте у сучасному економічному обороті предметом договору комісії все частіше стають цінні папери; здійснюються банківські операції; він застосовується під час реалізації газу, електроенергії тощо.

2. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. ЦК не регулює правовий статус та форму сторін. У господарсько-договірних відносинах сторонами господарського договору комісії є суб'єкти господарювання або суб'єкти господарювання і не господарюючі суб'єкти – юридичні особи (ст. 179 ГК).

3. Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди від свого імені.

Під час передачі комітентом комісіонерові майна на реалізацію комісіонер повинен оформити довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від комітента, за винятком випадків, коли комісіонер є фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності. У свою чергу, якщо комітенту повертається нереалізоване майно, для отримання останнього він також повинен оформити довіреність.

4. Комісіонер вчиняє угоди за рахунок комітента. Згідно зі ст. 1024 ЦК комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.

5. Комісіонер вчиняє угоди за винагороду. За змістом ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо ж договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

6. Договір комісії є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов (найчастіше таким моментом виступає момент підписання його сторонами). Вказівок щодо форми договору комісії ЦК не містить, тому застосовуються загальні положення ст. ст. 205-210 ЦК щодо форми угод. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

7. ЦК передбачає можливість сторін відмовитись від договору комісії. Так, згідно зі ст. 1025 ЦК комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.

Ст. 1026 ЦК дозволяє комісіонеру відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

Дата добавления: 2014-01-06