Тема 4. Управління коштами соціального страхування

4.1. Джерела коштів соціального страхування

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Верховною Радою України запроваджено єдиний соціальний внесок, що передбачає зосередження функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів (збору, обліку, контролю за повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску) і ведення єдиної для всіх фондів інформаційної бази в одному уповноваженому органі, що має забезпечити прозорість фінансових потоків, підвищити платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків, забезпечити збільшення надходжень до фондів та цільове використання страхових коштів.

Органом, що уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, визначено Пенсійний фонд України.

Реалізація закону про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дозволить:

- забезпечити додаткові надходження страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектора за рахунок кращого контролю;

- більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, відповідального за збір, облік та контроль за сплатою страхових внесків, у тому числі відмовитись від взаєморозрахунків між фондами соціального страхування; забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- дати можливість застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди здійснює за них роботодавець;

- більшою мірою переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу з населенням.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має забезпечувати застрахованим особам виплати та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для страхувальників, які використовують найману працю, визначається залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.

Порядок здійснення платежів, строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", порядок резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

1)для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

2)для фізичних осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Соціальний захист у суспільстві виконує ряд дуже важливих функцій, крім підтримки знедолених. За його допомогою здійснюється перерозподіл доходів, реалізується соціальна справедливість. Перерозподіл здійснюється в трьох напрямках.

По-перше, це горизонтальний перерозподіл між платниками податків або внесків і одержувачами допомоги (наприклад, між бездітною родиною і родиною з дітьми).

По-друге, це вертикальний перерозподіл, обумовлений прогресивним характером пов'язаних із заробітною платою внесків і ослабленням залежності від заробітної плати при здійсненні виплат.

По-третє, це віковий перерозподіл між молодими і літніми членами суспільства. Зрозуміло, що це взаємозалежні форми і вони органічно повинні доповнювати одна одну. Однак особливості функціонування кожної з них припускають різні заходи для їх становлення та розвитку. Усвідомлення складності розвитку ринкової економіки і складності процесу відтворення системи соціального захисту і соціального страхування ще недостатньо для того, щоб забезпечити їх ефективний розвиток. І напевно, здебільшого це пов'язано з тим, що суспільство ще не до кінця усвідомило ті недоліки, що мають місце у системі соціального страхування і були успадковані з минулих часів, коли вона створювалася в принципово іншій соціально-політичній і економічній системі.

З переходом до ринкових відносин дедалі очевидною стає необхідність участі працівників у фінансуванні фондів соціального страхування, що дає їм можливість самим впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових випадків.

Перехід від фінансування загальнообов'язкового державного соціального страхування через систему податків до системи внесків має принципове значення, оскільки поняття «соціальний податок» та «страхові внески» різняться як за соціально-економічною природою, так і за роллю та призначенням у соціальному захисті. Страхові внески - це форма резервування заробітної плати, що забезпечує матеріальні виплати та надання соціальних послуг працівникам у разі настання страхового випадку.

4.2. Суб'єкти управління коштами соціального страхування

Управління коштами соціального страхування входить до компетенції цільових страхових фондів (фондів соціального страхування). Цільові страхові фонди є органами, що здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює Пенсійний фонд України відповідно до законодавства.

Усі застраховані громадяни є членами відповідних цільових страхових фондів залежно від виду соціального страхування.

Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не входять до складу Державного бюджету України.

Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального страхування. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції зазначених страхових фондів.

Правління цільового страхового фонду:

1)затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;

2)подає у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розмірів загальнообов'язкових внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування (за винятком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання);

3)затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів з окремих видатків бюджету фонду;

4)створює резерви коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

5)розглядає кандидатури та затверджує на посадах керівника виконавчої дирекції фонду та його заступників;

6)спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції страхового фонду та її робочих органів;

7)визначає кадрову політику;

8)здійснює інші функції, передбачені статутом страхового фонду.

Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, що забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню фонду та здійснює діяльність від імені страхового фонду в межах та порядку, що визначаються його статутом та положенням про виконавчу дирекцію, яке затверджується правлінням страхового фонду. Керівник виконавчої дирекції входить до складу правління страхового фонду з правом дорадчого голосу. Робочими органами виконавчої дирекції є її територіальні відділення.

Нагляд за діяльністю цільових фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює Наглядова рада. Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів відповідним фондом із загальнообов'язкового державного соціального страхування. З цією метою до складу Наглядової ради входять в однаковій кількості представники від застрахованих громадян, роботодавців та держави. Склад Наглядової ради та її повноваження визначаються законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

4.3. Державний нагляду сфері управління коштами соціального страхування

Державний нагляд у сфері управління коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. У разі покладання функцій державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на кілька центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України визначає порядок відносин між ними з цих питань. Конкретний перелік центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд у зазначеній сфері, визначається у нормативно-правових актах з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них, здійснює держава. Страхувальники та страховики зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду за діяльністю страховиків усі документи та довідки, необхідні для здійснення ними функцій контролю.

Якщо страховиком прийнято рішення з порушенням страхового законодавства або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення і встановлює термін для їх усунення. Якщо протягом цього терміну страховик або страхувальник не усуне порушень, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок страховика або страхувальника. У двотижневий термін страховики або страхувальники можуть оскаржити рішення органу державного нагляду в суді.

Орган державного нагляду може вимагати скликання засідання правління цільового страхового фонду. Якщо ця вимога не буде виконана, орган державного нагляду може сам скликати і проводити засідання правління цільового страхового фонду.

За невиконання своїх обов'язків за рішенням органу державного нагляду члени правління цільового страхового фонду можуть бути позбавлені своїх повноважень.

У разі виявлення порушень чинного законодавства Мінпраці України:

- вказує на допущені порушення та встановлює строк для їх усунення;

- скасовує незаконне рішення, якщо порушення не усунуто в установлені строки;

- може вимагати скликання позачергового засідання правління фонду, а якщо ця вимога не виконується, має право скликати та провести засідання правління;

- порушує перед фондами питання про притягнення до відповідальності осіб, які допустили ці порушення, та про невідповідність займаній посаді таких осіб;

- може ініціювати призначення проведення аудиторської перевірки діяльності фондів;

- вживає інших заходів відповідно до законодавства.

З метою посилення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та забезпечення прозорості та публічності діяльності фондів соціального страхування обов'язковими публікації в офіційних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України звітів фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України, публічного представлення звітів та їх публікації в засобах масової інформації.

Дата добавления: 2014-01-06