Годівля баранів-виробників та вівцематок

Лекція 5.Особливості годівлі овець птиці, коней і хутрових звірів

1. Біологічні особливості овець. Норми годівлі баранів-виробників.

2. Вплив годівлі на кількість і якість сперми.

3. Ембріональний розвиток овець, норми годівлі холостих, кітних і лактуючих вівцематок, корми.

4. Хімічний склад молока вівцематок.

Ключові слова: Біологічні особливості, молочна продуктивність, норми годівлі, фосфор, сірка, амінокислоти, шерсть, корми, додатковий корм, кількість сперматозоїдів, заплідненість, кількість клітковини, крохмаль, цукор, протеїн, ембріональний розвиток, холості, кітні, лактуючі вівцематки, хімічний склад молока.

Вівці відносяться до жуйних тварин, але корми, багаті на клітковину, перетравлюють гірше, ніж велика рогата худоба. Вовна – головний вид продукції вівчарства на 97-99% складається із кератину, тому вони дуже вимогливі до протеїнового живлення.

Особливо це стосується сірковмісних амінокислот в зв’язку з тим, що кератин містить біля 15% цистину. Тобто рівень протеїну і сірковмісних амінокислот дуже часто являється лімітуючим фактором продукції вовни овець. Незбалансована годівля при дефіциті енергії в раціоні маток в період кітності (особливо в останній період) і лактації (особливо в перші 30 днів) веде до депресії утворення вовни, її вад, появленню голодної тонини (перехват). Зниження рівня годівлі овець асканійської породи на 16-18% порівнюючи з існуючими нормами супроводжується зменшенням діаметру волокон шерсті у маток і молодняку і зниження росту вовни. Аналогічний вплив недокорму і на якість шкір овець та смушку.

Вівці поїдають в 1,5-2 рази більше рослин різних видів, ніж інші травоїдні тварини, тому залишків сіна або зеленої маси при випасанні майже немає. Вони погано витримують одноманітну годівлю. З розрахунку на 100 кг живої маси вівці можуть споживати 2,3-2,7 кг СР (ВРХ – 3,0-3,5 кг).

Вівці більш скоростиглі, ніж ВРХ. Перебудова на травлення в рубці у них проходить уже в перші два місяці життя. Тому і саму якісну м’ясну продукцію від овець можна одержати у віці до 1 року. М’ясо таких тварин відзначається невисоким вмістом жиру, високими смаковими і дієтичними характеристиками.

Останнім часом на фоні повноцінної годівлі звертається увага на молочну продуктивність овець, яка може і в кінці лактації складати 0,7-0,9 кг навіть при традиційних строках відлучки ягнят в 4 міс. Молоко овець, яке по вмісту СР, жиру і білку в 1,5-1,7 рази перевищує молоко корів і кіз, являється незамінною сировиною для виготовлення бринзи, сиру рокфор, фета, пекаріно, білий сир.

Хоча в даний час основою покращення молочної продуктивності є умови годівлі, але селекція на молочність, генетичне покращення молочності, розвиток машинного доїння і штучне вирощення ягнят може в недалекому майбутньому дати можливість від овець одержувати значну кількість молока.

Таким чином, в ряду жуйних тварин, вівці займають особливе місце, оскільки вони можуть забезпечити не тільки одержання молока і м’яса, але і вовни, смушку і овчини.

Організація годівлі баранів-плідників повинна забезпечувати постійно заводську вгодованість, високу статеву активність і тривале племінне використання. Крім того, від баранів одержують високі настриги вовни (до 4 кг в середньому). Тобто баранів-виробників необхідно годувати згідно норм з врахуванням живої маси, інтенсивності використання і рівня продукції вовни. З допомогою мічених атомів встановлено, що для утворення сперми необхідно 50-52 дні. Тому до парувальної компанії баранів необхідно готувати за два місяці раніше.

Норми годівлі баранів-виробників вовняних, вовняно-м’ясних і м’ясо-вовняних порід

Показники	Період статевого спокою	Парувальний період до 3-х садок
Жива маса, кг	Жива маса, кг
Кормові одиниці	1,8	1,9	2,0	2,3	2,4	2,5
Обмінна енергія, МДж	20,0	21,0	22,0
Суха речовина, кг	2,05	2,2	2,3	2,5	2,6	2,7
Сири протеїн, г
Перетравний протеїн, г
Сіль кухонна, г
Кальцій, г	11,5	11,5	12,25	13,8	14,4	15,0
Фосфор, г	7,2	7,6	8,0	10,5	10,8	11,3
Магній, г	1,0	1,0	1,1	1,2	1,3	1,3
Сірка, г	6,15	6,45	6,75	8,15	8,45	8,75
Каротин, мг
Віт.Д, М.О.
Віт.Е, мг

Кращими кормами для баранів-виробників у зимовий період можуть бути сіно злако-бобових (2-2,5 кг), в невеликій кількості якісний силос (1-1,5 кг), кормові коренеплоди 1,0 кг, морква червона – 0,5 кг. В парувальний період силос із раціонів виключають. Якщо при статевому спокої достатньо 0,7-0,8 кг концентратів, то в парувальний період їх збільшують в 2 рази, причому необхідно включати білкові корми, горох, шроти, а при інтенсивному використанні – знежирене молоко, рибне борошно, яйця. В літній період зелену масу злако-бобових трав і комбікорм. Годують баранів два рази на добу, перед паруванням корм не дають.

В парувальний період об’єм кормів повинен бути зменшений за рахунок соковитих і зелених кормів, але поживність раціону повинна відповідати нормам.

Як впливає годівля на спермопродукцію баранів-виробників показує слідуючий дослід:

Середні показники піддослідних груп в парувальний період

Показники	додатковий корм 1,15кг ячменю	додатковий корм 0,4 кг ячменю+0,6 кг макухи
Виділено сперми за 45 днів, мл
Кількість сперматозоїдів, млрд.	1,804	1,892
Об’єм еякуляти в % до початку парування	96,8
Кількість сперматозоїдів в 1 мл		96,8
в еякуляті, в %	87,2	106,0
Запліднення після І-го осіменіння, %
Одержали ягнят від 100 маток
Жива маса новонародженого, кг	3,8	4,2
Жива маса при відбивці, кг	26,5	28,7

Енергетичний і білковий обмін має суттєву різницю у овець різного напрямку продуктивності, а їх інтенсивність залежить від фізіологічного стану. У дорослих тварин найбільш напружений основний обмін в останню третину кітності і залежить від багатоплідності.

В лактуючих маток він вищий, ніж у холостих і залежить в першу чергу від молочної продуктивності. Обмін речовин і енергії вищий у баранчиків, ніж ярок і валухів, а використання енергії і поживних речовин у молодняку овець вищий, ніж у дорослих тварин.

Енергетичне живлення в раціонах овець контролюється за кормовими одиницями, обмінною енергією і сухою речовиною. Найважливіша умова повноцінності годівлі – забезпечення тварин необхідним рівнем протеїну і особливо сіркомісткими амінокислотами.

Сучасними нормами живлення овець не передбачено нормування годівлі за цукрами, але наявність легко перетравних вуглеводів (цукру і крохмалю), а також клітковини має важливе значення в умовах інтенсивного вівчарства. В раціонах дорослих овець кількість клітковини не повинна перевищувати 27% від СР, 13 – для ягнят до 6 місячного віку і 25% для молодняку старшого віку. Кількість цукру і крохмалю оптимально повинна складати біля 5 г на 1 кг живої маси, а самого цукру – 2-3 г при відношенні цукру до протеїну 0,8-0,9 до 1.

Забезпечення мінерального живлення є важливою умовою повноцінності годівлі овець. Вівцям нормують особливо кальцій, фосфор, натрій, хлор і сірку. Кальцію як правило достатньо в раціоні, а фосфору недостає, тому використовують мінеральні добавки: кісткове борошно, монокальційфосфат, дінатрійфосфат, діамонійфосфат в залежності від потреби. В зв’язку з тим, що всі рослинні корми містять мало натрію і хлору, необхідна підгодівля розсипною кухонною сіллю тому, що лизунець не забезпечує повну потребу в цих елементах живлення.

В живленні овець важливу роль відіграє сірка. У вовні її вміст складає біля 5%. З розрахунку на 1 к.од. вміст сірки повинен складати 3-3,5 г. Додатковим джерелом сірки можуть бути з розрахунку на 1 голову: сірчановатий-кислий натрій 3-4 г, елементарна сірка 1 г. Дефіцит сірки не тільки знижує ріст вовни, але веде до зниження перетравності всіх поживних речовин і зокрема, азотистих. Особливо це важливо при включенні в раціон овець синтетичних азотистих речовин.

Від стану здоров’я, вгодованості і годівлі кітних маток залежить їх молочність, ріст і розвиток ягнят в ембріональний період і майбутня продуктивність молодняку. В ембріональному періоді ягнята проходять три стадії розвитку – зародкову, передплідну і плідну.

Довжина і маса плоду по періодах розвитку

Передплідний період	Плідний період
вік (діб)	довжина (см)	маса (г)	вік (діб)	довжина (см)	маса (г)
	3,1	2,2		12,0
	3,6	3,5		19,2
	4,2	4,7		28,2
	5,4	7,3		33,0
	7,5	15,3		50,5

Дані таблиці показують, що в першу половину кітності маса ембріону складає лише 10% маси новонародженого ягняти. Майже ¾ маси плоду утворюється в останню третину кітності. Плід містить 74-80% води, 12-17% білку, 2,5-3,3% жиру і 3-4% мінеральних речовин. Виходячи з цього і нормують живлення кітних овець. В період кітності підвищуються всі обмінні процеси, але в різні періоди вони не однакові.

В зародковий період утворюються (закладаються) всі ознаки майбутньої продуктивності, тому дуже важлива повноцінна годівля за енергією, протеїном, макро- і мікроелементами та вітамінами.

На 2-3 міс. у ембріоні утворюються волосяні фолікули. Цей період особливо важливий для майбутньої вовняної продуктивності.

Дуже важливо забезпечити кітну матку достатньою кількістю каротину. Дефіцит віт.А не тільки порушує обмін речовин, але веде до ороговіння епітеліальних клітин, які вистилають слизову матки, порушує живлення плоду, внаслідок чого може наступити його загибель, або народжується нежиттєздатний приплід. При різко виражених авітамінозах у овець з двійнями, спостерігається падіж від передродового парезу.

Норми годівлі холостих і кітних маток вовнових і вовново-м’ясних порід (настриг вовни митої 2-2,3 кг) на 1 гол./добу

Показники	Холості і кітні матки в перші 12-13 тижнів	Кітні в останні 7-8 тижнів
Жива маса, кг
Кормові одиниці	1,05	1,25	1,35	1,55
Обмінна енергія, МДж	12,5	14,5	14,5	17,5
Суха речовина, кг	1,75	2,0	1,9	2,3
Сирий протеїн, г
Перетравний протеїн, г
Сіль кухонна, г
Кальцій, г	6,5	7,5		9,5
Р, г	4,4		5,5	6,2
Mg, г	0,6	0,8		1,2
S, г		4,7	4,6	5,3
Каротин, мг
Віт.Д, М.О.

Помітної різниці у використанні енергії і поживних речовин у холостих маток і в перший період кітності (12-13 тижнів) не спостерігається. В останню третину кітності їх використання на відкладення в організмі різко підвищується. За даними А.В.Модянова при достатньому забезпеченні енергією вміст протеїну 8,9-9,6% в СР достатньо для холостих маток, але в останню третину кількість протеїну повинна складати уже 13% від СР. Якщо говорити про перетравний протеїн, то в залежності від віку, породи і напрямку продуктивності вівцематці необхідно забезпечити на 1 к.од. 90-120 г перетравного протеїну при вмісті 6-8% метіоніну з циститом. В перші 6-8 тижнів лактації вівцематці необхідно забезпечити 14% протеїну від СР, а в кінці лактації біля 10,5%.

Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-м’ясних порід на

1 гол/добу

Показники	Перші 6-8 тижнів лактації	Друга половина лактації
Жива маса, кг	Жива маса, кг
Корм.од.	1,9	2,15	1,45	1,65
Обмінна енергія, МДж		24,5	15,5	18,0
Суха речовина, кг	2,0	2,6	1,95	2,35
СП, г
ПП, г
NaСl, г
Са, г	11,7	13,5	8,7	10,5
Р, г	7,8	8,6	5,8	6,6
Mg, г	1,6	1,8	1,3	1,5
S, г	6,8	7,5		5,8
Каротин, мг
Віт.Д, М.О.

Добовий раціон силосного типу для лактуючої матки повинен складатися із слідуючих кормів: сіно бобове 0,6-0,8 кг, сіно злакове 0,6-0,8 кг, силос високої якості 3,5 кг, кормові буряки 1,5 кг, комбікорм 0,4-0,6 кг. В раціонах сінажного типу при високій його якості до 75% за поживністю може бути сінаж. Спільне використання в зимових раціонах гранул (60-70%) і 30-40% силосу забезпечує високу економічну і біологічну ефективність.

Після окоту 2-3 дні маток годують високоякісним сіном, гранульованими кормосумішами, концентратами, а потім включають соковиті корми. Особливо в першій половині лактації необхідно забезпечити співвідношення цукру до протеїну 1:1 при цьому на 1 г цукру повинно бути 1,5-1,8 г крохмалю.

Лактуючих маток слід годувати тричі. Вранці сіно, силос і половину концкорму, напувають, потім годують в 12-13 годин такою ж сумішшю, а ввечері вівці одержують сіно і силос.

З 9-10 дня практикують роздільне утримання маток і ягнят (кошарно-базовий метод). Суть методу – матки знаходяться в базу, а ягнята у вівчарні. З’єднують ягнят і маток на денну годівлю і на ніч.

Потреба в кормах лактуючих маток значно вища, ніж кітних і визначається молочністю і вгодованістю. Молочність залежить від спадковості, від годівлі, віку, породи і кількості ягнят в приплоді. Матки з двома ягнятами мають молочність на 20-25% більшу. Найвища молочність маток в перші 2-3 тижні. В перші 4 тижні утворюється 38% всього молока, за другі 4 тижні – 30%, за слідуючі – 21% і за останні 4 тижні – 11%.

Хімічний склад (%) овечого молока по періодах лактації (дані Д.М.Ткаченко)

Місяці лактації	Суха речовина	Білок	Жир	Молочний цукор	Зола	Са	Р	Сірка
загальна	органічна
І	17,8	4,73	6,05	4,7	1,15	0,17	0,25	0,055	0,051
ІІ	16,1	4,56	7,05	4,6	0,90	0,20	0,26	0,054	0,050
ІІІ	17,7	4,46	7,00	4,2	-	-	-	0,043	0,037
ІV	19,1	5,55	8,33	4,5	1,21	0,15	0,25	0,047	0,042
V	19,9	5,27	8,98	4,5	0,91	0,16	0,26	0,053	0,050
В серед‑ ньому	17,2	5,00	7,68	4,5	1,04	0,17	0,26	0,050	0,050

Молоко овець утворюється із поживних речовин корму. Проте казеїн, молочний альбумін, молочний цукор і молочний жир ні в кормах, ні в тканинах тіла не міститься. Молоко за складом різко відрізняється від крові. Тобто, поживні речовини перетворюються в молочній залозі на молоко. Установлено, що для утворення 1 кг молока вівці витрачають 1 кг повнораціонної сухої речовини, а ягнята на 1 кг приросту витрачають 5-6 кг молока.

Тонкорунна вівця в І половину лактації дає 1,5-1,3 кг, в другу – 0,6-0,7 кг.

Дата добавления: 2014-01-06