Російська назва: красавка обыкновенная

Народна назва: вовча вишня, ягода вовча, сонне зілля, мадраган, отруйниця

Листя красавки Folia Belladonnae

Беладона звичайна Atropa belladonna L.

Пасльонові Solanaceae

Опис рослини. Багаторічна трав’яниста рослина з багатоголовим кореневищем, від якого відходять чисельні великі гіллясті корені. Стебло прямостояче, соковите, заввишки до 1-2м, знизу пряме, вгорі – вилкувато-гіллясте, короткозалозисто-пухнасте. Стебло одне або декілька. Листки яйцевидної (великі) та овальної (дрібні) форми, загострені, цілокраї, біля основи звужені в короткий черешок. Нижні листки чергові, верхні розташовані попарно, причому один з них у 3-4 рази більший за інший. В кожній парі великий листок знаходиться назовні від стебла, а менший ближче до стебла, тобто вони розташовуються за принципом “листової мозаїки”. Квітки досить великі, поодинокі, рідше парні, в пазухах листків. Чашечка п’ятизубчаста, залишається при плодах. Віночок п’ятилопатевий, буро-фіолетового кольору, дзвониковидний. Плід – двогнізда, багатонасінна чорна блискуча ягода з зеленою чашечкою величиною з вишню. Смак ягід солодкувто-кислий; ягоди отруйні, як і всі органи рослини. Цвіте в червні-липні, плоди достигають в липні-серпні.

Розповсюдження та місце зростання. В дикому вигляді росте на Закарпатті та в Прикарпатських листяних лісах між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. В наш час сировину беладони заготовляють тільки з культивованих рослин.

Правила заготівлі. Велике листя на плантаціях збирають 1-2 рази на початку цвітіння, а потім скошують верхні частини стебла з листками та частково плодами на траву. На 4-6 рік культивування, перед ліквідацією плантації, після заключного збирання зелених частин рослини викопують корені.

Основні охоронні заходи. Рослина включена до “Червоної книги України”.

Сушіння. Первина обробка. Траву перед висушуванням ріжуть на дрібні частини, стебла розрізають. Корені звільняють від грунту, обрізають дрібні корені, миють; великі корені перед сушінням розрізають на шматки для швидшого висушування. Сировину потрібно сушити швидко при температурі 40-45⁰ С в сушарнях або на горищах під залізним дахом (сировина дуже гігроскопічна). При роботі з сировиною потрібно дотримуватись заходів безпеки (сировина отруйна). Зберігається сировина за списком Б, окремо від іншої сировини, в сухому приміщенні, яке добре вентилюється. Термін зберігання 2 роки. Вихід сухої сировини листя 14-16 %.

Опис сировини. Лікарською сировиною є листя, трава, корені. Листя еліптичної, яйцевидної або продовгувато-яйцевидної форми, до верхівки загострене, цілокрає, до основи звужується в короткий черешок, тонке. Довжина – до 20см, ширина – до 10см. колір зверху зелений або буро-зелений, знизу трохи світліший. Запах слабкий, своєрідний. Смак не визначається. В сировині листя частіше зім’яте або зустрічається тільки головні жилки без листової пластинки.

Трава складається з частин стебел, подрібнених, рідше цілих листків, черешків, квітів, пуп’янків та плодів. Шматки стебел циліндричні або сплюснуті, довжиною до 25см, від світло-зеленого до буровато-фіолетового кольору. Листя (див. опис вище) крихке. Квіти з буровато-фіолетоим або жовтим дзвониковиним віночком і зеленою п’ятизубчастою чашечкою. Плоди – шаровидні ягоди з зеленою чашечкою, яка може відокремлюватись. Залежно від стиглості, плоди можуть бути зеленими, буровато-фіолетовими або чорними. Запах слабкий; смак не визначається, т.я. вся родина отруйна.

Корінь. Шматки коренів різної довжини та товщини, циліндричні або розщеплені, іноді з розгалуженнями, зверху трохи зморшкуваті, на зламі шерохуваті при розламуванні сильно пилять (крохмаль). Зверху колір сірувато-бурий, на зламі сіруватий або жовтувато-білий. Запах специфічний, смак не визначається.

Мікроскопія. Клітини епідермісу із звивистими бічними стінками та складчастою кутикулою. Продихи багаточисельні, оточені 3-4 клітинами. Волоски рідкі, головчасті та прості. Головчасті волоски двох типів: з довгою багатоклітинною ніжкою і одноклітинною голівкою; з одноклітинною ніжкою і багатоклітинною голівкою. Прості волоски 2-3 (рідше 6)-клітинні. В губчастій паренхімі є овальні клітини, заповнені дрібним кристалічним піском оксалату кальцію. На малому збільшенні вони мають вигляд темних, майже чорних плям, на великому – сіруваті.

Хімічний склад. Всі частини рослини містять алкалоїди тропанового ряду, в основному гіосціамін, який при виділенні з рослини переходить в атропін. В невеликій кількості міститься скополамін, атропін, апоатропін, беладонін, а також леткі основи. Найбільша кількість алкалоїдів (до 1,3 %) накопичується в коренях, в листках – 0,3-0,75 %, в квітках – від 0,24 до 0,6 %, в плодах – до 0,7 %, в стеблах – 0,2-0,6 %. Крім алкалоїдів, в листках беладони є кумариновий глікозид метилескулін; в листках та коренях – кумарин скополетин, флавоноїди.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати беладони мають спазмолітичну та болетамувальну дію. Фармакологічні властивості рослини пов’язані з алкалоїдом гісціаміном та атропіном, які належать ло холінолітичних засобів. Під його дією знижується тонус гладком’язевих органів: кишечника, жовчних шляхів, жовчного та сечового міхура, бронхів, матки тощо. Використовують при виразковій хворобі шлунку, дванадцятипалої кишки, спазмах кишечника та сечових шляхів. В очній практиці атропін використовується для розширення зіниці з метою діагностики та лікування гострих запальних захворювань та травм ока. В давнину жінки використовували цю властивість атропіну для надання очам блиску, у зв’язку з чим в Європі ця рослина набула назви беладона: “бела” – гарна, “донна” – жінка. Атропін пригнічує функцію залозистих органів – зменшується слино- та потовиділення, знижується утворення шлункового соку та соку підшлункової залози. У великих дозах він викликає сильне психічне збудження. Атропін є протиотрутою при отруєннях різними холіноміметичними і антихолінестеразними препаратами, а також морфіном та іншими анальгетичними засобами.

Лікарські засоби та лікарські форми. З листків та трави виготовляють настойку, сухий та густий екстракти, які є складовою частиною багатьох лікарських форм (мікстури, порошки, свічки, таблетки). Листя красавки разом з листям блекоти та дурману входять до складу порошку проти астми – астмаоолу. З беладони виготовляють цілий ряд комплексних препаратів: таблетки бесалол, бекарбон, беллатамінал, бепасал, шлункові таблетки, супозиторії проти геморою тощо. З сухого екстракту кореня виготовляють таблетки “Корбела”, які використовуються для лікування хвороби Паркінсона. З коренів красавки також отримують атропіну сульфат, який поступає в аптеки у вигляді порошку та ампульного розчину.

Побічна дія. Глаукома, різкі органічні зміни з боку серцево-судинної системи.

Листя Блекоти Folia Hyoscyami

Блекота чорна Hyoscyamus niger L.

Пасльонові Solanaceae

Дата добавления: 2014-01-06