Відмінні ознаки

Z

V

U

T

S

R

Q

P

O

Melilotus officinalis L. – буркун лікарський. Melilotus – латинизоване грецьке melilotos від meli – мед, lotos – солодка кормова трава, конюшина (тобто “медова конюшина”). Квіти буркуна приваблюють бджіл і є добрим медоносом, а трійчасті листки нагадують конюшину. Прикметник officinalis, е лікарський, аптечний.

M

L

J

I

H

G

F

E

D

B

A

Лікарських рослин

Латинських назв

Жовч медична – Chole medicata

Риб’ячий жир Oleum jecoris Aselli

Риб’ячий жир отримують з печінки морських риб. Це прозора масляниста рідина від світло-жовтого до жовтого кольору. Має слабкий специфічний запах та смак.

Хімічний склад. Містить в 1г 350 МО (міжнародних одиниць; 1 МО=0,3мкг) вітаміну А.

Біологічна дія та застосування. Риб’ячий жир приймають для профілактики та лікування гіпо- та авітамінозу А, рахіту; як загальнозміцнюючий засіб тощо. Зовнішньо використовують для лікування ран, термічних та хімічних опіків шкіри та слизових оболонок. Риб’ячий жир відпускають в заповненій доверху, добре упакованій тарі, яка захищає його від дії світла. Зберігають при температурі не вище +10⁰ С.

Препарати. Риб’ячий жир, капсули “Риб’ячий жир”, риб’ячий жир входить до складу аерозолю “Лівіан”.

Препарат, що містить натуральну жовч великої рогатої худоби або свиней. Рідина від жовтувато-коричневого до темно-зеленого кольору. Має специфічний запах, без осаду або з пластівчастим чи дрібнозернистим осадом.

Біологічна дія та застосування. Застосовують зовнішньо при гострих і хронічних артрозах, артритах, вторинних радикулітах та інших захворюваннях як знеболюючий, місцевий протизапальний та розсмоктуючий засоби. Призначають у вигляді компресів.

Протипоказання. Лімфаденіти, гнійні захворювання шкіри, запальні процеси і порушення цілісності шкіри.

Препарати. Консервована натуральна жовч у флаконах.

Етимологічний словник

Achillea millefolium L. — деревій звичайний. Назва Achillea дано по імені грецького міфологічного героя Ахілла, учня кентавра Хірона. За міфом Ахілл вперше використав цю траву, яка має кровоспинну і болетамувальну властивість, для лікування ран. Іменник millefolium — деревій, від лат. mille — тисяча, follіum— листя. Назва вказує на сильно розсічене листя.

Acoruscalamus L. — аір тростяний. Грец. akoron — назва рослин з духмяним коренем виникло, можливо, від а — не, без, від; kоrе — очне яблуко, т.я. рослина використовувалась при очних хворобах. Лат. calamus (ім.) від грец. kalamos — очерет, що походить, в свою чергу, від староіндійського kalama і арабського kalet — очерет, а також назва тростинки для письма. Як і очерет, аір росте по берегам, у воді, і часто разом із очеретом.

Adonis vernalis L. — адоніс весняний, горицвіт, чорногірка, стародубка. Назва Adonis дано рослині по красі квітки на честь прекрасного юнака Адоніса, улюбленця Афродіти. За міфом, він був убитий на полюванні розгніваним вепром. Засмучена богиня з крапель його крові виростила квітку — втілення краси юнака. Міф про Адоніса символізує вмирання та оживання рослинного царства. Виникнувши в Сирії, цей міф перейшов до Єгиптян, звідки через Кіпр проникнув у Грецію, а потім у Рим. Прикметник vernalis є — весняний від іменника ver — весна, т.я. адоніс цвіте ранньої весни.

Allium cera L. – цибуля звичайна. Allium, пов’язано вірогідно, з кельтським all – пекучий (за смаком цибулини). Можливо allium походить від лат. halium (halare – пахнути), т.я. рослина має сильний запах. У стародавніх римлян allium (alium) мав назву часник. Cepa – цибуля, цибулина. Кельтське cer (або cap) – голова. Ця назва пов’язана з формою цибулини.

Allium sativumL. – часник посівний; sativum, а, um (прикм.) – посівний.

Alnus glutinosa L. — вільха чорна або клейка. Alnus - назва вільхи у стародавніх римських письменників (Вітрувія, Плінія). Назва походить від кельтського al — при, lan — берег, у зв'язку з місцем зростання рослини; glutinosus, а, um (прикм.) — клейкий. Молоде листя цього виду дуже клейке.

Alnus incana L. — вільха сіра; incanus, а, um (прикм.) — сивий; у цього виду листя сірувато-зелене.

Aloё arborescens Mill — алое деревовидне. Назва цієї рослини згадується у Діоскорида, Плінія, Цельса. Прикм. Arborescens — деревовидний (від ім. arbor — дерево).

Aloe vera L. — алое справжнє; verus, а, um (прикм.) — істинний, справжній. Сухий, згущений сік листків алое називається сабур. Ця назва походить від арабського слова sabr терпіння, т.я. рослина, вирвана з землі, може довгий час залишатись живою (до півроку). Тому у арабів вона — символ терпіння.

Althaea officinalis L. — алтея лікарська. Althaea від грець. althaia, що зв'язано з грець. ім. althos — лікарський засіб, дієслово althomai - зціляюсь, виліковуюсь. Назва пов'язана з лікарським
застосуванням рослини. Діоскорид пише: "Вона називається althaia
за свої багаточисельні лікувальні властивості". Прикм. officinalis, е - аптечний, лікарський (від ім. officina — аптека).

Ammi visnaga L. – амми зубна. Ammi – грецька назва цієї рослини у Діоскрида, пов'язана мабуть, з грецькими словами ammos – пісок, у зв’язку з місцем зростання більшості видів. Іменник visnaga - від bisnaga або busnaga – італійської народної назви для аммі (Ламарк).

Anisum vulgare Graertn. — аніс звичайний. Anisum від грець. anison — аніс. Назва зустрічається у Діоскорида, Гал ена, Плінія. Корінь грецького слова anison потрапив до багатьох європейських та азіатських мов. Прикм. vulgare, е — звичайний.

Arctostaphylos uva-ursi L. — мучниця звичайна. Arctostaphylos від грець. arktos — ведмідь, staphyle — виноградне гроно. Лат. uva — також виноградне гроно, ursus — ведмідь. Отже, родова і видова назви перекладаються однаково — ведмежий виноград. Ведмеді охоче поїдають ці ягоди.

Armenica vulgaris Lam. – абрикос звичайний. Armenica від прикметника armenicus, a, um – вірменський. Плоди абрикосу вперше потрапили до Риму з Вірменії (лат. Armenia). Прикм. vulgaris, e – звичайний.

Arnica montana L. — арніка гірська, баранник. Arnica з грець. ptarmike — пчихальна трава від дієслова ptairo — пчихаю. У XVII столітті рослину почали називати Arnica. Прикм. montanus, а, ит — гірський, за місцем зростання.

Artemisia absinthium L. — полин гіркий. Artemisia — так називали полин античні автори. Можливо, назва пов'язана з ім'ям грецької богині Артеміди (Artemis). Пліній вважає, що назва дана на честь Артемізії Галікарнаської, дружини Мавзола, короля Карії (IV ст. до н.е.), яка вилікувалась за допомогою цієї рослини. Можливо також, що в основі назви лежить грець. прикм. artemes — неушкоджений, здоровий, у зв'язку з лікувальними властивостями рослини. Ім. absinthium походить від грець. а — не, psinthos — задоволення, тобто рослина, яка не надає задоволення у зв'язку зі своїм гірким смаком.

Astragalus dasyanthus Pall. – астрагал шерстистоквітковий. Грець. Astragalos – гральна кістка з баранячих щиколоток. Насіння астрагала нагадує за формою ці кістки. Прикм. dasyanthus, a, um – шерстистоквітковий.

Atropa beladonna L. — красавка, беладона або соннота. Atropa - таку назву дав цьому роду Лінней внаслідок отруйних його
властивостей по імені однієї з парок грецької міфології — Атропи,
яка нібито перерізує нитку життя кожного смертного (по грець.
atropos — неминучий, невідворотний, безповоротний від а — не, без
і trepo повертаю). Ім. beladonna від італійських слів bella - гарна, donna — жінка, т.я. жінки соком ягоди цієї рослини натирали, як рум’янами, щоки і пускали його в очі, від чого розширялись зіниці і очі робились блискучими і темними.

Bergenia crassifolia L. — бадан товстолистий. Назва Bergenia дано на честь професора анатомії, патології, терапії і ботаніки К.А. von Bergen (Німеччина, XVIII ст.) crassifolia, а, um (прикм.) — товстолистий від crassus, а, um -- товстий, folium — листя.

Betula pubescens Ehrh. — береза пухнаста. Назва Betula зустрічається у стародавніх римських авторів (Пліній). Пов'язано, очевидно, з кельтським betu — береза; pubescens (дієприкм.) - опушений, пухнастий. Вид розпізнається за густим опушенням молодих листочків та гілочок.

Betula verrucosa Ehrh. — береза бородавчаста; verrucosus, а, um (прикм.) - бородавчастий, від лат. verruca - бородавка. Гілочки цього виду покриті бородавками.

Bidens tripartita L. - череда трироздільна. Bidens від bis — двічі; (dens — зуб. Назва пов'язана з тим, що у плодів є два зубчастих вістря. Дієприкм. tripartitus, а, um — трироздільний, від tri — тричі; partitus, а, um — розділений (дієприкм. від дієслова partite —ділити).

Brassica juncea Czern. (syn. Sinapis juncea Czern.) – гірчиця сарепська. Brassica – стародавня латинська назва капусти, яка належить до того ж роду; походить від кельтського brеsic - капуста. Можливо, є зв’язок з грецьким braхein – варити, готувати. Прикм. junceus, a, um – ситниковий, камишовий (від juncus – ситник, камиш). Sinapis походить від грець. sinapi – гірчиця (у Діоскрида – sinеpi, у Плінія – sinapis).

C

Calendula officinalis L. — нагідки лікарські. Calendula — зменшене від Calendae — назва першого дня кожного місяця у римлян; пов'язано з тим, що нагідки цвітуть протягом довгого часу. Прикм. officinalis, е — аптечний, лікарський.

Capsella bursa pastoris L. - грицики звичайні. Capsella - маленька коробочка, зменшене від лат. Capsula - коробочка, що є, в свою чергу, зменшене від Caspa - коробка. Лат. bursa - сумка, pastoris - пастух; таким чином, bursa pastoris - пастуша сумка, т.я. трикутна форма плодів нагадує маленьку коробкоподібну сумку пастуха.

Capsicum annuum L. – перець однорідний. Capsicum, можливо пов’язано з грець. дієсловом kapto (майбутній час kapso) – кусаю, печу, через жалючий смак плоду (так вважають Калер, Віттштейн). Можливо, є зв’язок з лат. словом capsa – коробка, футляр, тому, що насіння рослини знаходиться в оболонці. Прикм. аnnuus, a, um – однорічний.

Cassia acutifolia Del. - кассія гостролиста. Cassia зустрічається у Діоскорида, Плінія. Походить від єврейського kezioth. Тільки у Ліннея використано як родова назва для сучасної кассії. Прикм. acutifolius, а, um — гостролистий, від acutus, а, um — гострий, folium - листя. Назва сировини: Folium Sennae — листя сенни, александрийське листя. Sennae — від арабської назви листа sana або suna. Араби ввели сенну в європейську медицину.

Centaurea cyanus L. – волошка синя. Centaurea від грецького kentaurea у Арістотеля (можна припустити волошка); назва пов’язана з міфологічним кентавром Хіроном, який широко використовував в медицині трави (як повідомляє Пліній); cyanus від грець. прикметника kyanos – темно-синій.

Centaurium umbelatum Gilib.(syn. Erythraea centaurium) - золототисячник зонтичний або, звичайний. Centaurium від лат. centum — сто, aurum — золото, тобто рослина, яка коштує сто золотих монет. Тим самим вказувалось на цінність даної рослини, яка має лікувальні властивості. Прикм. umbelatum, а, um — зонтичний, від лат. umbela — зонтик, за формою суцвіття. Erythraea від грець. erythros — червоний, за забарвленням квітів.

Chelidonium majus L. — чистотіл великий. Chelidonium від грець. chelidon — ластівка (мабуть тому, що рослина з'являється з прилітом ластівок і в'яне з їх відлітом). У Діоскорида є ще одне народне повір'я про цю траву: "Розповідають, що якщо пташеня ластівки осліпне, ластівка-мати приносить цю траву і виліковує його". Majus — середній рід порівняльного ступеню від прикм. magnus, а, um — великий.

Claviceps purpurea Tulanse – ріжки. Claviceps від лат. сlavis – булава, ceps від caput, род. відміна capitis – голова; purpureus, a, um (прикм.) – пурпуровий, червоний. Спорові тільця ріжок при проростанні мають булавоподібну форму і червоний колір. Назва сировини: Secale cornutum – точний переклад “рогате жито”. Гриб паразитує головним чином на житі (жито – Secale cereale) у вигляді зігнутих, схожих на ріг утворень. Прикм. сornutus, a, um – рогатий, від лат. cornu – ріг. Французська назва рогаткових ріжок ergot (ерго). Звідси походить назва алкалоїдів ріжок: ерготамін, ерготоксин та ін.

Convallaria majalis L. — конвалія звичайна. Convallaria від лат. convallis — долина, грець. leirion — лілія, тобто, "лілія долин", у зв'язку з місцем зростання і приємним запахом; majalis, е (прикм.) — травневий, т.я. ровлина цвіте у травні.

Coriandrum sativum L. – коріандр посівний. Зустрічається у Арістофана, Теофраста та ін. авторів у вигляді koriannon. Походить від грецького koris – клоп, через те, що недозрілі плоди мають запах клопів. Прикм. sativus, a, um – посівний.

Crataegus oxycantha L. — глід колючий або звичайний. Crataegus від грець. kratos — сила, agein — вести, діяти; можливо внаслідок міцності і твердості деревини або з-за наявності твердих колючок, які слугують засобом захисту, їм. oxycantha від грець. oxys — гострий, acantha — колючка (рослина гостроколюча).

Cucurbita pepo L. – гарбуз звичайний. Cucurbita від лат. cucumis – огірок, orbis – коло. Гарбуз і огірок належать до однієї родини; плід гарбуза має шаровидну форму. Видова назва pepo від грецького pepon – стиглий.

Datura stramonium L. - дурман звичайний. Datura - араб. tatorah — від tat — колоти, т.я. ця рослина з колючими плодами. Походження stramonium неясне, є припущення, що stramonium і datura мають спільний корінь.

Digitalis ciliata Trautre. - наперстянка війчаста. Digitalis - - буквально, те, що відноситься до пальця, від лат. digitalis - - палець, digitabulum -наперсток. Назви, як лат. так і укр., пов'язані з наперстковидною формою квітки. Прикм. ciliatus, а, um — війчастий, від cilia — вії. Край листя цього виду війчастий.

Digitalis ferruginea L. — наперстянка ржава; ferrugineus, а, um (прикм.) — ржавий, кольору іржі, від ferrugo, род. відм. ferruginis — залізна іржа. На квітах цього виду є плями іржавого кольору.

Digitalis grandiflora Mill. — наперстянка великоквіткова; grandiflorus, а, um (прикм.) — великоквітковий, від лат. grandis, е — великий, flos, род. відм. floris — квітка.

Digitalis lanata Ehrh. — наперстянка шерстиста; lanatus, а, um (прикм.) - повстистий, від лат. lana — шерсть. Квіткова вісь цього виду — повністю опушена.

Digitalis purpurea L. — наперстянка пурпурова; purpureus, а, um (прикм.) — пурпуровий, червоний (за забарвленням квітів).

Dryopteris filixmas L. — щитовник чоловічий. Dryopteris від грець. drys — дуб, pteris — папороть, тобто папороть дубових лісів; filix — лат. папороть, mas (прикм.) — чоловічий.

Echinopax elatum Nakal. — ехінопанакс високий. Echinopax від грець. echinos — їжак, що пов'язано з великою кількістю колючок, які покривають рослину; panax від грець. panakeia — панацея, засіб який все виліковує (грець. pan — все, akeomai — виліковую), elatus, а, um (прикм.) — високий.

Ephedra equisetina Bge. – ефедра хвощова. Ephedra – назва цього роду у стародавніх авторів. Походить, можливо, від грецького epi – на, hedra – сідниця, сидіння, тому що здається, що рослина дереться на скелі. Прикметник equisetinus, a, um – хвощовий, т.я. рослина нагадує хвощ (Equisetum).

Equisetum arvense L. — хвощ польовий. Equisetum від лат. equus - кінь; seta — щетина, жорстке волосся (в цьому випадку у значенні "хвіст"); вперше вжито Плінієм для одного хвоща, який своїми тонкими гілочками нагадав йому хвіст коня. Прикм. arvensis, е -польовий, за місцем зростання.

Eucalyptus globulus Labill. - евкаліпт шариковий або блакитний. Eucalyptus від грець. eu - добре, kalyptos — зачинений. У рослини добре закриті кришечкою бутони, ім. globulus - шарик, що пов'язано з формою плоду.

Fagopyrum sagittatum Gilib. – гречка посівна. Fagopyrum від лат. fagus – бук і грецького pyros – пшениця, тобто “букова пшениця”. Плоди гречки нагадують за зовнішнім виглядом тригранні букові горішки і мелються на борошно, як пшениця. Прикм. sagitttatum, a, um – стріловидний, від saggita – стріла (за формою листків).

Foeniculum vulgare Mill. - фенхель звичайний, кріп аптечний.

Foeniculum — зменшене від лат. Foenum - сіно. Назва пов'язана або з духмяним, як у сіна, запахом, або з травоподібним тонкорозсіченим листям, яке нагадує сіно. Прикм. vulgaris, е — звичайний.

Fragania vesca L. – суниці лісові. Стародавня латинська назва суниці – fraga. Згадується Вергілієм, Овідієм і Плінієм, але тільки Апулей пише детальніше про її лікувальні властивості. Fragaria від fraga; можливо, є зв’язок з дієсловом fragrare – пахнути, оскільки плоди суниці мають приємний запах ; vescus, a, um (прикметник) – дрібний.

Frangula alnus Mill. — крушина вільхоподібна або ламка. Frangula -назва роду у Матіолі і Додонеуса, походить від лат. дієслова frangere — ламати, т.я. у крушини ламка деревина, їм. alnus — вільха; тут вжито в розумінні "вільхоподібна" (за формою листків).

Glycyrrhiza glabra L. — солодка гола. Glycyrrhiza від грець. glycyrrhize, що означає "солодкий корінь" від glyhys - солодкий, rhiza — корінь (коріння рослини має солодкий смак). Від цього слова виникло пізньолатинське liquiritia, яке вживається для визначення сировини: Radix liquiritiae — коріння солодки. Прикм. glaber, а, um — голий, гладенький, тому що поверхня бобів гола, на відміну від де-яких інших видів.

Gnaphalium uliginosum L. — сухоцвіт багновий. Gnaphalium — від грець. gnaphalon — повсть, за повстистим опушенням рослини; uliginosus,а, um (прикм.) — багнистий, вологий — за місцем зростання рослини.

Helianthus annuusL. – соняшник однорічний. Helianthus від грецького helios – сонце, anthos – квітка, т.я. рослина повертає квітковий кошик за сонцем; annus, a, um (прикметник) – однорічний, від лат. annus - рік. Рослина живе тільки один рік.

Helichrysum arenarium L. — цмін, безсмертник піщаний, сухоцвіт. Helichrysum від грець. Helios — сонце, chrysos — золото. Назва пов'язана з золотисто-жовтим забарвленням квітів. Прикм. arenarius, а, um — піщаний, від лат. arena - пісок, що вказує на місце зростання рослини.

Helleborus purpurascens Wald. – морозник червонуватий. Helleborus – латинська транскрипція старогрецької назви рослини helleboros. Походить від грецького дієслова helleim – віднімати життя, вбивати і bora – їжа, харчі, тобто рослина, яка вбиває, якщо її з’їсти (це говорить про її отруйність); purpurascens (прислівник у значенні прикметника) – трохи пурпуровий, червонуватий (за забарвленням квіток).

Hippophaё rhamnoides L. — обліпиха крушинова. Hippophaё від старогрец. назви рослини hippophaёs. Походить від грець. hippos — кінь, phaos — світло (прикм. phaёinos —блискучий, сяючий). В стародавній Греції обліпихою лікували коней, після чого їх шерсть набувала блискучого чорного забарвлення. Прикм. rhamnoides крушиноподібний, від rhamnus - крушина, -oides - схожий, від грець. eidos — зовнішній вигляд.

Humulus lupulus L. – хміль. Походження назви цієї рослини пояснюють по-різному. Можливо, вона походить від humus – грунт, т.я. рослина витка і, якщо немає підпорок, вона стелиться по землі; можливо, по тим же причинам від humilis – низький ; lupulus від італійського lupulo – назва хмелю. Можливо, lupulus є зменшувальним від лат. lupus – вовк, т.я. хміль обвиває інші рослини і душить їх (наприклад, верби). Тому Пліній називає хміль “Lupulus salictarius” – “вовк для верби” (верба – Salix).

Hyoscyamus niger L. — блекота чорна. Hyoscyamus від старогрец. назви рослини hyoskyamos. Походить від hys, род. відм. hyos — свиня, kyamos — біб. Назва була дана Діоскоридом, який підмітив, що свині, які поїдають рослину з плодами, падали в судомах і гинули. Чирх вважає, що префікс hyos використаний із зневагою "свиний біб", очевидно, у зв'язку з тим, що блекота росте на смітниках. Прикм. niger, а, um — чорний, тому що зів квітки чорно-фіолетовий.

Hypericum perforatum L. — звіробій продірявлений або звичайний. Hypericum — від старогрец. hypericon, від hypo — під (приставка означає зближення), ereike — верес, тобто схожий до вереса; perforatus, а, um (дієприкм.) — продірявлений, т.я. чорні точки на листках справляють враження, що вони проколоті.

Inula helinium L. — оман високий. Inula — стародавня лат. назва рослини; helinium Пліній утворює від імені Helene — Олена (“виросло з сліз Олени”). Можливо, helinium пов'язано з грець. helos — багнисті луки: оман росте по березі річок і на вологих луках.

Juniperus communis L. — ялівець звичайний. Назва зустрічається у Віргілія і Плінія. Де-які вважають, що juniperus походить від кельтського слова jeneprus — колючий, через колючі голкі хвої. Кангіссер вважає, що в основі лежать корні juvenis — молодий, юний і parere — народжувати. Рослина вічнозелена і на ній весь час з'являються нові молоді голки. Прикм. communis, е — звичайний.

Laminaria japonica Aresch. — ламінарія японська. Laminaria від Lamina - тонке листя, пластинка, т.я. ця водорость має слань у вигляді довгої листовидної пластинки; japonicus, а, um (прикм.) японський (географ.).

Laminaria saccharina L. - ламінарія сахарна; saccharinus, а, um (прикм.) - сахаристий (від saccharum - сахар).

Ledum palustre L. — багно звичайне. Ledum пов'язано, очевидно, з лат. дієсл. ladere — шкодити (внаслідок сильного запаху рослини, який викликає запоморочення); paluster, is, е (прикм.) — багнистий (від palus — багно) — за місцем зростання.

Leonurus cardiaca L. — собача кропива. Leonurus від лат. leo, род. відм. leonis — лев і грець. ura — хвіст, тобто левохвістник (назва пов'язана з тим, що суцвіття трохи схоже з кінчиком левового хвоста); cardiaca від грець. kardiakos — серцевий (kardia — серце), за медичним призначенням.

Leonurus quinquelobatus Gilib. — собача кропива п'ятилопатева; quinquelobatus, а, um ( прикм.) — п'ятилопатевий, від лат. quinque — п'ять, lopast — лопать (за формою листків).

Linum usitatissimumL. — льон звичайний. Linum — від грець. linon, що походить в свою чергу, від кельтського lin — нитка, т.я. із стебел роблять нитки і ткуть полотна; usitatissimum, а, um (прикм.) — звичайний, той, що найчастіше використовується (за широким використанням рослини).

Matricaria chamomilla L. — ромашка звичайна або аптечна. Matricaria від лат. matricx, род. відм. matricis — матка, тобто маточна трава (у давнину рослина використовувалась при жіночих хворобах); chamomilla — від грець. chamai — на землі, внизу (вказує на низький ріст трави) і melon — яблуко (круглі квіткові головки нагадують за формою маленькі яблука).

Matricaria matricarioides Porter. — ромашка зелена, matricarioides (прикм.) — подібний до ромашки, від matricaria (див. вище) і oides - подібний, від грець. eidos — зовнішній вигляд.

Melissa officinalis L. – меліса лікарська. Melissa від грецького melissa – бджола (рослина приваблює бджіл); officinalis, е (прикм.) лікарський, аптечний.

Mentha piperita L. — м'ята перцева. Mentha — від старогрец. mentha або menthe. За міфом, ця назва походить від німфи Methe, яку Прозерпіна перетворила на рослину. Рослина згадується у Плінія. Прикм. piperitus, а, um - перцевий (від piper, род. відм. piperis - перець), у зв'язку з пекучим смаком.

Menyanthes triflotiata L. - вахта трилиста, бобівник звичайний. Menyanthes у Теофраста menyanthos від грець. m enyntha небагато, недовго і anthos - квітка, т.я. за рожевими квітками цієї

рослини можна побачити багнисті місця. Прикм. triflotiata, а, um — трилистий (листя рослини трійчасті).

Olea europaea L. – маслина, оливкове дерево. Olea – назва оливкового дерева у римлян, походить від грецького elaia – оливкове дерево; europaeus, a, um (прикм.) – європейський (грецьке europaios від Europe – Європа).

Ononis arvensis L. — вовчуг польовий. Ononis — від грець. ononis назва колючої рослини, молоді пагони якого вживались в їжу як салат. Можливо, назва пов'язана з грець. onos — віслюк, т.я. за Діоскоридом віслюки охоче поїдають цю рослину. Прикм. arvensis, е - польовий.

Origanum vulgare L. — материнка звичайна. Origanum — від грець. oros — гора, ganos — прикраса, тобто "прикраса гори", гарна гірська рослина (назва зустрічається у Діоскорида, Теофраста); vulgaris, е (прикм.) — звичайний.

Orthosiphon stamineus Benth. — почечний чай. Orthosiphon від грец. orthos — прямий, siphon — трубка, т.я. трубка двогубого віночка пряма; stamineus, а, um (прикм.) — тичиночний (від stamen, род. відм. staminis — тичинка). Видова назва пов'язана з тим, що квіти рослини мають довгі, дуже помітні тичинки.

Padus racemosa Gilib. — черемха звичайна. Padus від лат. назви річки По у Північній Італії; racemosus, а, um (прикм.) — волотевидний від лат. racemus — волоть.

Panax schinsengC.A.M. — панакс жень-шень. Назву Panax дав у 1753 р. К. Лінней. Походить воно від грець. panakeia — панацея, засіб від усіх хвороб (pan — все, akeomai — виліковую); schinseng (ginseng) - китайська назва коріння "жень-шень", від китайських слів "жень" - людина, "шень" — корінь (корінь, схожий на фігуру людини).

Papaver somniferum L. — мак снодійний. Papaver — стародавня назва рослини від лат. pa(p)a — дитяча кашка, ver від прикм. verus, а, um — справжній. Сік маку підмішували маленьким дітям у їжу, щоб вони краще спали. Прикм. somnifer, fera, ferum — снодійний, присипляючий (за снодійною дією маку) від somnus — сон, ferre — нести, дослівно — той, що несе сон.

Pinus silvestris L. — сосна звичайна або лісова. Pinus — стародавня назва сосни. Дехто вважає, що назва пов'язана з кельтським pin — гора. Прикм. silvester, is, е — лісовий, від лат. silva — ліс.

Plantago major L. — подорожник великий. Plantago від лат. planta підошва, стопа, agere — водити, йти. Назва пов'язана з тим, що листя де-яких видів (в тому числі і подорожника великого), які прилягають до землі, схожі на сліди ніг. Індійці так і називають подорожник "слід білої людини". Прикм. major —буквально "великий".

Polemonium coeruleum L. — синюха блакитна. Polemonium від грець. polemos — війна, суперечка, тому що між двома правителями - Полемоном з Понта і Філетайром з Каппадокії - була суперечка з того, хто відкрив лікувальні властивості цієї рослини. Можливо, назва пов'язана з ім'ям одного з цих правителів (Polemon). Прикм. coeruleus, а, um — блакитний: квітки рослини блакитні.

Polygonum aviculare L. — спориш, гірчак пташиний. Polygonum — від старогрец. назви рослини polygonon — гірчак. Походить від poly багато, gony род. відм. gonatos — коліно, вузол, т.я. у багатьох видів різко виділяються вузли на стеблах. Прикм. aviculaus, е —пташиний.

Polygonum bistorta L. — гірчак зміїний, bistorta від лат. bis — двічі, torta — скручена, т.я. кореневище двічі зігнуте.

Poligonum hydropiper L. — гірчак перцевий (водяний перець); hydropiper від грець. hydropiperi — водяний перець, від hydor — вода, pepe ri — перець. Рослина росте у воді і має пекучий смак.

Polygonum persicaria L. — гірчак почечуйний; persicaria (від лат. persica — персик) — стародавня назва рослини пов'язана з тим, що листя схожі на листя персикового дерева.

Potentilla erecta L. (syn. Potentilla tormentilla) — перстач прямостоячий. Potentilla — зменшене від лат. potentia — сила, т.я. рослина хоч і дрібна, але сильно діюча; erectus, а, um (прикм.) — прямостоячий, прямий; tormentilla (ім.) — від лат. tormentum — страждання, сильний біль. Таку назву мала у середнє століття хвороба з сильним болем у животі, кишкові коліки. Рослина вже тоді використовувалась проти шлункових колік і проносів.

Quercus roburL. — дуб черешковий або звичайний. Назва зустрічається у Ціцерона і інш. стародавніх авторів. Можливо, ця назва походить від грець. keikein — бути шорстким, шершавим (за властивостями кори дуба), ім. robur — дуже тверда дубова деревина, тверде дерево взагалі.

Rauwolfia serpentina Benth. — раувольфія зміїна. Rauwolfia отримала назву на честь німецького лікаря і ботаніка XVI ст. L. Rauwolf, який першим описав цю рослину; serpentinus, а, um (прикм.) — зміїний, від serpens род. відм. serpentis — змія. Давне народне використання коренів цієї рослини в Індії — від укусів змій та скорпіонів.

Rhamnus cathartica L. — жостер послаблюючий. Rhamnus від старогрець. rhamnos — таку назву мали де-які колючі кущі, можливо, види крушини; catharticus, а, um (прикметник) — послаблюючий, тей, що очищає (від грець. kathairein — очищати) — за використанням плодів рослини як послаблюючого засобу.

Rhaponticum carthamoides (DC) Iljin. (syn. Leuzea carthamoides L.) – великоголовник сафлоровидний, левзея сафлоровидна, маралій корінь. Rhaponticum від грець. Rha – Волга і лат. прикметника ponticus, a, um – понтійський, тобто рослина, яка росте вздовж берегів Волги або по інший бік Понта (Чорного моря); carthamoides (прикметник) – сафлоровидний, від назви рослини сафлор – Carthamus і –oides – подібний (від грецького eidos – зовнішній вигляд). Листя левзеї схожі на листя сафлори. Leuzea – левзея, по імені французського ботаніка de Leuze (1753-1835). Народна назва “маралій корень” пов’язана з тим, що олені – марали лікуються цим коренем.

Rheum tanguticum Maxim. — ревень тангутський. Rheum від старогрец. назви рослини rheon. Лінней пояснює походження цієї назви від грец. дієслова rheein — тікти, за послаблюючою дією коренів рослини. Російське "ревень" — від староперсидського rewend, арабського raved, т.я. ревень завозили у Москву бухарські купці. Прикм. tanguticus, а, um — тангутський (географ.), за назвою місцевості Тангут у Тібеті, звідки Пржевальський вперше привіз цю рослину.

Ribes nigrum L. – смородина чорна. Ribes – латинизоване арабське ribas – назва виду ревеня (Rheum ribes) з кислим смаком, який зустрічається в Палестині. Коли араби в VІІст. завоювали Іспанію, то перенесли назву знайомого їм ревеню на агрус, який має такий же кислий смак (іспанське ribesio, наукове лат. Ribes grossularia). Сучасний рід Ribes включає в себе не тільки агрус, але й смородину. Прикм. niger, a, um – чорний (за кольором ягід).

Ricinus communis L. – рицина звичайна. Ricinus, можливо пов’язане з стародавньоєгипетською назвою рослини kiki, що зустрічається у Діоскрида. За іншою думкою. Оскільки насіння рицини схоже за формою, розмірами і кольором на кліща Ixodex ricinus, то назва кліща перенесена на назву рослини. Прикметник communis, e – звичайний.

Rosa canina L. — шипшина собача. Rosa від старогрец. rhodon — троянда (очевидно, пов'язано з кельтським rhodd — червоний); caninus, а, um (прикм.) — собачий, від лат. canis — собака. Вираз зневажливий, який вказує на гірший сорт шипшин; дійсно, в наш час стало відомо, що цей вид бідний на вітаміни.

Rosa cinnamomea L. — шипшина корична; cinnamomeus, а, um (прикм.) — коричний, від лат. cinnamomum — кориця. Назва пов'язана з коричневим забарвленням гілок.

Rubus idaeus L. — малина звичайна. Rubus — стародавня лат. назва рослини "ожина"; idaeus, а, um (прикм.) — від грець. idaios — індійський, за Плінієм, від гори Іда на острові Крит, де росла або наша малина, або рослина схожого виду.

Salvia officinalis L. — шавлія лікарська. Salvia від лат. прикм. salvus, а, um — здоровий, т.я. багато видів цієї рослини використовуються як лікарські; officinalis, е (прикм.) — аптечний, лікарський.

Sambucus nigra L. — бузина чорна. Sambucus від грець. sambux — червоний барвник, а також рослина, яка слугує для фарбування в червоний колір (за кольором ягід іншого виду — бузини червоної). Крім того, можливий зв'язок з грець. sambyke, персидським sambuca — трикутний струнний інструмент (рід арфи), який виготовляється з деревини цього дерева. Прикм. niger, а, um — чорний, за кольором ягід цього виду.

Sanquisorba officinalis L. — родовик лікарський. Sanquisorba від лат. sanquis — кров, sorbere — всмоктувати, за кровоспинними властивостями рослини; officinalis, е (прикм.) — аптечний, лікарський.

Schizandra chinensis Bail. — лимонник китайський. Schizandra від грець. schizein — колоти, розколювати, aner, род. відм. andros — чоловік. Названа рослина так тому, що пелюстки відокремлені від квітколожа щілиною. Прикм. chinensis — китайський, від China або Sina — Китай (за місцем зростання).

Sophora pachycarpa – софора товстоплідна. Sophora – латинізована арабська назва рослини sofera; pachycarpus, a, um (прикм.) – товстоплідний, від грецького pachys – товстий, karpos – плід. Рослина характеризується короткими та товстими плодами.

Sorbus aucuparia L. — горобина звичайна. Sorbus від кельтського sor — терпкий (за смаком ягід). Можливо, є зв'язок з лат. дієсловом sorbere — їсти, т.я. більшість видів можна вживати в їжу. Прикм. aucuparius, а, um — використовується як приманка для ловлі птахів, від лат. aucupari — ловити птахів (avis — птах, capete— ловити).

Tanacetum vulgare L. -пижмо звичайне. Tanacetum - середньовічна народна назва пижма; vulgaris, е (прикм.) - звичайний.

Taraxacum officinale Web. – кульбаба лікарська. Назва пішла, мабуть, від арабського tarachakum, тобто рослина, схожа на цикорій. Можливо, що арабські вчені середнього сторіччя утворили це слово з грецького taraxis – хвороба очей і akeomai – лікую, зціляю, т.я. кульбаба і цикорій використовувались для лікування хвороб очей. Прикметник officinalis, e – аптечний, лікарський.

Thea sinensis L. (syn. Camellia sinensis) – чай китайський. Thea – латинізоване китайське te – назва для чайної рослини; sinensis, e (прикм.) – китайський, від Sina (теж, що і China) – Китай. Camellia зустрічаємо у Ліннея (“ Critica botanica ” 1737): “ Camellus fos. Anglus 1770 ”, тобто англійцю Josephus Camellus рослина стала відома в 1700р. Вірогідно, що мається на увазі Georg Joseph Kamel, латинізоване Georgius Josephus Camellus (1661-1706).

Theobroma cacao L. – шоколадне дерево. Theobroma від грецького theos – бог, broma – їжа, тобто “їжа богів”. Таку назву у ХVІІст. Бушар дав шоколаду і какао у своїй дисертації, після чого Лінней дав таку ж назву дереву; cacao – перекручена мексиканська народна назва насіння – kakahuatl. Індіанська назва шоколаду “шоколатл” походить від слів “шоко” – піниться, “атл” – вода (індіанці готували шоколад так: розтирали насіння какао, додавали маїсове борошно і збивали піну).

Thermopsis lanceolata R. Br. — термопсис ланцетовидний, мишатник. Thermopsis від грець. thermos — вовчий біб і opsis — зовнішній вигляд, зовнішність; lanceolatus, а, um (прикм.) — ланцетовидний (за формою часток листа). Походить від lanceolata — зменшене до lancea — піка, спис.

Thymus serpyllum L. — чабрець звичайний, тім'ян повзучий. Thymus пов'язано, очевидно, з грець. thymos — дух, мужність, сила (за збуджуючою, зміцнюючою дією). Можливо, що ця назва походить від староєгіпетського thm або tham— це назва однієї духмяної рослини, яка схожа на чабрець. Ім. serpyllum від грець. назви цієї рослини herpyllon, що пов'язано з дієсловом herpein — повзти, т.я. рослина стелиться по землі.

Tilia cordata Mill. — липа серцевидна. Tilia від грець. tileia — липа, що пов'язано зі словом ptilon — пір'я, крило. Квітконоси липи мають криловидний приквітковий листок. Прикм. cordatus, а, um — серцевидний (від лат. cor, род. відм. cordis — серце), що пов'язане з формою листя липи.

Tissilago farfara L. — підбіл звичайний, мати-й-мачуха. Tissilago від лат. tissus— кашель, agere — вести, виводити. Назва дана за лікувальною дією рослини (вживається як відхаркувальне); farfara (ім.) — від лат. far — мука, ferre — нести, у зв'язку з тим, що нижня поверхня листка — мучнистобіла.

Urtica dioica L. — кропива дводомна. Urtica — стародавня лат. назва рослини, яка походить від дієслова urere — пекти, за пекучою дією листків на шкіру. Назва зустрічається вже у Горація. Прикм. dioica s, а, um — дводомний, від грець. dyo — два, oikos — дім. Маточкові і тичинкові квіти кропиви розвиваються на різних екземплярах.

Vaccinium myrtillus L. — чорниця. Vaccinium — стародавня назва рослини від baccinium — ягідний кущ (bacca — ягода); myrtillus (ім.) - зменшене від myrtus (грець. myrtos) — мирт, миртовий кущ, тобто маленький мирт (за формою листків).

Valeriana officinalis L. — валеріана лікарська. Valeriana — середньовічна назва рослини; походить, очевидно, від дієслова valere — бути здоровим (за лікарською дією рослини). Дехто вважає, що це слово не романського походження, а взято, можливо, з арабської мови, тому що з'явилось вперше у латинському перекладі арабського надпису. Прикм. officinalis, е — аптечний, лікарський.

Viburnum opulus L. — калина звичайна. Viburnum — стародавня назва рослини, яка походить, можливо, від дієслова viere — плести (молоді гілочки можна використовувати для плетіння корзин); opulus (ім.) — стародавня лат. назва для клена; дано як видова назва калині внаслідок того, що її листя нагадують листя клену.

Viola tricolor L. — aіfkrf nhbrjkmjhjdf/ Viola — назва левкої у стародавніх римлян; зменшене від грець. ion — фіалка (корінь цього слова vion -); tricolor (прикм.) — трикольорова, від tri — тричі, (від лат. tres, tria — три) і color — забарвлення, колір (за забарвленням квітів).

Viscum albus L. - омела біла. Viscum від грецького ixos, що пов’язано з дієсловом ischein – тримати, утримувати, т.я. в м’якоті плодів міститься каучукова клейка маса, що утримує насіння. Звідси походить і значення слова viscum – пташиний клей (використовується для ловлі птахів). Прикметник albus, a, um – білий. У омели шаровидні білі ягоди.

Zea majus L. — кукурудза звичайна, маіс. Zea від грець. zeia — хліб (від дієслова zen — жити), ім. majus від мексиканської народної назви рослини mahiz. Російська назва рослини "кукурудза" походить від ісп. Cucurucho.

Дата добавления: 2014-01-06