Основні поняття. Кожна думка повинна бути достатньо обґрунтованою, але й достатнє обґрунтування повинне мати достатнє обґрунтування

Кожна думка повинна бути достатньо обґрунтованою, але й достатнє обґрунтування повинне мати достатнє обґрунтування.

Четвертий закон логіки – закон достатньої підстави

Цим законом зумовлена ще одна корінна риса правильного мислення – його обґрунтованість, доказовість. Об’єктивна основа його в тому, що всі якісно визначені предмети так або інакше виникають з інших предметів і самі, у свою чергу, породжують треті. Це знаходить відображення й у нашому мисленні про предмети дійсності. Закон же формулюється так:

Межею обґрунтованості є закон, аксіома, очевидність, основані на фактах дійсності. Так, для людини, яка явилася свідком події, обґрунтуванням буде самий факт події, очевидцем якої вона була. Істинність законів, аксіом підтверджена практикою людства й не потребує тому нового підтвердження. Для підтвердження якого-небудь часткового випадку немає необхідності обґрунтовувати його за допомогою особистого досвіду. Наприклад, враховуючи закон Архімеда (на всяке тіло, занурене в рідину, діє з боку цієї рідини виштовхуюча сила, яка дорівнює вазі витісненої ним рідини…), ми розуміємо, що достатньо зважити рідину, витіснену будь-яким зануреним у неї предметом, щоб з’ясувати, скільки він втрачає у вазі. Закон Архімеда буде достатньою підставою для підтвердження будь-якого окремого випадку.

Таким чином, достатньою підставою якоїсь думки може бути будь-яка інша уже перевірена та визнана думка, з якої з необхідністю випливає істинність даної думки.

Якщо з істинності судження А випливає істинність судження В, то А є основою для В, а В – наслідком цієї основи. У свою чергу, В може бути основою для С. Так виникають логічні ланцюжки.

Найважливішою помилкою, пов’язаною з порушенням вимог закону достатньої підстави, є помилка “несправжнього слідування”. Деякі несправжні наслідки наведені у прикладах порушення закону суперечності: “Він і вона йшли разом вулицею й сміялися – значить, у них роман” тощо. Усе це приклади висновків з недостатніх підстав. Завжди, коли порушені перші три закони логіки, порушений і четвертий. Але закон достатньої підстави має й свої специфічні порушення, пов’язані з неправильною структурою умовиводів (приклад наведений на початку цієї теми).

Закон достатньої підстави має важливе теоретичне й практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, що обґрунтовують істинність висунутих положень, цей закон допомагає відокремити істинне від хибного та прийти до вірного висновку.

Такою є роль чотирьох законів логіки в нашому житті.

Визначеність, доказовість, закон виключеного третього (третій закон логіки), закон достатньої підстави (четвертий закон логіки), закон мислення (логічний закон), закон суперечності (другий закон логіки), закон тотожності (перший закон логіки), імена речень, ім’я, істинна думка, квантори, логіка, логічна суперечність, логічна форма мислення, мова логіки висловлювань, мова логіки предикатів, підміна поняття, помилка несправжнього слідування, послідовність, правильна думка, природні або національні, мови, формалізовані мови, штучні мови.

Дата добавления: 2014-01-06