Тема 3 Прийняття рішень в менеджменті. Інформація і комунікація у менеджменті

1. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту.

2. Умови прийняття управлінських рішень.

3. Сутність, значення та класифікація інформації у процесі менеджменту. інформації та вимоги до неї.

4. Сутність, види комунікації, процес, його елементи

Хто нетерплячий у рішеннях і діях, той

поспішає до невдач

Афоризм менеджменту

Ніколи не приймайте рішення самі, якщо

це може зробити хтось інший

Принцип Прейфера

Головна причина, через яку люди не можуть зробити кар'єру – погана взаємодія з своїми колегами, не вміння спілкуватись з людьми. Спілкуйтесь з людьми звичною мовою і будьте на їх боці. Говоріть відверто і просто, але й вмійте вислуховувати людей, заглиблюйтесь у їх проблеми і допомагайте їх вирішити

(Л. Якокка)..

1. Досягнення стратегічних та короткострокових цілей підприємством забезпечується підготовкою, прийняттям і виконанням великої кількості рішень. Рішення це відповідна реакція на внутрішні і зовнішні впливи. Воно спрямоване на розв'язання проблем на шляху до досягнення поставленої мети.

Рішення – творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставленої цілі.

Прийняття рішення – це ключова процедура в діяльності менеджера, що відноситься до числа творчих, логічних операцій в управлінському процесі.

Зміни, відхилення від заданої програми дій вимагають прийняття рішень, вибору однієї альтернативи з можливих. Це вимагає від менеджера знань про закономірності прийняття рішень, методів оптимізації, врахування соціальних і психологічних факторів.

В управлінні організацією прийняття рішення – більш систематизований процес, ніж в особистому житті. Особистий вибір індивідуума впливає на його особисте життя і на не багатьох пов'язаних з ним людей.

Менеджер вибирає напрямок дії не тільки для себе, а і для організації та інших працівників.

Менеджери вищих рівнів великих організацій приймають рішення, які пов'язані з великими грошима, сильно впливають на життя багатьох людей.

Потреба у прийнятті рішення виникає у зв’язку з обставинами:

- зовнішніми – наказ вищої організації, регулювання взаємовідносин з кооперативними підприємствами та організація;

- внутрішніми – відхилення від заданих параметрів виробництва або надання послуг, резервів, порушення трудової дисципліни; заохочення працівників.

Управлінське рішення – вольовий акт втручання суб'єкта управління в діяльність об'єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.

Класифікація:

1) за сферою охоплення:

а) загальні (для всієї організації);

б) часткові (для служб, підрозділів);

2) за часом дії:

а) стратегічні

б) тактичні;

в) оперативні.

3) за характером дій:

а) директивні;

б) нормативні;

в) методичні;

г) рекомендаційні;

д) дозволяючи.

4) за напрямом впливу:

а) направлені на зовнішнє середовище (відносини з постачальниками, споживачами)

б) направлені на внутрішню систему

5) за функціональним призначенням:

а) планові;

б) організаційні;

в) регулюючі;

г) активізуючи;

д) контрольні.

6) за характером і змістом:

а) творчі;

б) прийняті за аналогією;

в) інтуїтивні;

7) за способом прийняття:

а) індивідуальні;

б) колективні;

8 ) за рівнем прийняття:

а) на вищому рівні управління;

б)) на середньому рівні управління;

в)) на нижньому рівні управління;

9) за ступенем повноти інформації:

а) прийняті в умовах визначеності;

б) прийняті в умовах невизначеності;

в) прийняті в умовах ризику;

10) за методами підготовки:

а) креативні (творчі, оригінальні);

б) евристичні (нові, пошукові);

в) репродуктивні (відтворюючі, традиційні)

2. Кожен може приймати рішення, володіючи достатньою інформацією.

Хороший менеджер приймає рішення і у разі її нестачі,

Ідеальний – діє за відсутності інформації.

Закони вихідних даних Спенсера

Зіткнувшись з непередбаченою проблемою, менеджер зобов’язаний прийняти рішення для її усунення, втілити його в життя та проконтролювати наслідки. Саме процес прийняття рішень визначає дієвість управління, ефективність долання труднощів, які виникають, розподіл ресурсів і досягнення організаційних цілей.

Р. Дафт

Умови успішного прийняття рішень:

· право – мають всі менеджери, але відповідні групи їх можуть прийняти рішення;

· повноваження – границі в межах яких керівник має право приймати рішення (начальник цеху не може приймати рішення, які згідно з посадовими обов'язками може приймати тільки директор підприємства);

· обов'язковість;

· компетентність – одна з важливих вимог до менеджера різного рівня (мати освіту; знати техніку виробництва);

· відповідальність – показує, які санкції можна застосовувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.

3. Важливим чинником функціонування соціотехноекономічної системи є внутрішні і зовнішні інформаційні процеси. Їх раціональна організація – запорука ефективного управління виробничо-господарською діяльністю. Інформація, яка надходить ззовні та циркулює всередині організації, утворює змістове наповнення комунікативних процесів між її працівниками та її зовнішнім середовищем.

Інформація (лат. роз'яснення) - відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, події, ситуації, які отримують і обмінюються люди за допомогою пристроїв.

Інформація – сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події виробничо-господарської діяльності.

Класифікація інформації:

1) за джерелами виникнення:

а) зовнішня – надходить від організацій (вхідна – вихідна);

б) внутрішня – між підрозділами організації.

2) за ступенем оброблення:

а) первинна;

б) вторинна (похідна);

3) за ознакою стабільності:

а) постійна – не змінюється протягом певного часу (нормативи, норми, плани).

б) змінна – відображає кількісну і якісну характеристику, результати діяльності на певну даті і час.

4) за характером реєстрації:

а) фіксована (документована) – на паперових і технічних носіях

б) нефіксована – усно передається.

5) за рівнем систематизації:

а) систематизована (бухгалтерська звітність)

б) несистематизована (листи, довідки)

6) за напрямами руху:

а) пряма;

б) зворотна.

7) за змістом даних:

а) науково-технічна;

б) управлінська;

в) обліково-статистична.

8) за роллю у процесі управління:

а) директивна;

б) розпорядча;

в) нормативна;

г) прогнозна;

д) планова;

е) облікова;

є) звітна;

ж) контрольна;

з) аналітична.

Тотальна інформація – це не лише фрази, почуті, або прочитані, а вся сукупність «сприйнятого стану»: тон та інтонація голосу, настрій і зовнішній вигляд передавача, довколишня обстановка, спогади та асоціації.

Управлінську інформацію фіксують на паперових та машинних носіях.

Машинні носії – диски, вони є жорсткі, вмонтовані в ПК і м'які (дискети, компакт-диски), магнітні стрічки, які фіксують аудіальну, візуальну та аудіовізуальну інформацію.

Передавання інформації – переміщення від джерела до споживача. Принцип правильної організації передачі інформації – проходження її найкоротшим шляхом з мінімальними затратами часу та праці.

Перетворення інформації – аналітико-синтетичне вивчення змісту та підготовка нової (вторинної) інформації для надання зручної форми.

Обробка інформації – сукупність дій, що змінюють вид або характер інформації.

Зберігання інформації – передавання її у часі шляхом забезпечення незмінності станів матеріального носія інформації.

Оцінювання інформації – визначення якісних і кількісних характеристик інформації для вирішення питань щодо її необхідності та доцільності використання.

Використання інформації – прийняття управлінських рішень, здійснення дій, до яких вона спонукає.

Знищення інформації - видалення з пам'яті ПК або фізичне знищення носіїв.

Всі операції в комплексі дають змогу ефективно використовувати інформацію в менеджменті.

4. Комунікація є формою зв’язку між передавачем (відправником) і приймачем (одержувачем), яка містить послання.

Майже всі сфери людських відносин ґрунтуються на комунікації за допомогою мови, символіки, рухів, жестів, міміки, голосу.

Незадовільно налагоджені комунікації породжують помилкові рішення, нерозуміння підлеглими вимог керівництва, погіршення відносин між людьми. Ефективність комунікацій зумовлює якість рішень і ефективність їх реалізації.

Комунікація – обмін інформацією між особами, тобто основним матеріалом комунікації є інформація.

Комунікація (лат.-спілкуюсь) в менеджменті – обмін інформацією, внаслідок якого керівник одержує необхідну для прийняття ефективних рішень інформацію і доводить їх до підлеглих теж у формі інформації.

Комунікації виникають між:

- організацією та зовнішнім середовищем (споживачами, державою)

- підрозділами та працівниками (між різними рівнями управління)

Спрямованість потоків інформації:

- зверху вниз;

- знизу вверх;

- горизонтальні (між членами колективу, які мають однакові посади)

Канал комунікації – весь шлях від джерела інформації (відправника) до отримувача.

Види каналів:

- формальні (офіційні) – встановлені адміністративно;

- неформальні (неофіційні) – не співпадають з офіційними.

Комунікативний процес забувається:

	через 3 год.	через 3 дні
Почуте	до 30%	до 90%
Побачене	до 28%	до 80%
Почуте й побачене	до 15%	до 35%

Комунікативний процес – обмін інформацією між індивідами або їх групами, метою якого є усвідомлення повідомлень, що містять певну інформаці.

Елементи комунікацій: джерело інформації; передавач; приймальник; отримувач.

Комунікативний процес – обмін інформацією між індивідами або їх групами, метою якого є усвідомлення повідомлень, що містять певну інформацію.

Лекція 5

Дата добавления: 2014-01-06