Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Об'єкт, предмет соціології

Функції соціології.

Закони та категорії.

Об'єкт, предмет соціології.

Лекція 1. Об’єкт, предмет і функції соціології

Слово “соціологія” (від. панцира. societas - суспільство й греч. logos - слово, поняття, навчання) - “наука про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства в цілому, соціальних відносин і соціальних общностей. Термін уведений французьким соціологом О. Контом у середині XIX в. і спочатку означав «суспільствознавство». Соціологія й обществознание поняття однопорядкові, хоча й не співпадаючі по обсязі. У книзі сучасного англійського вченого Дж. Херда “Введення в соціологію” вона визначається як вчення про людське суспільство. Його співвітчизник Э. Гидденс розглядає суспільство у всіх формах його прояву - соціальному просторі (середовище, територія, комунікація), соціальному часі (історичне минуле, сучасність і майбутнє). “Соціологія - це вчення про людське життя, групи й суспільства”. Американський соціолог Дж. Снелзер затверджує, що соціологія - наука про суспільство. Але суспільство є загальним об'єктом вивчення й багатьох інших наук, що не випадково одержали назву “суспільні науки”: історія, філософія, економічна теорія, політологія, правознавство, культурология, педагогіка, психологія, етнографія, демографія й інші. Тому проста вказівка на те, що соціологія - це наука про суспільство, ще не дає відповіді на питання про специфічний об'єкт і предмет цієї науки, про особливий соціологічний спосіб вивчення суспільства. У цьому плані принципове значення має з'ясування змісту поняття “соціальне”.

Суспільство як продукт взаємодії людей являє собою багатогранне й складне в структурному відношенні явище. Тому той факт, що в самому широкому змісті воно є загальним об'єктом дослідження для всіх суспільних наук, не означає, що кожна із цих наук не має свого специфічного об'єкта вивчення. Так, якісно своєрідною стороною (сферою, областю, формою громадського життя є виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ). Ці економічні за своїм характером явища, відносини й процеси, в основі яких лежать насамперед відносини власності, служать специфічним об'єктом економічної науки, точніше, економічних наук. Особою, істотно відмінної від економічною сферою життя суспільства є політична, пов'язана з організацією, функціонуванням і розвитком політичної влади. І це - специфічний об'єкт політології, політичних наук. Цілий ряд наук (наприклад, культурология, педагогіка, соціальна психологія й інші) покликані досліджувати духовне життя суспільства, тобто виробництво й розподіл духовних потреб людей. Тому, строго говорячи, об'єктом більшості суспільних наук є не все суспільство, а та або інша його сторона, форма прояву й т.д.

У цьому плані досліджувана соціологією соціальне життя суспільства - це область соціальних відносин як відносин між більш-менш широкими общностями людей (класами, соціальними шарами й групами, націями й народностями, колективами й т.д.) і самими людьми, що виступають як подання цих общностей. У такий спосіб у центрі соціального життя перебувають дія й взаємодія людей і їхніх об'єднань, а соціологія в цьому зв'язку виступає насамперед як наука про поводження людей у середовищі собі подібних.

Своєрідність соціології як самостійної науки серед інших суспільних наук знаходить своє вираження в тім, що вона вивчає суспільство, його функціонування й розвиток під специфічним кутом зору - крізь призму соціальних явищ, процесів, відносин, що становлять основний зміст соціальної реальності - соціуму як об'єкта соціології.

Своєрідність соціальних відносин складається насамперед у тім, що вони носять комплексних характер і не сводимы до відносин тільки економічним, тільки політичним або духовним. Вони по-своєму проявляються по всіх сферах громадського життя й містять у собі так чи інакше й соціально-економічне, і соціально-політичне, і соціально-духовний, соціально-культурний зміст. Саме тому, що особистість, клас, нації, демографічна або професійна група завжди й одночасно є носіями, субъктами всієї сукупності суспільних відносин. Саме таке розуміння соціального й соціального відношень дозволяє правильно усвідомити, яким образом соціологія, вивчаючи суспільство як ціле, проте не підмінює й не поглинає інші суспільні науки, маючи свій, специфічний об'єкт і предмет дослідження. Соціологія вивчає не геть усе в суспільстві, а тільки соціальну сферу його функціонування й розвитку.

Об'єкт соціології - те, на що спрямовано соціологічну увагу й дослідження. Але це не просто суспільство, або якась сукупність суспільних відносин людей. По-перше, це насамперед сучасне суспільство. По-друге, почасти це й минуле суспільство, оскільки необхідні історичні порівняння для кращого розуміння сучасності. По-третє, і це особливо важливо, об'єктом соціології виступає інформація про суспільство: об'єктивна й суб'єктивна, первинна й вторинна, зібрана за допомогою всіляких методів, на підставі різних джерел.

Основними інформаційними об'єктами соціології виступають: демографічний (сукупність моделей народжуваності, смертності, міграції населення); психологічний (сукупність установок і методів поводження людей); общностный (інформація про класи, групи, шари, організаціях); отношенческих (відомості про взаємодію людей, груп, обумовленій їхніми соціальними ролями й займаними позиціями); культорологический (пов'язаний з поводженням людей, обумовленим нормами й цінностями життя й культури).

Отже, соціальна реальність, виражена в сукупності інформації про неї, соціальні фактори утворять об'єкти соціології. Він не відділений непрохідною стіною від предмета. Предмет - частина об'єкта, він “виростає” з нього, будучи сукупністю змістовних вузлових проблем. Скажемо, суспільство як цілісність - об'єкт соціології. Вивчення його як органічної системи - предмет. Функціонування суспільства є об'єктом соціологічної науки, а дослідження механізму функціонування становить предмет. Звертання до соціальних інститутів (державі, власності, родині) - об'єктна область соціології. Дослідження ж регулюючих, керуючих, владних функцій цих інструментів становить один важливий елемент предмета нашої науки.

Відповідно вимальовується поняття предмета соціології як науки про сучасне суспільство як цілісній системі, тенденціях її функціонування й змін, науки про становлення й динамік соціальних общностей, інститутів і організацій, взаємодії між особистістю й общностями, науки про осмислені соціальні дії людей, соціальних процесах і масовому поводженні. Відповідно, основне питання соціології можна сформулювати так: що є суспільство як функціонуюча структурна цілісність? Відповідаючи на нього, ми говоримо, що ця взаємодія соціальних общностей, особистостей, соціальних процесів, поводження людей. Ми даємо саме загальне визначення предметної області соціології, що, як нам здається, є лейтмотивом різних концепцій щодо природи соціологічного знання.

Схематично структуру предмета соціології можна представити у вигляді концентричних кіл. У центрі “Ядро” - соціальні спільності, що включають у себе всю сукупність людських індивідів і являющиеся “соціумом” точному значення цього поняття. Соціальні спільності - джерело й рушійна сила соціальних дій і процесів. Їхня взаємодія веде до институционализации. Динаміка соціальних общностей, груп, класів, страт, соціальних інститутів формують соціальну структуру суспільства. Суспільство, характеризуючись стабільністю, динамічністю, відкритістю, самодостатністю, просторово-тимчасовим буттям, виступає як цілісна органічна система.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Функції соціології
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 274; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.