Виробничий цикл

План

1. Поняття і класифікація виробничих процесів.

2. Принципи раціональної організації виробничих процесів.

3. Типи виробництва і їхня техніко-економічна характеристика.

4. Тривалість виробничого циклу: поняття, склад, визначення і шляхи зниження для приладобудування.

5. Виробнича структура й інфраструктура підприємства.

2.1 Поняття і класифікація виробничих процесів

У середині підприємства здійснюється 2 види процесів:

· Виробничі (матеріально-речовинні).

· Інформаційні (процеси керування).

Ознака розподілу – предмет праці. У виробничих процесах предмет праці – матеріальна річ (процеси: механічної обробки, зборки, ремонту устаткування, виготовлення інструменту).

У інформаційних процесах предмет праці - інформація (процеси: розробки нових моделей виробів, складання плану підприємства, прийняття управлінських рішень тощо).

Рисунок 2.1 - Класифікація виробничих процесів

Простим називається процес по виготовленню окремої деталі, звірків або монтажний, що складається з ряду послідовних операцій.

Операція – частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці без переналагодження устаткування.

Складним називається виробничий процес по виготовленню закінченого виробу (вузла), що складається з взаємозалежних простих процесів.

Допоміжними є процеси, що створюють умови для нормальної течії основних процесів (ремонт устаткування, вироблення енергії, виготовлення інструменту …)...

Обслуговуючими є процеси контролю якості продукції, заготівельно-складські.

Технологічними називаються процеси зміни фізичної, хімічної й іншої властивостей оброблюваних предметів праці.

Природними називають процеси зміни властивостей предметів праці, які здійснюються без особистої участі людини і спеціальних засобів праці (висихання фарби на повітрі).

2.2 Принципи раціональної організації виробничого процесу

Основними принципами є:

- принцип пропорційності;

- принцип паралельності;

- принцип прямоточності;

- принцип ритмічності;

- принцип безперервності;

- принцип спеціалізації;

- принцип механізації й автоматизації.

Пропорційність – однакова відносна продуктивність усіх виробничих підрозділів. Цей принцип припускає рівномірне і пропорційне завантаження усіх видів устаткування, необхідних, по перше, для того, щоб можна було виконати виробничу програму в потрібному обсязі, та по-друге, щоб не створювалися надлишки устаткування у зв'язку з нерівномірним завантаженням устаткування. Особливо чітко цей принцип повинний виконуватися в цехах основного виробництва, що передають деталі на зборку, для виконання у термін постачань по договорах.

Паралельність – одночасне виконання частин виробничого процесу, тобто здійснення процесів з “перекриттями”. Продуктивність підрозділів визначається при цьому тривалістю ритму процесу, що менше продуктивності циклу на різних “перекриттях“. Реалізація цього принципу дозволяє скоротити час виготовлення приладів і зменшити необхідні обігові кошти.

Прямоточність – означає забезпечення найкоротшого шляху проходження виробом усіх стадій і операцій виробничого процесу від запуску матеріалів до виходу готової продукції.

Ритмічність – рівномірний випуск продукції у визначені проміжки часу. Чим менше проміжки часу, тим більш складно організувати рівномірний випуск продукції.

Безперервність – зменшення перерв під час виробництва конкретних приладів. Це досягається зміною видів руху предметів праці у виробництві.

Спеціалізація – розчленовування виробничого процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом виготовлення визначеного виробу чи виконання визначених технологічних операцій.

Механізація й автоматизація - припускають використання в трудових процесах машин і механізмів, автоматичних пристроїв, як для виконання основних, так і допоміжних елементів виробничого процесу.

2.3 Типи виробництва і їхня техніко-економічна характеристика

Тип виробництва – це визначена характеристика виробничої одиниці, виконана на основі двох ознак:

а) обсягів виконаних робіт чи оброблених виробів на даній одиниці;

б) ступеня раціональності побудови виробничого процесу.

Існують наступні виробничі одиниці:

а)робоче місце;

б)технологічна (виробнича) ділянка;

в)цех;

г)підприємство.

Розрізняють три основних типи виробництва:

1. Масове.

2. Серійне:

- крупносерійне;

- середньосерійне;

- дрібносерійне.

3. Одиничне.

Техніко-економічна характеристика різних типів виробництва дана в [11,15].

Тривалість виробничого циклу – це календарний період часу, між запуском у виробництво і моментом повного закінчення виготовлення виробу чи партії виробів.

Це один з головних параметрів, які характеризують виробничий процес.

Партія виробів – визначена кількість однакових виробів, які запускаються у виробництво одночасно з єдиною витратою підготовчо-заключного часу.

По складу тривалість виробничого циклу можна представити схемою (рис 2.2).

Рисунок 2.2 - Тривалість виробничого циклу

Тривалість виробничого циклу простого процесу (виготовлення деталі):

.

де Т_тех – тривалість усіх технологічних операцій, годин;

Т_тр – тривалість транспортних операцій, годин;

Т_прир – тривалість природних процесів, годин;

Т_кон – тривалість контрольних операцій, годин;

Т_пер – сумарна тривалість перерв, годин.

У машинобудуванні і приладобудуванні транспортні операції найчастіше бувають або малі в порівнянні з іншими операціями, або виконуються паралельно з іншими операціями. Тому, при розрахунках можна зневажити.

, [кал. днів]

де - планова тривалість виробничого циклу простого виробничого процесу, кал.дн.

– число змін на добу;

– тривалість зміни, години;

– коефіцієнт переведення робочих днів у календарні

;

– число робочих днів за розглянутий період;

– число календарних днів за розглянутий період;

, – сумарна тривалість відповідно технологічних і контрольних операцій у розглянутому процесі, визначена на основі норм часу, ч;

– плановий коефіцієнт виконання норм робітниками;

– число операцій технологічного процесу;

– середній межопераційний час, годин;

– тривалість природних процесів, що не збігаються з перервами, годин.

Тривалість технологічного циклу залежить не тільки від технології виробництва деталі, але і від способу організації виробничого процесу.

Спосіб організації виробництва найбільш часто визначається видом руху предмета праці у виробництві.

Види руху:

а) послідовний.

б) паралельно-послідовний.

в) паралельний.

Розглянемо визначення тривалості технологічного циклу для партії виробів на прикладі простого виробничого процесу.

Початкові дані:

3 - число операцій;

4 шт - розмір оброблюваної партії;

- норми часу на операціях;

1 - число робочих місць на відповідних операціях.

Знайти тривалість технологічного циклу при різних способах організації виробництва (- послідовному, - паралельно-послідовному, - паралельному виді руху).

Послідовний вид

Виріб передається на наступну операцію тільки після закінчення обробки всієї партії на попередній операції.

Паралельно-послідовний вид

При ньому характерні дві ознаки:

а) ще до повного закінчення обробки партії на попередній операції, починається обробка виробів на наступній операції.

б) уся партія обробляється на одній операції без перерви і простою устаткування.

де - транспортна партія – мінімальна кількість виробів, передана з однієї операції на іншу; =1 шт.

Для розглядаємого прикладу

- транспортна партія – мінімальна кількість виробів, передана з однієї операції на іншу; =1 шт в прикладі.

Дата добавления: 2014-01-06