Забрудненість повітряного середовища пилом

Забрудненість повітряного середовища.

Забрудненість повітряного середовища пилом, газами відбувається внаслідок природних явищ та техногенної діяльності людини.

Пилом називаються найдрібніші частки твердих речовин, які можуть знаходитись у повітрі у здійнятому стані.

Пил створюється при багатьох технологічних процесах внаслідок механічного подрібнення матеріалів, напилення фарб або інших матеріалів на різні поверхні, горіння (дим) та ін. Пил та дим мають загальну назву–аерозолі.

Шкідлива дія аерозолів різноманітна. Вони можуть несприятливо впливати на хід технологічних процесів (виготовлення мікросхем, напівпровідникових, вакуумних приладів, запис та відтворення інформації на магнітних носіях та ін.). Пил, накопичуючись на поверхнях елементної бази та друкованих плат, може призводити до перегріву елементної бази, коротких замкнень, переходу напруги на нормально неструмопровідні частини обладнання і, як результат, до відмов електронної апаратури. Горючий пил може бути причиною пожеж та вибухів у виробничих приміщеннях. Потрапляючи до організму людини пил викликає різні патологічні зміни. Розповсюджуючись у довкіллі, пил призводить до виникнення різних захворювань у населення міст.

Дія пилу на організм людини визначається хімічним та мінералогічним складом, ступенем дисперсності та формою окремих частинок пилу. До організму людини пил потрапляє через органи дихання, органи травлення, слизові оболонки очей, носа, рота. Деякі види пилу здатні проходити через пори неушкодженої шкіри.

Пил токсичних речовин, що здатні розчинятись у воді, потрапляючи в органи дихання а також із слиною у шлунково-кишковий тракт, розчиняється в рідині слизу, що вкриває поверхні цих органів, всмоктується у кров і викликає загальне отруєння організму або вражає окремі органи, якщо вони акумулюють токсичну речовину.

Пил нетоксичних та малотоксичних речовин також негативно впливає на стан здоров¢я людей, здійснюючи так звану фіброгенну дію – в основному подразнення та механічне ураження легеневих та ін. тканин з наступним заміщенням їх з¢єднувальною тканиною, що не здатна виконувати їх фізіологічні функції. Це призводить до професійних захворювань – таких як пневмоконіози (легеневі захворювання), кон’юнктивіти (запалення слизової оболонки ока неінфекційного походження), дерматити, екземи (захворювання шкіри) та ін. Наведемо декілька прикладів дії на організм деяких речовин (див. табл.)

Таблиця. Речовини та характер їх дії на організм

Речовина	Характер дії
Берилій та його сполуки	Отруйний. Вражає дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки очей.
Ванадій та його сполуки	Викликає зміни кровообігу, в органах дихання, в нервовій системі, обміні речовин.
Вольфрам та його сполуки	Подразнення шкіри. Відкладається у кишках, кістках, селезінці.
Кадмій та його сполуки	Дуже отруйний. Діє на дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, центральну нервову систему, нирки, печінку.
Кремній та його сполуки	Легеневі захворювання (пневмоконіози).
Мідь та її сполуки	Шлункові захворювання, захворювання крові та кровотворних органів.
Миш¢як	Ураження шкіри, загальне отруєння.
Талій	Ураження нервової системи, шлунково-кишкового тракту, нирок; призводить до випадання волосся
Свинець	Відкладається у кістках, м¢язах, мозку, печінці; призводить до ураження крові, нервової системи, нирок, печінки.

Внаслідок надзвичайної шкідливості більшості видів пилу

ГОСТ 12.1.005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” встановлює гранично допустимі концентрації (ГДК) пилу в повітрі приміщень. ГДК – це концентрація, яка при щоденній роботі протягом 40 годин на тиждень за весь час робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров¢я, що виявляються сучасними методами досліджень, під час роботи або у віддалені строки життя теперішнього та наступних поколінь.

Названим стандартом встановлено середньозмінні ГДКс.з. Крім того, для деяких речовин встановлені максимальні разові ГДКм.р.

За одночасної присутності в повітрі робочої зони кількох речовин різнонаправленої дії ГДК залишаються тими ж, що і за ізольованої дії.

Якщо в повітрі робочої зони одночасно присутні кілька речовин однонаправленої дії (за висновком Держсаннагляду), сума відношень фактичних концентрацій кожної з них (К1, К2,…,Кn) до відповідних ГДК (ГДК1, ГДК2,…, ГДКn) не повинна перевищувати одиниці:

Відповідно до ГОСТ 12.1.007-80 шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на 4 класи, для яких встановлено діапазони значень ГДК:

I клас – надзвичайно небезпечні, ГДКдо 0,1 мг/ м³

II клас – високонебезпечні, ГДК 0,1…1,0 мг/ м³

III клас – помірно небезпечні, ГДК 1,1…10 мг/ м³

IV клас – малонебезпечні, ГДК більше 10мг/ м³

Дата добавления: 2014-01-06