Принцип факторів виробництва

Принцип заміщення

Цей принцип формується таким чином: максимальна вартість нерухомості визначається мінімальною ціною, за яку можна придбати інший об´єкт із еквівалентною корисністю. З позицій витратного підходу принцип заміщення означає, що вартість об´єкта, який оцінюється, не повинна перевищувати витрати на відтворення, придбання аналогічного об´єкта із такою ж корисністю.

Із позицій порівняльного, ринкового підходу, принцип заміщення означає: якщо на ринку нерухомості реалізується декілька об´єктів із аналогічною корисністю, то перевага буде надана об´єкту із найменшою ціною.

Принцип очікування або передбачення означає, що корисність об´єкта нерухомості пов´язана із очікуванням, можливістю отримання і майбутньому доходів чи інших вигод. Принцип очікування має визначальне значення при використанні дохідного підходу оцінки об´єктів нерухомості.. Згідно з таким підходом, вартість оцінюваного об´єкта (бізнесу) дорівнює теперішній вартосі майбутніх грошових доходів.

3.Принципи, пов´язані з експлуацією об´єкта.

Дохідність будь – якої економічної діяльності визначають чотири фактори виробництва: земля, робоча сила капітал, менеджмент. Дохідність бізнесу – це результат дії усіх чотирьох факторів, тому вартість підприємства як системи визначається на основі оцінки доходу. Разом із тим при оцінці підприємства необхідно знати вклад кожного фактора в формуванні доходу підприємства.

Принцип внеску

Зміст його в такому. Додаткові вкладання ресурсів у неру­хомість чи бізнес доцільні тільки у випадку, якщо в результа­ті цього приріст вартості підприємства або об'єкта нерухомо­сті буде більшим, ніж витрати на придбання певного ресурсу.

Принцип залишкової продуктивності (принцип залишку)

Кожен фактор виробництва оплачується за рахунок дохо­дів, що формуються відповідною діяльністю. Так як земля фактично нерухома, то фактори робочої сили, капіталу і ме­неджменту в процесі підприємницької діяльності пов'язані із земельною ділянкою. Відповідно, спочатку повинна бути проведена компенсація за робочу силу, капітал і менеджмент, а залишкова сума доходу спрямовується на оплату земельної ділянки її власнику.

Залишкова продуктивність може бути результатом того, що земля надає можливість користувачу одержувати макси­мальні доходи або мінімізувати витрати. Принцип граничної продуктивності Фактори виробництва оцінюються тільки з врахуванням періоду їх відтворення та місця в обороті капіталу. Зміни в обсягах використання того чи іншого фактора виробництва можуть збільшувати або зменшувати вартість об'єкта. Відпо­відно до положень теорії граничного доходу, за таких умов може мати місце така тенденція. Зі зростанням ресурсів ви­робничої діяльності чиста віддача має тенденцію зростати швидше, ніж темпи зростання витрат. Але після досягнення відповідних обсягів діяльності віддача буде зростати зі спа­даючими темпами. Таке сповільнення буде відбуватися доти, доки приріст вартості буде меншим, ніж витрати на додані ресурси. У цьому виявляються принципи граничної продук­тивності.

Принцип збалансованості (пропорційності)

Підприємство — це система, однією із закономірностей розвитку якої є збалансованість, пропорційність її елементів. Згідно з принципом збалансованості, будь-якому виду вико­ристання об'єкта відповідає оптимальне співвідношення як факторів виробництва, так і внутрішньої структури факторів за яких досягається максимальний дохід, а, відповідно, і най­більш висока вартість оцінюваного об'єкта.

Одним із важливих моментів цього принципу є відповід­ність розміру підприємства потребам ринку. Оптимальний розмір об'єкта найбільш повно задовольняє потреби потен­ційного покупця в доходах чи інших вигодах.

Дата добавления: 2014-01-06