Урахування фіксованих процентних ставок (ро­ялті)

У рахування діапазону (верхньої та нижньої межі) цін.

Згідно з цим методом ціна ліцензії визначається шля­хом узгодження інтересів продавця і потенційного по купця на підставі їхніх уявлень про можливості та пер­спективи використання об'єкта інтелектуальної влас­ності. При цьому:

- нижня межа ціни ліцензії є мінімальною прийнят­ною для ліцензіара оцінкою платежу за право на використання об'єкта інтелектуальної власності у межах, перед­бачених ліцензійною угодою;

- верхня межа ціни ліцензії розраховується як мак­симальна прийнятна для ліцензіата оцінка платежу за пра­во на використання об'єкта інтелектуальної власності в ме­жах, передбачених ліцензійною угодою.

Фактична ціна, як правило, є компромісною і знахо­диться в діапазоні часткового збігу оцінок покупця і про­давця ліцензії.

Згідно з цим методом ціна ліцензії визначається за­лежно від прибутку, який отримує ліцензіат у результаті виробничого чи комерційного використання об'єкта інте­лектуальної власності.

Платежі за роялті — це фіксовані процентні виплати ліцензіата ліцензіару, які здійснюються через певні інтер­вали часу, починаючи з моменту виробничого чи комерцій­ного освоєння предмета ліцензії:

Найчастіше як база визначення платежів за роялті використовуються:

- собівартість ліцензованої продукції;

- валовий прибуток від реалізації ліцензованої про­дукції;

- валовий обсяг реалізації ліцензованої продукції.

Розрахункова вартість ліцензії (Ср), визначена на базі роялті, розраховується ха формулою:

Ср=

Де - очікуваний обсяг продукції в t -му році; - ціна одиниці продукції в t -му році; - розмір роялті в t -му році; Т -термін дії ліцензійної угоди; t - рік дії ліцензійної угоди.

3. У рахування одноразового (паушального) платежу. Згідно з цим методом ціна ліцензії визначається як встановлена у процесі переговорів одноразова винагоро­да за право користуватись об'єктом інтелектуальної влас­ності.

Розмір паушального платежу визначається з урахуван­ням:

- фактичних витрат ліцензіара, пов'язаних із захистомліцензованого продукту;

- прогнозованого доходу ліцензіата (приведення його через умовну ставку роялті);

- вартості об'єкта інтелектуальної власності, що пере­дається в розпорядження ліцензіата.

На практиці виплати паушальних платежів розглядають­ся як кредитування ліцензіата і найчастіше застосовуються при передачі ліцензії разом з поставкою обладнання, при її продажу на основі секретів виробництва, ноу-хау тощо.

Дата добавления: 2014-01-06