КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовують систему узагальнюючих та часткових показників.
До узагальнюючих показників відносять: 1) матеріаломісткість продукції; 2) матеріаловіддача; 3) питома вага матеріальних витрат в операційних витратах; 4) коефіцієнт використання матеріалів; 5) зворотні відходи.
Матеріаломісткість продукції визначається як відношення матеріальних витрат до вартості виробленої продукції і показує скільки матеріальних витрат припадає на 1 грн. виробленої продукції.
Матеріаловіддача розраховується відношенням вартості продукції до суми матеріальних витрат і характеризує вихід продукції з кожної гривні використаних матеріальних ресурсів.
Для розрахунку питомої ваги матеріальних витрат в операційних витратах сума матеріальних витрат відноситься до операційних витрат. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким чи ні.
Коефіцієнт використання матеріалів визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на суму матеріальних витрат, розрахованих згідно планової калькуляції та фактичного випуску і асортименту продукції. Він відображає рівень ефективності використання матеріалів, додержання норм витрачання матеріалів.
Зворотні відходи та наявність їх понадпланової кількості також свідчить про ефективність використання матеріальних ресурсів.
Висновок: підприємство допустило завищення матеріаломісткості продукції, що привело до перевитрат матеріальних ресурсів. В зв‘язку з цим обсяг виробництва продукції зменшився на 852 тис. грн., що є резервом збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів.
Як ми говорили раніше, про ефективність використання матеріальних ресурсів можна стверджувати в залежності від міри збільшення понадпланових відходів сировини та матеріалів, тобто зворотних відходів.
Для визначення впливу понадпланових зворотних відходів сировини та матеріалів на обсяг виробництва продукції використовують дані підприємства про понадпланові зворотні відходи (дані первинного обліку). Для цього дані про фактичну суму зворотних відходів із журналу-ордеру №10 порівнюють з плановою сумою відходів, перерахованою на фактичний обсяг виробництва. Так, на даному підприємстві понадпланова сума зворотних відходів складає 9 тис. грн. В журналі-ордері №10 відходи приведені в цінах можливого використання. Для того, щоб перевести їх у вихідні ціни необхідно використати дані про вартість відходів по цінам можливого використання та вихідної сировини. На підставі вищевказаних даних визначається коефіцієнт перерахунку зворотних відходів в цінах вихідної сировини як відношення вартості відходів по цінам вихідної сировини та вартості відходів п цінам можливого використання.
В даному прикладі він дорівнює 4. Тоді понадпланові відходи в цінах вихідної сировини складуть: 9∙4 = 36 тис. грн.
Визначимо планові витрати сировини та матеріалів на 1 гривню фактично виробленої продукції шляхом відношення даних підприємства про витрати сировини та матеріалів відповідно плану на фактичний обсяг виробництва продукції до фактичного обсягу виробництва продукції. Він дорівнює 0,45 грн.
Потім визначимо, скільки ми можемо випустити виробів з понадпланових відходів: Висновок: підприємство має можливість збільшити обсяг виробництва продукції за умови недопущення понадпланових зворотних відходів сировини та матеріалів на 80 тис. грн. В зв‘язку з недопостачанням сировини підприємство зменшило обсяг виробництва продукції, а також в зв‘язку зі збільшенням матеріаломісткості та понадплановими зворотними відходами, які і являються резервом збільшення обсягу виробництва продукції на 1459 тис. грн.
k – коефіцієнт перерахунку, який визначається, згідно таблиці форми 1-Підприємництво, як відношення вартості продукції до операційних витрат.
Висновок: згідно результатів здійсненого аналізу визначені поточні резерви можливого збільшення обсягу виробництва продукції на 341 тис. грн. та реалізації – на 994 тис. грн. Однак, на підприємстві мають місце і перспективні резерви можливого збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок покращення використання трудових ресурсів – на 743 тис. грн., матеріальних ресурсів – на 1459 тис. грн. Для їх використання необхідно розробити заходи по забезпеченню підприємства основними засобами основного виду діяльності або підвищити ефективність їх використання.
Аналіз собівартості основної операційної діяльності (операційних витрат)
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 736; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |