Форми страхування

План

Обслуговування державного боргу

Здійснюючи зовнішні чи внутрішні запозичення, держава по­винна забезпечити обслуговування державного боргу. Обслуго­вування державного боргу — це погашення позик, виплата про­центів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.

При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визна­чають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із зовнішньої забор­гованості до валютних надходжень держави, виражене у відсот­ках. Прийнято, що коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу не повинен перевищувати 25%.

Джерелами погашення зовнішнього боргу є:

• бюджет;

• золотовалютні резерви;

• кошти, отримані від приватизації державного майна;

• нові запозичення.

4. Поняття та методи управління державним боргом

Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава через уповноважені органи, з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави Мета політики управління держав­ним боргом — одержати найвищий ефект від фінансування за ра­хунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних про­блем і проблем платіжного балансу.

Методами управління державним боргом є:

1) конверсія — це зміна дохідності позики;

2) консолідація — збільшення строків випущених раніше по­зик, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюють­ся на облігації нової позики;

3) уніфікація позик — це об'єднання декількох позик в одну;

4) обмін облігації — кілька раніше випущених облігацій при­рівнюють до однієї нової облігації;

5) анулювання боргів — держава повністю відмовляється від зобов'язань за боргами, що може бути зумовлено її фінансовою неспроможністю;

6) відстрочення погашення — перенесення строків виплати заборгованості.

Тема: Страхування.

1. Економічна сутність та функції страхування.

2. Організація страхування та характеристика страхових коштів.

3. Класифікація галузей і видів страхування.

4. Форми страхування.

1. Економічна сутність та функції страхування

Страхування є складовою частиною фінансів, однією з ланок фінансової системи. Специфіка страхування полягає в тому, що на відміну від фінансів, які пов'язані з формуванням, розподілом і перерозподілом прибутків та заощаджень, страхування охоплює лише сферу перерозподілу.

Страхування — це сукупність замкнутих перерозподільних від­носин між суб'єктами з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкоду­вання можливого збитку, завданого юридичним і фізичним суб'єк­там господарювання у зв'язку з наслідками страхових випадків.

Сутність страхування проявляється у його функціях:

• ризикова (перерозподіл вартості у зв'язку з настанням стра­хових подій);

• попереджувальна (використання частини страхового фонду на зменшення страхового ризику);

• контрольна (строго цільове формування та використання коштів).

2. Організація страхування та характеристика страхових коштів

Життєдіяльність людини, як і підприємницька діяльність в умовах ринку, пов'язана з наявністю постійних ризиків - природних, підприємницьких фінансових. У результаті стихійних лих, падіння ринкової кон'юнктури чи будь-яких інших непередбачуваних обставин фізичним та юридичним особам може бути завдано шкоди чи збитку.

Можливі два варіанти джерел відшкодування збитків:

1) фінансові ресурси, що знаходяться в обігу підприємства чи фізичної особи (цей шлях занадто ризиковий і пов'язаний із ско­роченням обсягів виробництва або повним припиненням його);

2) спеціальні цільові ресурси — резервні страхові фонди (більш прогресивний).

Другий варіант — створення резервних страхових фондів, які можуть існувати у трьох формах:

• фонди самострахування,

• централізоване страхове забезпечення,

• колективні страхові фонди.
Характерні риси страхової справи:

♦ надійність (високі гарантії відшкодування збитків);

♦ раціональність (ефективне використання тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку).

Організація страхової справи базується на виділенні:

• суб'єктів страхування;

• об'єктів страхування.

Основними суб'єктами страхування виступають:

♦ страховик — юридична особа, яка бере на себе зобов'язання щодо створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування в разі настання страхового випадку;

♦ страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на під­ставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду;

♦ застрахований — юридична чи фізична особа, якій нале­жить страхове відшкодування в разі страхового випадку.

Об'єкт страхування — це конкретний майновий інтерес стра­хувальника або застрахованої особи, пов'язаний із життям, здо­ров'ям, працездатністю, з володінням, користуванням та розпо­рядженням майном, із відповідальністю, ризиком, яким може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією.

Страхова подія — це подія, передбачена договором страху­ванням чи законодавством, яка відбулась і з настанням якої ви­никає обов'язок страховика здійснити виплату страхового від­шкодування страхувальнику або застрахованому.

3. Класифікація галузей і видів страхування

Галузева класифікація здійснюється за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, особове, соціальне, медичне, відпо­відальності, ризиків.

Об'єктом майнового страхування є рухоме та нерухоме майно юридичних і фізичних осіб. Його видами є страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів (засобів наземного, по­вітряного, водного транспорту), вантажів тощо.

Об'єктами особового страхування є здоров'я та життя грома­дян. Видами особового страхування є змішане страхування життя (об'єктами виступають одночасно життя і здоров'я), страхування дітей, весільне страхування тощо.

Об'єктами соціального страхування є працездатність і праце­влаштування. Страхування працездатності здійснюється на випа­док її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаш­тування — на випадок безробіття. Обов'язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

У .медичному страхуванні об'єктом страхування є здоров'я громадян. Воно здійснюється на випадок хвороби чи травми як в обов'язковій, так і додатково в добровільній формі через держав­ні та недержавні структури.

Об'єктом страхування відповідальності є зобов'язання за­страхованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Його видами є страхування цивільної відповіда­льності власників транспортних засобів, відповідальності вироб­ників за брак та якість продукції, відповідальності перевізника, страхування професійної відповідальності, страхування відпові­дальності за забруднення довкілля.

Об'єкт страхування ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових опера­цій, які є ризикованими. Його видами є страхування підприємни­цьких ризиків, страхування фінансових ризиків.

Страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формах.

Добровільне страхування — форма страхування, що здійсню­ється на підставі добровільно укладеного договору між страхови­ком і страхувальником згідно з правилами страхування, які роз­робляє страховик. Добровільному страхуванню підлягає: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування інвестицій, страхування судових ви­трат, страхування фінансових ризиків, страхування вантажів і ба­гажу, страхування кредитів, інші види добровільного страхуван­ня.

Обов'язкове страхування — форма страхування, що ґрунту­ється на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика. Такому страхуванню підлягає: страхування спортсменів вищих категорій, авіаційне страхування, страхуван­ня цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхування засобів водного транспорту, страхування об'єктів космічної діяльності, страхування тимчасової втрати працездат­ності, повної чи часткової втрати працездатності, на випадок без­робіття, інші види.

Тема: Фінансовий ринок.

Дата добавления: 2014-01-06