КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Форми страхування
План Обслуговування державного боргу Здійснюючи зовнішні чи внутрішні запозичення, держава повинна забезпечити обслуговування державного боргу. Обслуговування державного боргу — це погашення позик, виплата процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із зовнішньої заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у відсотках. Прийнято, що коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу не повинен перевищувати 25%. Джерелами погашення зовнішнього боргу є: • бюджет; • золотовалютні резерви; • кошти, отримані від приватизації державного майна; • нові запозичення. 4. Поняття та методи управління державним боргом Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава через уповноважені органи, з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави Мета політики управління державним боргом — одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних проблем і проблем платіжного балансу. Методами управління державним боргом є: 1) конверсія — це зміна дохідності позики; 2) консолідація — збільшення строків випущених раніше позик, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики; 3) уніфікація позик — це об'єднання декількох позик в одну; 4) обмін облігації — кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової облігації; 5) анулювання боргів — держава повністю відмовляється від зобов'язань за боргами, що може бути зумовлено її фінансовою неспроможністю;
6) відстрочення погашення — перенесення строків виплати заборгованості.
Тема: Страхування. 1. Економічна сутність та функції страхування. 2. Організація страхування та характеристика страхових коштів. 3. Класифікація галузей і видів страхування. 4. Форми страхування.
1. Економічна сутність та функції страхування Страхування є складовою частиною фінансів, однією з ланок фінансової системи. Специфіка страхування полягає в тому, що на відміну від фінансів, які пов'язані з формуванням, розподілом і перерозподілом прибутків та заощаджень, страхування охоплює лише сферу перерозподілу. Страхування — це сукупність замкнутих перерозподільних відносин між суб'єктами з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливого збитку, завданого юридичним і фізичним суб'єктам господарювання у зв'язку з наслідками страхових випадків. Сутність страхування проявляється у його функціях: • ризикова (перерозподіл вартості у зв'язку з настанням страхових подій); • попереджувальна (використання частини страхового фонду на зменшення страхового ризику); • контрольна (строго цільове формування та використання коштів). 2. Організація страхування та характеристика страхових коштів Життєдіяльність людини, як і підприємницька діяльність в умовах ринку, пов'язана з наявністю постійних ризиків - природних, підприємницьких фінансових. У результаті стихійних лих, падіння ринкової кон'юнктури чи будь-яких інших непередбачуваних обставин фізичним та юридичним особам може бути завдано шкоди чи збитку. Можливі два варіанти джерел відшкодування збитків: 1) фінансові ресурси, що знаходяться в обігу підприємства чи фізичної особи (цей шлях занадто ризиковий і пов'язаний із скороченням обсягів виробництва або повним припиненням його);
2) спеціальні цільові ресурси — резервні страхові фонди (більш прогресивний). Другий варіант — створення резервних страхових фондів, які можуть існувати у трьох формах: • фонди самострахування, • централізоване страхове забезпечення, • колективні страхові фонди. ♦ надійність (високі гарантії відшкодування збитків); ♦ раціональність (ефективне використання тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку). Організація страхової справи базується на виділенні: • суб'єктів страхування; • об'єктів страхування. Основними суб'єктами страхування виступають: ♦ страховик — юридична особа, яка бере на себе зобов'язання щодо створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування в разі настання страхового випадку; ♦ страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду; ♦ застрахований — юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування в разі страхового випадку. Об'єкт страхування — це конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи, пов'язаний із життям, здоров'ям, працездатністю, з володінням, користуванням та розпорядженням майном, із відповідальністю, ризиком, яким може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. Страхова подія — це подія, передбачена договором страхуванням чи законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або застрахованому. 3. Класифікація галузей і видів страхування Галузева класифікація здійснюється за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, особове, соціальне, медичне, відповідальності, ризиків. Об'єктом майнового страхування є рухоме та нерухоме майно юридичних і фізичних осіб. Його видами є страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів (засобів наземного, повітряного, водного транспорту), вантажів тощо. Об'єктами особового страхування є здоров'я та життя громадян. Видами особового страхування є змішане страхування життя (об'єктами виступають одночасно життя і здоров'я), страхування дітей, весільне страхування тощо.
Об'єктами соціального страхування є працездатність і працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаштування — на випадок безробіття. Обов'язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер. У .медичному страхуванні об'єктом страхування є здоров'я громадян. Воно здійснюється на випадок хвороби чи травми як в обов'язковій, так і додатково в добровільній формі через державні та недержавні структури. Об'єктом страхування відповідальності є зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Його видами є страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідальності виробників за брак та якість продукції, відповідальності перевізника, страхування професійної відповідальності, страхування відповідальності за забруднення довкілля. Об'єкт страхування ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими. Його видами є страхування підприємницьких ризиків, страхування фінансових ризиків. Страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формах. Добровільне страхування — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником згідно з правилами страхування, які розробляє страховик. Добровільному страхуванню підлягає: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування інвестицій, страхування судових витрат, страхування фінансових ризиків, страхування вантажів і багажу, страхування кредитів, інші види добровільного страхування. Обов'язкове страхування — форма страхування, що ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика. Такому страхуванню підлягає: страхування спортсменів вищих категорій, авіаційне страхування, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхування засобів водного транспорту, страхування об'єктів космічної діяльності, страхування тимчасової втрати працездатності, повної чи часткової втрати працездатності, на випадок безробіття, інші види.
Тема: Фінансовий ринок.
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 544; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |