Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими




У системі основних засобів виправлення та перевиховання засу­джених, встановлених кримінально-виконавчим законодавством (ст. 7 ВТК), важливе місце займає виховна робота.

У зв'язку з тим, що злочин деякою мірою є результатом ідейної або іншої деформації особи, її інтересів і потреб, велике значення в процесі ресоціалізації засуджених має питання про ідеологічне, мо­ральне перевиховання, формування в їх свідомості почуття відпові­дальності перед суспільством і державою.

Правовою базою регулювання виховної роботи із засудженими є Конституція України (гл. 6). Оскільки виховна робота проводиться в особливих умовах — місцях позбавлення волі, то завдання, фор­ми, принципи й найважливіші питання її організації врегульовані кримінально-виконавчим законодавством (ст. 55—58 ВТК).

У нормативних актах, зокрема у главі 13 Виправно-трудового ко­дексу України, параграфах 61—68 Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ, встановлюється порядок проведення виховних заходів, регламентується організація клубної, бібліотечної та фізкультурно-спортивної роботи, визначається компетенція ви­ховної частини та громадських формувань установ, регулюється по­рядок виконання виховних заходів у період прийому засуджених в установу та до їх звільнення з місць позбавлення волі.

Підзаконними нормативними актами регулюються форми органі­зації виховної роботи, порядок проведення виховних заходів у віль­ний від роботи час, порядок і форми участі державних органів і громадських організацій у ресоціалізації засуджених, виховно-профі­лактичних заходів після звільнення з місць позбавлення волі.

Виховна робота в місцях позбавлення волі базується на загаль-ноправових і педагогічних принципах.

Принцип демократизму проявляється в широкому залученні громадськості до ресоціалізації засуджених; виражається в правах засуджених (праця, освіта, охорона здоров'я, користування культур­ними цінностями — клуб, бібліотека і т. ін.).

Принцип законності реалізується в неухильному дотриманні приписів закону як посадовими особами, так і засудженими (ст. 10 ВТК). Крім того, одним із завдань виховної роботи із засудженими є їх виховання в дусі точного виконання законів і поваги до нього.

Принцип гуманізму виражається в цілях, завданнях виховної роботи, спрямованої на ресоціалізацію засуджених, реалізацію їх особистих якостей, моральних установок, що відповідають нормам моралі.

Принцип педагогіки. Виховна робота — це один із засобів ідей­ного, трудового, морального, правового, культурного та фізичного виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорі­нення із свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переко­нань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного виконання законів, чесного ставлення до праці, поваги до норм моралі.

Форми виховної роботи з особами, позбавленими волі. Зав­дання виховної роботи реалізуються через певні форми, система яких встановлена ст. 56 ВТК.

1. Індивідуальна робота. Однією з найважливіших форм вихов­ної роботи є вивчення особи засудженого. Вона здійснюється в три етапи: адаптація; виправно-трудовий; підготовка до звільнення.

2. Агітаційна, пропагандистська, культурно-масова та фізкуль­турно-спортивна робота:

— формування у засуджених наукового світогляду;

— клубна, бібліотечна робота, організація та проведення вікто­рин, диспутів, днів відділення, вечорів запитань і відповідей;

— проведення спортивних та інших змагань.

3. Правове виховання:

— формування правової культури, законослухняної установки

особи;

— роз'яснення законодавства;

— вироблення у засуджених індивідуального праворозуміння, правових звичок та навичок.

Виховна робота із засудженими — це один із засобів громад­ського, трудового, морального, правового, культурного і фізичного виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорі­нення у свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переко­нань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного і неухильно­го виконання законів, сумлінного ставлення до праці, поваги до норм моралі, на підвищення їх свідомості і культурного рівня, роз­виток корисної ініціативи.

§ 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених

Згідно з виправно-трудовим законодавством України загальноос­вітня і професійна підготовка належать до числа основних заходів виправлення та перевиховання засуджених.

У виправно-трудових установах для засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, утворюються середні загальноос­вітні школи. Засуджені, які відбувають покарання у виховно-трудо­вих установах і навчаються в них, підручниками, зошитами та пись­мовим приладдям безкоштовно забезпечуються.

Для засуджених віком до сорока років, які не мають робочої про­фесії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній виправно-трудовій установі, обов'язковою є підготовка на курсах професійно­го навчання на виробництві.

Організація загальноосвітнього навчання, професійної освіти і професійного навчання на виробництві осіб, позбавлених волі, здій­снюється згідно із Законом України "Про освіту" та в порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України (ст. 60 ВТК України).

Загальноосвітнє та професійне навчання здійснюються для спри­яння розвиткові особи, щоб її виправити і перевиховати. Його зна­чення полягає в тому, що воно дає систему знань про закономірнос­ті розвитку природи і суспільства, розширює кругозір, сприяє інте­лектуальному розвитку, залучає засуджених до досягнень науки та культури. Крім цього, воно дає знання, навички і уміння в галузі тієї чи іншої спеціальності, яка знадобиться на волі.

Навчання нероздільно пов'язане з вихованням. Давно відомо, що неможливо навчати, не виховуючи, і виховувати, не навчаючи чо­мусь. Під час навчання засуджені отримують не тільки певні знан­ня, а й одночасно виховуються в моральному та естетичному відно­шенні. Змінюються під впливом навчання свідомість засуджених, переконання, нахили, звички тощо, їм прищеплюються такі якості, як шанобливе ставлення один до одного, почуття відповідальності за свою поведінку. Чим вищий загальноосвітній рівень засуджених, тим швидше вони оволодіють професією, тим вищою буде ефектив­ність їх праці. Крім цього, навчання впливає і на поведінку засудже­ного, воно вселяє віру у власні сили, змушує переоцінити свої дії і покінчити з минулим. Якість навчання залежить від низки факторів:

— умілої організації навчального процесу залежно від режиму та особливості виробництва;

— змісту і рівня навчання;

— професійної підготовки виробничого колективу;

— умілого використання положень педагогіки та психології.

Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України "Про освіту". Заробітна плата їм за цей час не нараховується, хар­чування надається безплатно. Засудженим, які займаються самоос­вітою, адміністрація виправно-трудової установи створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.

Час, вільний від основної трудової діяльності та виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня, для засудже­них у виправно-трудовій установі є їх вільним часом. Засуджені вправі розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виклю­чаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені ВТК. Вільний час засуджених має бути тривалістю не менш як дві години і перед­бачатися розпорядком дня у виправно-трудовій установі (ст. 61ВТК).

Ст. 211 Кодексу законів про працю України передбачає, що пра­цівникам, які навчаються без відриву від виробництва в середніх за­гальноосвітніх, вечірніх (змінних) і заочних школах, надається на період випускних екзаменів в XI класі додаткова відпустка триваліс­тю двадцять робочих днів із збереженням заробітної плати за основ­ним місцем роботи з розрахунку тарифної ставки або окладу (у ви­правно-трудових установах зарплата не зберігається). Учням V, VI, VII, IX, X класів зазначених шкіл можуть надаватися на час здачі ними перевідних екзаменів від 4 до 6 вільних від роботи днів із збе­реженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи за рахунок скорочення загальної кількості днів (на 9—12 днів), що на­даються відповідно до ч. 1 ст. 209 Кодексу законів про працю України.

Особам, допущеним до екзаменів у порядку екстернату за вось­мирічну школу, надається додаткова відпустка тривалістю 15 робо­чих днів, а до екзаменів на атестат про середню освіту — 20 робо­чих днів із збереженням середньої заробітної плати за основним міс­цем роботи.

Навчання засуджених проводиться без відриву від виробництва За єдиними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти України. Заняття проводиться з урахуванням особливостей виробництва позмінне, тобто як у денний, так і вечірній час. Тому, хто закінчив школу, видається відповідний документ (при закінченні неповної середньої освіти — свідоцтво, по закінченню середньої школи — атестат). Цей документ на руки не видається, а зберіга­ється в особовій справі засудженого до його звільнення.

Загальноосвітніми школами відають районні (міські) відділи на­родної освіти. Вони забезпечують добір кадрів, контроль за навчаль­ним процесом тощо. Адміністрація виправно-трудових установ ство­рює відповідні умови для успішної роботи шкіл.

Професійне навчання засуджених. Таке навчання проводиться серед засуджених, які не мають професії, чи з метою оволодіння су­міжною професією, а також підвищення виробничої кваліфікації. Це має вплив на собівартість праці, якість продукції, підвищення опла­ти праці та заінтересованості засуджених. Професійне навчання здійснюється як без відриву від виробництва, в робочий час, так і з відривом. Воно проводиться в різних формах: у профтехучилищі; навчання на виробництві установ (індивідуальне, бригадне тощо); на відповідних курсах; навчання новим професіям. Таке навчання здійснюється за програмами профтехосвіти. Засуджені чоловічої статі одержують професії токаря, фрезерувальника, слюсаря, муля­ра, столяра, водія-крановщика тощо. Жінки — штукатура-маляра, швеї-мотористки, майстра машинного доїння, тваринника тощо.

Принципи професійного навчання: добровільність навчання і вибору професії; тісний зв'язок теоретичного і практичного навчан­ня; навчання на рівні досягнень сучасної техніки; стабільність бри­гад, курсів; планування професійного навчання.

При звільненні засудженим видаються відповідні свідоцтва на руки.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 313; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.