Лекція 1. Інформація – (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – одна з трьох основних (поряд з матерією та енергією) субстанцій

Інформація – (від латинського слова informatio – роз’яснення, виклад) – одна з трьох основних (поряд з матерією та енергією) субстанцій, що утворюють природний світ, у якому живе людина. Протягом багатьох років поняття інформація сприймалося в його початковому визначенні - відомості, дані, значення, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом.

Інформація має декілька значень:

• роз'яснення, виклад, витлумачення;
• представлення, поняття;
• ознайомлення, просвіта.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• відомості або повідомлення про щось (побутове);
• роз'яснення, виклад;
• оригінальність, новизна;
• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);
• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
• передача різноманітності (англійській філософ Уільям Росс Ешбі);
• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
• властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;
• фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);
• універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
• документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

З середини ХХ століття інформація - загальнонаукове поняття, яке визначає не лише відомості, що передаються людьми під час їх спілкування, а перш за все - одна з основних властивостей об’єктивного світу, яка пов’язана з наявністю в ньому особливих процесів, що називаються інформаційними.

Інформаційні процеси – це процеси створення, збирання, обробки, накопичення, збереження, пошуку, отримання, поширення і споживання інформації, а також процеси створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їх забезпечення, засобів і механізмів інформаційної безпеки.

Інформаційними процесами є спілкування людей один з одним, обмін даними між людьми та автоматами, між автоматами; обмін сигналами в живому світі; передача ознак від клітини до клітини, від організму до організму.

Головною характеристикою інформації є те, що вона розглядається не взагалі, а стосовно певної системи, наприклад, людини чи окремої держави. По-друге, інформація - це те, що змінює систему. У широкому розумінні інформація – це все те, що трансформує систему, у вузькому – це те, що трансформує інфологічну підсистему системи.

Інфологічна підсистема складається із знань, ідей, уявлень, фантазій, правил дій, вірувань, сподівань тощо і включає тезаурус – систему знань як єдине місце прийому і накопичення інформації. Інфологічну підсистему може мати людина, суспільство, комп’ютерна система. Важливою властивістю є те, що вона існує не сама по собі, а завжди існує матеріальний об’єкт – носій інформації.

Рух інформації відбувається в інформаційній сфері.

Інформаційна сфера як середовище інформаційних процесів підрозділяється на три основних предметних області:

- предметна область створення і поширення вихідної та похідної інформації;

- предметна область формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг;

- предметна область споживання інформації.

Характерні ознаки сучасної інфосфери – надлишок різноманітних даних, що посилює проблему їх використання, в тому числі у політиці для вироблення адекватного, оперативного і ефективного рішення. Внаслідок цього особливого значення набуває підготовка фахівців, діяльність яких полягає у відборі, оцінці й інтерпретації отриманої інформації. І як в індустріальному суспільстві на чільне місце вийшли менеджери-адміністратори, в інформаційному суспільстві наступає влада володарів інформації, тобто фахівців-аналітиків.

Характерні особливості фахівця-аналітика:

- володіння методологією інформаційно-аналітичної роботи в певній галузі професійної діяльності;

- використання сучасних інформаційних та математичних технологій: (моделювання, прогнозування, оптимізації для прийняття рішень);

- критичне мислення.

Ці особливості набувають актуальності в міжнародних відносинах, при роботі з політичною інформацією.

Політична інформація - відомості про політичні події, процеси, розстановку політичних сил, за якими можна визначити характер, особливості і тенденції політичної обстановки, зробити висновки, потрібні для прийняття політичних рішень, розробки політичної стратегії і тактики. Політична інформація є основою політичного аналізу, моделювання і прогнозування. Повнота і точність політичної інформації визначають достовірність політичного прогнозу. Політична інформація в міжнародних відносинах формує певний інформаційний простір.

Дата добавления: 2014-01-06