Основні положення. Класифікація хімічних речовин

Тема 3 Хімічні небезпеки

Захист від іонізуючого випромінювання

Питання захисту людини від негативного впливу іонізуючого випромінювання постало відразу після відкриття рентгенівського випромінювання і радіоактивного розпаду. Це зумовлено надзвичайно швидким розвитком застосування іонізуючих випромінювань у науці та у виробництві і виявленням негативного впливу випромінювання на організм.

Заходи радіаційної безпеки потребують проведення цілого комплексу різноманітних захисних заходів, що залежать від конкретних умов роботи з джерелами іонізуючих випромінювань, а також від типу джерела випромінювання.

Основними заходами забезпечення радіаційної безпеки є:

1) зменшення потужності джерела (захист кількістю);

2) скорочення часу роботи з джерелом (захист часом);

3) збільшення відстані від джерела до людей (захист відстанню);

4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання (захист екраном).

Сучасне життя неможливо уявити собі без використання хімічних речовин. Науково-технічний прогрес, створення комфортних умов життя збільшують кількість і номенклатуру хімічних речовин та їх сполук у житті людини. Але разом з покращенням нашого життя додаються небезпеки, які створюють людям певні хімічні речовини.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тисяч. Із них 40 тисяч мають шкідливі для людини властивості, а 12 тисяч є токсичними.

Хімічні речовини, які здійснюють негативний вплив на здоров’я та життя людини, називають шкідливими або небезпечними речовинами. А хімічні речовини, які викликають отруєння всього організму або окремих органів і систем людини, називають токсичними речовинами.

Джерела хімічних небезпек:

§ промислові отрути, які застосовуються у виробництві, так звані сильнодіючі отруйні речовини (СДОР);

§ антропогенні хімічні забруднювачі;

§ отрутохімікати, які застосовуються у сільському господарстві;

§ лікарські препарати;

§ засоби побутової хімії;

§ хімічна зброя.

Параметри ступеня впливу шкідливих речовин на людей і довкілля:

§ токсичність хімічної речовини (ХР) – це здатність ХР проявляти уражуючу дію на організм людини. Токсичність характеризується кількістю ХР, яка спричиняє певний токсичний ефект (токсична доза). Розрізняють інгаляційну токсодозу, яка вимірюється в мг*хв./л, і шкірно-резорбтивну токсодозу (мг/кг);

§ концентрація ХР – це кількість хімічної речовини в одиниці об’єму повітря, вимірюється в мг/л;

§ щільність забруднення – це кількість ХР, яка припадає на одиницю площі, вимірюється в г/м² ;

§ стійкість ХР на місцевості – це тривалість уражуючої дії на людей;

§ гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини – це максимально можливий вміст її у довкіллі, який не знижує працездатності та не погіршує самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків.

Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини: через органи дихання (інгаляційний); органи травлення (пероральний); шкіру та слизові оболонки (резорбтивний). Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру – переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи - під час ковтання та при внесенні речовин у рот забрудненими руками. Шкідливі речовини, що потрапили у організм певним шляхом, можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму.

Дата добавления: 2014-01-06