Метод педагогічного спостереження

Методи та методика сучасного науково-педагогічного дослідження

Поняття «метод» (від грецьк. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім «шлях дослідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія трактує його як форму практичного та теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження - спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу, або іншого об’єкта навчання й виховання підбирають оптимальний комплекс методів - методику дослідження.

Методика дослідження – процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів стосовно предмета, спрямованих на розв’язання дослідницьких завдань.

При доборі методики дослідження важливо дотримуватися таких вимог:

- застосовувати поєднання методів, яке відкривало різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу або іншого об’єкту виховання чи навчання;

- використовувані методи повинні забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості;

- методи мають відображати динаміку розвитку професійних якостей, компетентності як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

- важливо використовувати такі методи, які дають змогу одержати відомості про студента з якнайбільшої кількості джерел, від найкомпетентніших осіб, які перебувають у постійному спілкуванні, у спільній діяльності, взаємодіють з ним;

- враховувати рівень професійно-педагогічної компетентності дослідника (дослідників).

Сучасна педагогіка вищої школи використовує різноманітні методи педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, соціометричні методи, тести, вивчення продуктів діяльності тощо.

Метод педагогічного спостереження - спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах.

Він є найпоширенішим методом дослідження проблем виховання і навчання у сучасному вищому навчальному закладі. Спостереження полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психолого-педагогічних явищ з метою вивчення їх смислу, специфічних виявів у конкретних умовах. Спостереження використовується у процесі дослідження явищ, доступних безпосередньому сприйманню. Як метод наукового пізнання воно суттєво відрізняється від спостереження як засобу пізнання в буденному житті.

Спостереження має цілеспрямований характер, підпорядковується точно визначеній меті дослідження. Головними його вимогами є: ясність і чіткість спостереження, визначеність його об’єкта, систематичність і різнобічність, достатня кількість зафіксованих фактів, своєчасність і правильність, об’єктивність фіксації, простота й економність техніки запису, ретельна, вдумлива й копітке опрацювання зібраного матеріалу, урахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ, виділення істотних, стійких, повторюваних фактів, відокремлення їх від другорядних та випадкових елементів, відсутність упередженості у тлумаченні матеріалу, в оцінках фактів і висновках з них.

Суттєва особливість методу спостереження полягає в тому, що він дає змогу вивчати психічні процеси та явища в природних для них умовах.

Педагогічне спостереження включає:

- елементи теоретичного мислення (задум, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів);

- кількісні та якісні методи аналізу (узагальнення, систематизація даних та ін.).

Методика спостереження передбачає: вибір ситуації та об’єкта спостереження, узагальнення теоретичних уявлень про нього, з’ясування цілей дослідження, вироблення програми спостереження, способу і форми фіксації результатів (запис, кіно-, фото-, аудіо-, відеореєстрація у суцільній, щоденниковій та категоризованій формах), опис вимог до організації роботи спостерігача, опис способу обробки та інтерпретації отриманих даних.

Розрізняють спостереження включене й невключене, а також самоспостереження.

Включене спостереження – вид спостереження, підчас якого дослідник, безпосередньо включений у досліджуваний процес, діє разом з учасниками дослідження.

Характер залученості може бути різним: в одних випадках дослідник повністю зберігає інкогніто, й інші учасники ніяк його не виділяють у колективі; в інших ситуаціях - спостерігач бере участь у досліджуваній діяльності, не приховуючи своїх дослідницьких цілей. Залежно від специфіки ситуації, яка спостерігається, дослідницьких завдань вибудовується система відносин і взаємодії спостерігача з іншими учасниками дослідження. Цей тип спостереження часто використовують під час вивчення студентської аудиторії у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Невключене спостереження не передбачує безпосередньої участі дослідника у процес, що вивчається. Воно ефективніше, оскільки дає змогу фіксувати природну поведінку студента, унеможливлює вплив викладача на студентів.

Самоспостереження - процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними процесами з одночасним спостереженням за їхніми зовнішніми виявами.

Самоспостереження - унікальний метод «проникнення» усередину психічних процесів та явищ. Воно пов’язане з певними труднощами, оскільки дані самоспостереження повинні бути не інтерпретованими, а сутнісними у тій послідовності, в якій вони виникають, а словесний вияв почуттів та переживань у цей момент має бути чітким та максимально спонтанним. Перебіг і дослідницький ефект застосування методу самоспостереження багато в чому залежить від вправності дослідника. Цінність отриманих даних залежить від щирості студента, безпосередності, вільності від додаткових привнесень. Дані самоспостережень включаються у висловлювання студентів про способи розв’язання задач навчального й іншого характеру, оцінку успіхів й невдач в навчальній та іншій діяльності, свої здібності, ставлення до людей, свої читацькі інтереси, смаки, ідеали, життєві плани. Фактичні дані самоспостережень аналізуються в єдності з даними спостережень.

Дата добавления: 2014-01-06