Для дітей 2-го року життя

Орієнтовний перелік вправ, ігор, ігор-занять з дітьми 1-го року життя – дивитися додаток №1

Для дітей 1-го року життя.

Умови реалізації завдань мовленнєвого розвитку

дітей раннього віку відповідно розглянутих напрямків роботи:

1. Створення розвивального мовленнєвого простору

· стимулювання голосових реакцій;

· використання всіх природних умов життя: спілкування з дорослими та іншими дітьми, спільні спостереження, годування, перевдягання, різноманітні враження;

· забезпечення різних музичних та шумових звуків, які викликають позитивні емоції дитини (музика, шум дощу, шелест листя, плюскіт води, щебет пташок, рипіння снігу, плескання в долоні, звук дзвіночка тощо);

· підтримання, повторювання, трансформування дитячих голосових реакцій з наданням їм смислових наповнень;

· забезпечення демонстрації предмета, дії з кількаразовим їх називанням;

· дотримання незмінності, чіткості та правильності у називанні предметів, явищ, оточуючих людей.

2. У власному мовленні дорослим бажано вдаватися до різноманітних виразних інтонаційних забарвлень, здебільшого позитивного характеру.

3. Максимально використовувати дитячі жанри, фольклор (колискові, потішки, забавлянки) як супровід всіх природних умов життя.

4. Реалізовувати право дитини на чуйність та прояв свого інтересу: не можна активізувати мовлення дитини, коли вона відчуває дискомфорт, не можна ігнорувати її інтерес до предмета, навіть якщо він не цікавить дорослого.

5. Різні контакти з дитиною (гра, гра-заняття, гра-забава, вправи) доречно супроводжувати мовленням.

6. Необхідно постійно розширювати коло знайомих предметів, іграшок; називаючи їх та показуючи прості дії з ними, надавати можливість дитині торкатися їх, обмацувати, досліджувати.

7. Предмети, дії варто називати одночасно зі сприйманням їх дитиною, багаторазово і однаково називайте все, що знаходиться навколо дитини.

8. Всіх оточуючих потрібно незмінно називати на ім’я, та з врахуванням родинних зв’язків.

9. Паралельно з словесним мовленням варто розвивати й невербальне спілкування. Якщо дорослий поряд з словесним мовленням активно користується мовою жестів, то і дитина почне їх розуміти та адекватно реагувати, а пізніше й сама почне провокувати до того.

1. Велику увагу приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук (масаж, пальчикова гімнастика, пальчикові ігри, розвиток навичок самообслуговування тощо) – дивитися додаток 2.

2. Спонукати до спільної діяльності, надавати можливість малюку виконувати посильну дію (доручення, прохання, пропозиція). Спільна діяльність активізує мовленнєві можливості малюка, розширює лексичне багатство, дозволяє орієнтуватися у світі дорослих проблем і речей, розширює межі розуміння мовлення дорослого.

3. Використовувати «коментоване мовлення». Взаємодіючи з дитиною, варто зважати на те, що відомі та звичні для дорослого речі, слова можуть бути «чужими» для дитини, тому слід коментувати все, з чим діє дитина, що бачить, як дорослий ставиться до того чи іншого, яка перспектива його діяльності, якими способами досягається мета.

4. Не обмежуйте коло людей, з якими спілкується ваша дитина. Збільшення їхньої кількості стимулює різнопланову мовленнєву та не мовленнєву активність дитини, уміння розподіляти всіх на рідних і чужих, знайомих і незнайомих.

5. Визнавайте та схвалюйте будь-які мовленнєві успіхи малюка усмішкою, дотиком, прогладжуванням, обіймами, оплесками, приємними словами. Будьте щедрими на похвалу.

6. Звертайте увагу на все, що оточує дитину в кімнаті, на вулиці, в інших місцях тимчасового перебування. Змістовними короткими фразами називайте, пояснюйте те, що привернуло увагу дитини, або з чим вона діє.

7. Всіляко підтримуйте спілкування з дитиною. Не демонструйте своєї втоми, байдужості, не дозволяйте собі знехотя відповідати дитині. Проявляйте готовність і радість з нагоди спілкування, заохочуйте до цього інших.

8. Зважайте на доцільність спеціально організованих чи спонтанно використаних життєвих ситуацій для реалізації мети щодо розвитку мовлення дитини. Ці ситуації, тобто ігри-заняття, ігри-забави тривають приблизно 5 хв. Цей час умовний, бо тривалість може коливатися у бік зменшення чи збільшення, залежно від інтересу дитини, бажання, обставин.

Дата добавления: 2014-01-06