Тема. Історичний огляд становлення і розвиток дошщкільної лінгводидактики

ЛЕКЦІЯ

1. Становлення і розвиток дошкільної лингводидактики в Україні в 19 та першій половині 20 ст. С.Русова - фундатор методики навчання дітей рідного мовлення.

2. Концепції мовної освіти дітей дошкільного віку в Україні.

3. Учення К.Д.Ушинського (лінгводидактична концепція) про рідну мову.

4. Рідномовні обов'язки І.Огієнка.

5. В.О.Сухомлинський та його лінгводидактичні погляди.

6. Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики в Україні.

7. Програмно-методичні, навчальні посібники та підручники з дошкільної лингво дидактики в Україні. Посібники для дітей.

Ян Амос Каменський ( відомий словянський педагог 1592-1670 р.н.) – один із перших теоретиків який заклав основи методики розвитку рідної мови дітей дошкільного віку. Вчений вважав, що виховання дітей має відбуватися у материнській школі, яка виступає своєрідною формою сімейного виховання. Материнській школі автор присвятив ХХУШ розділів «Великої дидактики», окремі розділи «Чуттєвого світу в картинках» та спеціальний твір під назвою «Материнська школа», що є своєрідним керівництвом перед дошкільного та дошкільного виховання дітей. Він вважав, що основою розвитку мови дітей дошкільного віку є чуттєвий досвід, безпосереднє ознайомлення дітей з предметами та явищами навколишнього світу. Тобто дати дітям елементарну систему знань про навколишнє.

Він писав, що в перші шість років дитина починає пізнавати деякі природні явища, а також те, що стосується фізики: назви стихій, вогню, повітря, води землі; навчається називати дощ, сніг, лід, залізо, тощо; відмінності тварин: що таке птах, кінь, корова; пізнає, як називаються зовнішні частини тіла, для якої мети вони призначені ….. З оптики їй буде достатньо знати, що таке темрява, світло, відмінності деяких найуживаніших кольорів; з астрономії – розрізняти сонце, місяць, зірки; з географії – місце, де вона народилась і живе (село, місто). З хронології дитина повинна довідатись, що таке година, день, тиждень, місяць, рік, що таке весна, літо…

Початки діалектики можуть бути засвоєні в перші шість років настільки, щоб дитина зрозуміла, що таке запитання, що таке відповідь, і навчилася на поставлене запитання відповідати прямо, а не так, щоб на запитання про часник розповідала про цибулю.

У материнській школі Каменський намагався вчити дітей не тільки «знати… але й говорити». Його вказівки щодо послідовного методичного розвитку мови є цінними й сьогодні. Він радить, щоб діти до третього року життя вчилися говорити правильно, за зразками правильної мови. На його думку, мова дітей розвивається за допомогою граматики, риторики і поетики.

Граматика – дитина могла назвати стільки речей скільки їх знає, може висловитись із помилками, але ясно і виразно, щоб її можна було зрозуміти.

Риторика –вчить дітей користуватися природними жестами.

Початки поетики – вивчити на пам'ять кілька віршів або рим.

На 4, 5, 6 роках життя Коменський радить вправи на вдосконалення мови дітей, радить ставити дітям запитання, при цьому особливу увагу звертати на те, щоб дитина вимовляла слова виразно. Вчений радив широко використовувати з метою розвитку мови художню літературу, оповідання, казки, байки.

Заняття з розвитку мови рекомендує проводити у формі гри.

Вчення про материнську школу було першою спробою створити систему дошкільного виховання, методику роботи з маленькими дітьми відповідно до їх вікових особливостей.

В.Ф. Одоєвський (1804-1869) - організатор і теоретик дошкільного виховання в Росії в першій половині ХІХ ст.. Він організував перші дитячі притулки, які були прообразом перших російських дитячих садків, створив ряд посібників і керівництв з навчально-виховної роботи з дітьми, в яких значне місце відводив розвитку мови та ознайомлення з навколишнім.

Свої педагогічні погляди В.Ф. Одоєвський виклав у книгах «Наука до науки, Книжка дідуся Іринея», «Положення про дитячі притулки», «Наказ особам, що безпосередньо завідують дитячими притулками».

Особливо цінним для сучасної методики розвитку мови є, його вказівка щодо розвитку діалогічної мови дітей, проведення бесід та розмов, які він виклав у книзі «Наука до науки» (розділ «Розмови з дітьми»).

Провідним методом розвитку діалогічної мови Одоєвський вважав бесіду, мета якої – узагальнити набуті в житті дитячі уявлення.

Дата добавления: 2014-01-06