Навчаня грамоти

Методика виховання звукової культури мови в різних вікових групах.

Завдання і зміст роботи звукової культури мовлення викладені у програмі.

У вихованні звукової культури мови використовують різноманітні прийоми і методи навчання. Прийоми: показ артикуляції звуків, імітація правильної звуковимови, зразок мови вихователя, відображення та сумісна мова. Методи: дидактичні ігри, дидактичні вправи, рухливі ігри, розповіді із звуконаслідуванням, оповідання, вірші, чистомовки, скоромовки, лічилки, розглядання картин, настільно друковані ігри.

Провідними методами виховання зв.к.м.є дидактичні ігри та вправи в процесі яких удосконалюються усі компоненти з.к.м..

методика заучування скоромовок: вихователть промовляє сам повільно, чітко, виділяючи інтонаційно звуки, які повторюються — ставити завдання перед дітьми уважно слухати, запам”ятовувати, який звук повторюється — вихователь двічі промовляє повільно скоромовку, а потім швидше. На наступному занятті ставить завдання промовляти скоромовку то голосно то тихо, тол швидко, то повільно. Знайомі скоромовки можна вимовляти хором.

Для ознайомлення дітей з артикуляційним апаратом вихователь може придумати казочку про веселого тязичка врізних варіантах (“жив- був собі у своєму будиночку веселий язичок. А що це за будиночок був у нього? Це рот.....”. Доцільно використовувати також художні оповідання, які містять матервал для звуконаслідування.

Рухливі ігри із звуконаслідуванням, словами, піснями слід використовувати тоді, коли діти уміють уже вимовляти важкі звуки, але звуковимова ще не стійка.

Наукові дослідження: М.І. Красногорський (умовно-рефлекторні функції);

Л.І. Божович (ставлення дитини до навчальної діяльності);

Теорія П.Я.Гальперіна (фонематичне сприйняття);

Н.С. Варенцова (діти 6 р.ж. Проявляють стійкій інтерес до слова, що звучить; звуковий аналіз (знайомство із характеристикою голосний, приголосний (твердий, м”який)

Ф.О. Сохін, Г.П. Белякова, Л.Є. Жукова, Г.А. Тумакова та ін. Показали, що на 6 р.ж. Дітей необхідно знайомити не тільки з будовою, а із порядком слів у реченні, необхідно демонструвати дітям основну властивість мови — її лінійність.

Усова О.П. - (теорія навчання грамоти в ДНЗ). На 6.р.ж. Дошкільники здатні засвоїти і складову структуру слів. Навчитись орієнтуватися у словах, які складаються з різної кількості складів, діти швидко оволодівають злитим читанням.

Навчання грамоти потребує не лише певного розвитку психічних процесів, а й здатності дітей керувати ними. Психологічна основа методики навчання грамоти полягає в доборі таких методів і прийомів, які б повною мірою враховували особливості дитячої уваги, пам”яті, мислення, уяви, сприяли б розвитку особистості, формуванню у них на відповідному мовному матеріалі прийомів розумової діяльності: аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення, вміння робити висноки.

Діти старшого д.в. В умова спеціально-організованого навчання можуть оволодіти узагальненнями і систематичними знаннями:

ñ діями звукового аналізу;

ñ сприймання дискретності та лінійності висловлювання.

Навчання грамоти грунтується на відомих дидактичний принципах. Процес навчання грамоти будується на основі врахування фонематичної і граматичної системи укр.літ.мови у їх взаємозв”язку.

Українське письмо є звуковим (фонемним), а тому дитина зможе навчитися читати і писати лише тоді, коли оволодіває вмінням переводити графічні знаки у звуки і навпаки, тобто навчитися здійснювати звукобуквенний аналіз слів. Фонематична система сучасної укр.літ.мови налічує 38 фонем (6 голосних, 32 приголосних).

Дата добавления: 2014-01-06