Типові помилки в мовленні дітей та їх причини

Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку.

Після 3-х років діти інтенсивно засвоюють складні речення з сполучниками. 61 \ УСІХ СПОЛУЧНИКІВ, ЩО ЗАСВОЮЄ ДИТИНА ДО 7 РОКІВ. (що, куди, коли, хоч, чому, все-таки, скільки, як, щоб, або, в чому, для чого та ін.) Це говорить про розвиток зв’язного мовлення.

За О.М. Гвоздевим:

3 р. – 3.3 р. – знахідний відмінок з прийменником на, родовий відмінок з прийменником до, з, давальний відмінок з прийменником – по;

Від 3.3.р. – 3.6. р. – знахідний відмінок з прийменником про (в значенні «для»), родовий відмінок з прийменником від (в значенні причини), родовий відмінок з прийменником замість, давальний з прийменником по в значенні причини;

Від 3.6.р. – 3.9 р. нічого нового не зявляється.

Після 3 –х років продовжується засвоєння суфіксів: суфікси на позначення жіночої статі, суфікси діючої особи, суфікси на позначення дитинчат тварин та ін.

Автор відмічає, що засвоєння суфіксів розтягується на весь дошкільний період. Наприклад, суфікси зявляються:

1. р. – 3.6 р. - - щик, -ник;

3.6-3.9 р. - - ець;

3.9 – 5 р. – тель;

5 р. – 5.6 р. – ар, -ун;

6 - 6.6 р. - - ух, -х, -к, -ач.

Суфікси на позначення дитинчат тварин зявляються 3.9 – 4 р..

Дошкільнята характеризуються занадто легким засвоєнням суфіксів, що проявляється в різноманітному словотворенні з допомогою суфіксів. (я лев, а ти хто? Я вевунчик. Крокодил-крокодильчик.)

Д.И. Богоявлевський дослідив розуміння дошкільниками на 5-6 му р.ж. деяких суфіксів (- онок, -ище, -щік, -ніц) у словотворенні.

1 серія – запропонував гру з новими словами: лар (звір), лафіт (солодкий квас), кашемір (матерія).

– за тим, розповідали казку в зміст якої входили слова, змінені за допомогою суфіксів.

2 серія- дітям пропонували самостійно утворити зменшувальні слова від слів: жираф, овес, жолудь, дуб, лев, страус, ніс, вовк, цвях, пляшка.

В.Й. Ядешко досліджувала особливості формування речень у дітей 4-5 р.ж.. дослідила що на 4 р.ж. найпоширенішою формою висловлювань дітей є просте поширине речення. (вживання часток а, і, ось на початку речення. Та складносурядних та складнопідрядних речень.

Отже, на кінець дошкільного ьвіку дитина вже добре володіє рідною мовою.

Засвоєння граматичної будови мови для дитини – це складний шлях, на якому закономірно зустрічається цілий ряд помилок. Діти змішують суфікси, флексії, префікси однієї частини мови з іншою. На такі типові помилки вказує О.М. Гвоздєв. – зустрічаються зміни одного відмінкового закінчення іншим в межах одного відмінка (носу, хлопчику, санку).

Л.В.Щерба відмічає, що дитина спочатку знає лише одне закінчення родового відмінка множини - -ов, тому нерідко можна почути, як діти говорять картов, ключов тощо.

Методисти Л.Маркова, О. Соловйова, Р. Стаценко узагальнили граматичні помилки в мовленні дошкільників. Найтиповішими помилками є:

8. помилки у словотворенні: створення нових слів за аналогією до раніше засвоєних: вазелін, намолокався, під жакет, начаєпився (див. Чуковський К.І.. від двох до п’яти. – М., 1084)

9. помилки у словозміні: заміна закінчень у межах одного відмінка (вікни, дереви, пірї):

відмінювання невідмінюваних іменників (на піаніні, порадіву);

заміна роду іменників (велика собака, один рукавиць);

неправильне вживання числа іменників (хмарні неби, дві ножиці, одна саня, мої шоколади, зачини дверю);

помилки у вживанні дієслівних форм (бігу, носю, ходю);

займенників (у Нюсю, з їх, з їми);

числівників (по однім, п’ятім);

дієприкметників (намальована, розірвата);

у чергуванні приголосних в основі іменників (вуші, окі, на ногі, і рукі).

3. група помилок – синтаксичні – це неправильний порядок слів у реченні у відповідь на запитання.

Основною причиною помилок є необґрунтовані вимоги вихователів щодо «повної» відповіді дитини. Є.І. Тихєєва, застерігала від зловживань вихователем. Тільки у старшій групі вихователь вимагає повної відповіді на запитання «скажи реченням».

Дата добавления: 2014-01-06