Про що розповів їжачок

План.

Тема: Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

Мета: оволодіти теоретичними основами мовленнєвого розвитку дошкільника.

Професійна спрямованість: теоретичне оволодіння інтерактивними технологіями розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

Основні поняття: технології, закономірності мовлення, принципи формування мовленнєвої компетенції.

Метод: інформаційно-проблемний

1. Зміст та мета інтерактивних технологій у розвитку мовлення дітей.

3. Лексичні та мовленнєві вправи.

4. Мовленнєві «перлинки» народної мудрості про слово та мову.

5. Мовленнєві логічні задачі.

6. Використання інтерактивних методів навчання.

7. Метод розв’язання проблем.

8. Метод «мікрофон».

9. Метод багатоканальної діяльності.

10. Ігри спрямовані на формування комунікативної діяльності.

Запитання для самоаналізу:

1. 1.Назвіть зміст та мету інтерактивних технологій у розвитку мовлення дітей.

2. Назвіть інтерактивні методи навчання дітей мовленнєвій компетенції.

3. Приведіть приклади ігор, які спрямовані на формування комунікативної діяльності.

Завдання для самопідготовки:

33. Уробочий зошит випишіть мовленнєві «перлинки» народної мудрості про слово та мову.

34. Запишіть та продемонструйте мовленнєві логічні задачі.

35. Складіть конспект заняття з використанням інтерактивних методів навчання мовленнєвій компетенції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аскарина Н.М. Важнейшие фактори развития речи детей раннеговозраста // Вопросы педагогики раннего детства /Под ред. Н.Аскариной и Е.Радиной. - М.: Просвещение, 1964.

2. Антонович-Давиденко Б. Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, І99С.

4. Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова З.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі.-К.:Вища школа, 1992.

5. Богуш А.М. Розвиток українського мовлення у дошкільників. К., Освіта, 1991.

6. Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах. - М.: Вища шк., 1993.

7. Богуш А.М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку. - К.: Рад.шк.,1986.

8. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - К.: Освіта, 1993.

9. Нильцова О.Л. Виховання правильної звукомови у дітей стар-шого дошкільного віку. - К.: Рад.шк., 1971.

10. Іванішин 3., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994.

11. Истоки: Базисная программа развития ребенка дошкольника.- М.: Концепция. - М., 1995.

12. Максаков А.Й. Правильно ли говорит ваш ребенок. - М.: Просвещение, 1962.

13. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку.-К., 1991.

14. Українське дошкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів, 1991.

15. Ушакова О.С. Программа развития речи детей дошкольного возраста в детском саду. - М., 1994.

Розвиваючи мовлення дошкільників, дуже важливо належно організувати мовленнєво-ігрову діяльність, що ґрунтується на системі мовленнєвих технологій, спрямованих на перехід дитини від репродуктивних: до креативних мовленнєво-ігрових дій.

Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток мовлення — це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв'язного мовлення, Насамперед, це розвиток вміння спілкуватися. Тому ми вчимо дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання — виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.

Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, ми використовуємо у своїй роботі різні методи та прийоми мовленнєвого розвитку, зокрема:

12. лексичні та мовленнєві вправи;

13. мовленнєві логічні задачі;

14. інтерактивні методи - «дерево рішень», «мікрофон», метод багатоканальної діяльності тощо.

Лексичні та мовленнєві вправи

Одним із дієвих методів розвитку мовлення дошкільників є використання лексичних та мовленнєвих вправ. Це завдання практичного характеру для вправляння дітей в активному вживанні слів-означень, антонімів, створенні синонімічного ряду тощо. Метою такого вправляння є розвиток словника:

- «збагачення його образними словами — золоте листячко; сонне дерево; шовкова травиця;

- розкриття метафоричних образів — вітер гладив ниви; море заснуло; струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце.

Для урізноманітнення вправ ми широко використовуємо поетичні твори. Адже поезія є невичерпним джерелом, звідки можна брати яскраві приклади образних порівнянь та метафор:

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море...

Тополі поволі

Стоять собі, мов, сторожа,

Розмовляють з полем.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

(Тарас Шевченко)

Використання лексичних та мовленнєвих вправ сприяє розвитку мислення дітей, забезпечує достатній лексико-граматичний запас для висловлювань, робить мовлення дітей більш виразним і барвистим. Дошкільники залюбки виконують вправи, в яких треба:

· підібрати синоніми до заданих слів;

· замінити слово іншим, близьким за значенням;

· завершити порівняння, метафору;

· перетворити непоширене речення на поширене;

· відгадати слово;

· «розфарбувати» слова тощо.

Мовленнєві «перлинки»

Справжнім багатством за своєю суттю і навчальною цінністю є приказки і прислів'я. У лаконічних висловлюваннях криється глибина і гострота розуму українського народу. Тож невимушене спілкування з дошкільниками, що виникає під час обговорення, тлумачення цих «перлинок», має велике значення для розвитку у дітей мовлення і пізнання ними світу, усвідомлення одвічних загальнолюдських цінностей. Ми використовуємо приказки та прислів'я у своїй роботі, добираючи їх до різних тем. Ось, наприклад, «перлинки» народної мудрості про слово та мову:

- Без мови не підійдеш і до корови.

- Щебече як соловейко, а кусає, як гадюка.

- Язик свербить сказати, та треба мовчати.

- Янгольський голосок та чортова думка.

- Лихо говірливому, та не добре й мовчазливому.

- На його слові можна мур мурувати.

- На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

- Не бачила оком — не плещи язиком.

- Слова ласкаві, та думки лукаві.

- Стережися чоловіка, що не говорить, і собаки, що не гавкає.

- Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду каже.

- Шабля ранить тіло, а слова — душу.

- Вола в'яжуть мотузками, а людину — словами.

Мовленнєві логічні задачі

Мовленнєві логічні задачі — це розповіді-загадки про природу, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між: явищами та об'єктами в природі. Тому перед їх використанням ми обов'язково проводимо відповідну роботу. Проблемні запитання спонукають малюків до пізнання, розвивають логічне мислення, активізують мовлення: у дітей виникає бажання висловлюватися, говорити, ділитися своїми припущеннями, знаннями. На перших етапах розв'язанню мовленнєвих задач ми присвячуємо ціле заняття або ж використовуємо їх як частину бесіди, розповіді за картиною тощо. Надалі аби активізувати розумову діяльність дітей, пропонуємо їм самостійно складати мовленнєві задачі.

Ось невелика добірка літературних розповідей евристичного характеру, що завершуються проблемними запитаннями.

Кожний по-своєму готується до зими. Стрибає білка-непосида. Збирає горіхи, жолуді, розкладає їх по дуплах, у щілинах дерев, а якщо знайде на землі грибок, зірве його та повісить сушити на дереві — взимку їй це дуже знадобиться. Цілий день працює білка та все поглядає на сусіда-їжака, який до осені ледачим, неповоротким став, мало бігає лісом, не ловить мишей, залізе в сухе листя й дрімає. «Чому ти, їжачку, зовсім розлінувався? — запитує білка, — Чому до зими не готуєшся, їжу не запасаєш? Узимку їсти нічого буде». Засміявся їжачок та щось тихо сказав білці, так тихо, що я не почула. Що їжак сказав білці? Чому засміявся, почувши її запитання?

Книжка про осінь

Мама купила Сашкові нову книжку. Там було три картинки. На першій -дерева стояли з жовтим листям. Такі самі листочки вкривали землю. Світило сонце, і дерева здавалися золотими. Весела була картинка. На другій картинці листя на деревах було менше, небо затягнули хмари, ішов дощ. Сумна була картинка. А на третій картинці дерева стояли зовсім голі, лише дуб не скинув свого листя. Опалого листя багато на доріжках, під деревами. У повітрі кружляє та повільно падає перший сніг. «Як називається перша картинка?» — запитав Сашко маму. «Осінь», — прочитала мама. «А ця?» — показав Сашко на другу картинку. «Осінь», — знову прочитала мама. «А ця?» — запитав Сашко про третю картинку. «Осінь», — знову прочитала мама.

Чому про осінь намальовано три різні картинки? Як розкласти їх по порядку: що раніше, що потім?

Перші квіти

На лісових галявинах зацвітають перші весняні квіти. Вони такі ніжні, на довгих тоненьких ніжках — блакитні шапочки пробиваються з-під снігу.

Чи знаєте ви, як вони називаються? А якого кольору інші весняні квіти? Як вони пахнуть? Чи бачили ви на них комах? Як потрібно оберігати ранні квіти? Чому перші весняні квіти з'являються не в кожному лісі? На яких галявинах ви бачили такі квіти?

Використання інтерактивних методів навчання

Розвиток дитини, зокрема й мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому ми завжди створюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, ми використовуємо різні методи інтерактивного навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, ми намагаємося

створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.

Метод розв'язання проблем або «дерево рішень» містить декілька етапів. Спочатку ми обираємо проблему, яка не має однозначного розв'язання (ситуації з життя, епізоди казок), скажімо: «Що потрібно дереву для щастя?». Потім розглядаємо схему — «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» — квадрат — позначає цю проблем, «гілки» — прямі лінії — шляхи її розв'язання, а «листочки» — кружечки — її рішення. Пропонуємо дітям, розбившись на підгрупи і спілкуючись між собою, знайти рішення обраної проблеми. Діти, досягнувши взаємної домовленості шляхом обговорення, знаходять своє рішення і малюють його на аркуші паперу: гніздо, метелика, пташку, дощик тощо. Після цього кожна підгрупа розміщує свій малюнок на «дереві рішень» і презентує його.

Ми вчимо дітей вислуховувати кожного, хто хоче висловитись. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно. При оцінюванні ми не вживаємо слово «правильно», а кажемо: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.

Метод «мікрофон» — це різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість кожній дитині висловитися у порядку черги, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку з приводу того, як, скажімо, привітати маму зі святом 8 Березня.

Часто ми використовуємо метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи слово/речення», «Ланцюжок», «Коло компліментів» тощо. Учимо дітей дотримуватися певних правил:

· говорити лише тоді, коли отримуєш уявний мікрофон;

· говорити швидко і стисло;

· не оцінювати висловлювання товаришів.

Застосовуючи цей метод у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, на початку навчального року ми використовуємо іграшковий мікрофон, а вже з кінця року та з дітьми старшого дошкільного віку можна використовувати й уявний мікрофон.

Для того щоб розкрити потенційні можливості кожної дитини, ми використовуємо метод багатоканальної діяльності. Багатоканальне сприймання світу за допомогою всіх органів чуття, отриманням, глибоких вражень на емоційно-чуттєвій основі сприяє міцному засвоєнню знань дітьми. Тому, організовуючи будь-яку діяльність, мир намагаємося викликати у дітей інтерес до неї, подив і обов'язково задіяти різні аналізатори. Зокрема ми використовуємо методику сприймання зображеного на картині різними органами чуття, яку розробили відомі педагоги Інгріда Мурашківська та Тетяна Сидорчук. Методику побудовано на принципахтеорії розв'язання винахідницьких завдань(ТРВЗ). Розглядання картини ми проводимо у такій послідовності:

- виокремлення об'єктів, зображених на картині;

- уявлення об'єктів через уявне сприймання їх різними аналізаторами.

Вихователь пропонує дітям:

Діти, уявіть себе справжніми дослідниками, яким подобається і все вивчати, розглядати, слухати. Ваша рука легко може перетворитися на зорову (або слухову) трубу. її треба лише скласти так, щоб утворилася труба. Давайте спробуємо побачити крізь цю трубу та назвати тільки один предмет із зображених на картині.

Після того, як діти розглянули всі об'єкти, зображені на картині, ми пропонуємо низку творчих завдань, як-от:

11. «прослухати» звуки картини через спеціальні уявні навушники;

12. вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів; уявно «торкнутися» до картини, визначаючи тепло чи холодно, яка поверхня різних об'єктів (гладенька, шорстка тощо);

13. «відчути аромати» картини;

14. «вийти за межі зображеного» тощо.

Виконання цих творчих завдань забезпечує високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дає змогу вихователю протягом усього заняття підтримувати у дітей гарний настрій та інтерес до процесу сприймання.

У результаті використанням елементів ТРВЗ, які є основою розвивального навчання, у дошкільників зникає відчуття скутості, невпевненості, розвивається логічне мислення, пізнавальна активність, мовленнєва та загальна ініціатива.

Дата добавления: 2014-01-06