Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорії навчання




Класифікація типів навчання.

Класифікація типів навчання:

1) за предметом - навчання мові, історії і т.п.

З метою успішного засвоєння навчального матеріалу учнями, вчитель повинен володіти матеріалом, методикою його викладання, а також знати закономірності засвоєння знань, вікові особливості школярів, зміст мотивів учіння, фактори й інтереси, що стимулюють розвиток мотивів і здібностей.

2) навчання за задачами:

а) теоретичне навчання - формування понять, ідей, законів, правил;

б) практичне навчання - розв’язування практичних завдань, задач, вправ;

в)вироблення моторних, сенсорних навичок та навичок розумової діяльності (самостійне

мислення);

г)образне, емоційне, етичне та естетичне навчання. Для прикладу, навчання на уроках літератури, історії та ін.

3) характер навчальної діяльності за зверненням до учнів:

а) фронтально-класне - вчитель працює з 1 учнем, інші - вчаться розуміти матеріал за зразком;

б) групове навчання - вчитель працює з класом;

в) індивідуальне - робота з 1 учнем.

Р.S. індивідуалізація навчання: “бачити” кожного учня, зокрема знати учнів.

Враховування індивідуальних особливостей окремих груп учнів та підбір відповідних для них задач, змісту, методів, форм навчання називається диференційованим навчанням.

Таким чином, вчитель повинен здійснювати навчання, тобто керувати процесом учіння, розвиваючи психічні функції учнів. Кавчання повинно мати розвиваючий ефект.

На думку К.Роджерса, значну цінність має процес учіння на відміну від процесу навчання. При цьому учіння має базуватись на саморегуляції та самопізнанні. Згідно до вищезазначеного, К.Роджер виділяє 2 типи учіння: 1)когнітивне; 2)дослідне.

Зміст процесу учіння повинен сприяти формуванню пізнавальних інтересів, дозволяючи при ньому учням здійснювати пошук та чільний вибір спрямованості учіння крізь призму власних переконань і переживань. К.Роджерс зауважує, що учень не повинен почувати себе неповноцінним або ж неактивним.

 

Асоціативна теорія навчання.

В основі даної теорії міститься ідея Д.Гартлі про те, що первинні відчуття та асоціації призводять до появи уявлень та ідей.

Загалом, під поняттям асоціації розуміють зв’язок між психічними явищами, що утворюються за певних умов, під час яких актуалізація (уявлення) одного явища призводить до появи іншого. Для прикладу, запах приправи до їжі викликає появу апетиту.

Поняття асоціації було введено Дж.Локком. На його думку, першоосновою асоціації є відчуття; сукупність простих ідей з асоціаціями є складними ідеями; джерелами досвіду є відчуття та асоціації, людський розум отримує ідеї (тобто ідеї є набутими, вроджених ідей не існує): людина народжується як чиста дощечка з воску, на якій можна написати все-що завгодно. Таким чином, підкреслювалась ведуча роль середовища (соціального фактора) у формуванні психіки.

Вказані вище положення сприяли розвитку педагогічної психології.

Так, на думку Д.Гартлі основою навальності є пам’ять. Своєрідною репродуктивною функцією пам’яті вважалось мислення. Засадами репродуктивного мислення виступає закон зміцнення ними асоціації прямо пропорційно до частоти їх повторень (повторень асоціацій) - основний принцип засвоєння навчального матеріалу - багаторазове механічне повторення. Експериментально досліджені основні закономірності запам’ятовування підтримали положення про визначальну роль пам’яті в навчальному процесі.

Фактично, ототожнення понять “пам’ять” і “научіння” Ч.Торндайкомпризвело до того, що з асоціативної психології виділилась біхевіористична теорія навчання.

Біхееіористична теорія навчання.

Ч.Торндайк вважав, що ефективність научіння як результату навчання, залежить, переважно мірою, від зміцнення зв’язку між стимулом та реакцією засобами, трьох законів: закону ефекту, закону вправлянь та закону готовності.

Продовжуючи ідеї біхевіоризму, Дж.Уотсон вказував на те, що “научіння” - це набуття індивідуального досвіду, отже, “навчання” - це закріплений зв’язок між стимулом і реакцією. Так, психіка людини ототожнювалось з психікою тварин з допомогою термінів “научіння” - “навичка”.

До нових напрямків та теорій навчання, призвела поява необіхевіоризму, а саме введення проміжної змінної в схемі, S-R - ціль, мотивація, цінності, управління.

 

Гештальтпсихологія.

На відміну від представників двох попередніх теорій навчання, представники даної теорії вважають, що якісне научіння неможливе на основі багаторазового механічного повторення. Лише повторення з розумінням дії, її схеми, структури є основним фактором якісного научіння людини. Так, К.Кофка велику роль у навчанні відводив наслідуванню. Реалізація механізму наслідування могла здійснюватись 2 шляхами: 1) спочатку відбувається наслідування без розуміння, а згодом - осмислення; 2) наслідування є осмисленим, тобто спочатку відбувається розуміння зразка, а потім - наслідування.

Отож, в даній теорії акцентується увага на взаємозв’язку між розумінням дії та її виконанням, що відбувається за допомогою наслідування. Таким чином, основною метою навчання є розвиток в дитини здібностей, необхідних для засвоєння певної суми знань.

На сучасному етапі розвитку педагогічної психології виділяється такий напрямок як:

Традиційне навчання.

Дана теорія навчання грунтується на підході до навчання, в основі якого
є запам’ятовування матеріалу. Індивід володіє власним досвідом, раніше
набутими і систематизованими знаннями. За допомогою нової інформації, що
засобами навчання і тобто запам’ятовування перетворюється на знання.
Таким чином, запас знань постійно поглиблюється та розширюється, в усвідомленому
вигляді знання перетворюються на засіб досконалої діяльності і розумної
поведінки. Знання розглядаються як підструктура особистості, а інформація -
це знакова система, що не залежить від індивіда. Для прикладу, текст в
підручнику, вчитель є носієм інформації.

Теорія В. В. Давидова.

Дана теорія носить назву “теорія застосування змістовних узагальнень для покращення розвивального впливу уроків".

В.В.Давидов виділяє 3 типи узагальнень:

1. теоретичне

2. емпіричне

3. змістовне

Розглянемо їх сутність.

Теоретичне узагальнення - загальне означення поняття. Поняття навчальності - пов’язане з рівнем розвитку пізнавальних психічних процесів (мислення, пам’ять).

Емпіричне узагальнення є результатом чуттєвого досвіду індивіда. Виділяються чуттєві, спільні властивості.

Змістовне узагальнення дозволяє простежити реальні взаємозв’язки загального з одиничним та особливим. В ході зворотного процесу - змістовного абстрагування - встановлюється відмінність специфічної, суттєвої характеристики об’єкту від інших властивостей та від самого об’єкту пізнання. Таким чином, за допомогою змістовного узагальнення аналізується у багатьох інших одиничних відношеннях. Отже, змістовне узагальнення вимагає виведення і пояснення одиничних проявів системи на основі її всезагальних засад.

Н-д: одним є прийомів творчої уяви є аглютинація. Аглютинація - це поєднання частин цілого. Прикладом аглютинації є русалка....

А якщо розглянути образ кентавра.

 

Теорія Л. В. Занкова.

Напрямок, розроблений Л.В.Занковим, передбачає навчання на високому рівні труднощів, з швидким темпом. При такому навчанні учні усвідомлюють процес учіння; використовується індивідуальний підхід у навчанні; провідна роль надається теорії. Важливим є створення умов для розвитку мисленнєвих операцій.

7. Програмоване навчання.

Програмоване навчання передбачає використання різноманітних засобів навчання, зокрема - комп’ютерної техніки, програмованих підручників тощо. В процесі учіння учень самостійно індивідуально оволодіває навчальним матеріалом, поданим у вигляді програми. Для прикладу, курс “Єшко” чи комп’ютерна програма “Вивчаємо англійську мову” та ін.

Доречно зазначити, шо навчаюча програма містить основний матеріал з певної теми, що поділений на логічні частини. Таким чином, учні покроково оволодівають матеріалом. Разом з тим, на кожному кроці, окрім отримання інформації, здійснюється контролюючий та управлінський етапи. Контролюючий етап представлений завданнями для самостійної роботи, що дозволяє виявити рівень засвоєння матеріалу. На управлінському етапі учень пепевіряє розвиток і переходить до опрацювання наступної логічної частики матеріалу.

Процес управління учінням здійснюється на основі 3 видів програмування:

- лінійної

- розгалуженої

- змішаної.

Лінійна система програмованого навчання ( у навчаючих програмах даної системи важливим є контролюючий етап, наякому покроково, діляться завдання чи запитання, що оцінюютьсяоднозначно: “вірно” і “невірно”. У разі правильної відповіді ученьпереходить до виконання наступного завдання. Якщо відповідь невірна, тодане завдання виконується повторно.

Розгалужена система програмованого навчання (для розв’язання учням пропонують, на відміну від попередніх, завдання втестовому вигляді. У випадку правильної відповіді учень виконує наступнезавдання. За умови вибору варіанту з невірною відповіддю, учень отримує підказку” з поясненням, і після цього повертається знову до виконаннязавдання повторно.

Змішана система програмованого навчання (передбачає виконання в процесі учіння завдань, частина яких представлені улінійній формі (простіші), а частина - в розгалуженій.

На думку психологів, в процесі програмованого навчання поетапнеоволодіння і засвоєння матеріалу повинно бути осмисленим, що призведе досвідомого узагальнення навчального матеріалу.

Даний тип навчання з’явився в 50р. 20ст. і використовувався, переважно, зметою контролю засвоєння знань, вмінь і навичок. Відсутність достатньоїкількості відповідних ТЗН призвела до неможливості реальноговикористання на практиці такого типу навчання. Лише останнім часомпрограмоване навчання набуло актуальності як один із типів навчання, якийдоречно комбінувати з іншими типами.

Незважаючи на те, що учень самостійно здійснює управління процесомучіння, завдання і запитання носять стандартизований характер,передбачаючи репродуктивну відповідь. Таким чином, в процесі такого навчання нерозвивається творча уява, ініціатива, мислення. Для досягнення розвиваючого ефекту слід поєднувати програмованенавчання з іншими типами навчання.

Тісно пов’язаний з програмованим навчання алгоритмізований тип навчання.

Контекстне навчання.

Використовується в середній та вищій професійній освіті.

Основна форма організації - ділова гра, що надає задачі професійної спрямованості. Задачі носять практичний зміст. Сприяють зближенню теорії із практикою. Засобом гри розв’язуються конкретні ситуації. Однією із цілей ділових ігор виступає формування самоорієнтації, самоперевірки, перевірки власних можливостей.

Особливістю ділової гри є наявність “після дії” тобто проведення аналізу результатів -що є засвоєнням, а що - ні. Також ділові ігри сприяють саморозвитку, формуванню самоосвіти та саморегуляції.

До основних принципів управління діловою грою відносяться наступні:

1. підкреслюється значущість гри і водночас, акцентується увага на можливостях досягнення цілі;

2. врахування особистих інтересів кожного учасника гри;

3. врахування ступеня готовності кожного учасника гри;

4. створення умов для зняття скутості (жарти...).

Структура ділової гри:

1. сценарій гри (створення протиріч, імпровізацій);

2. ролі гравців (протилежних за інтересами ролей (введення подвійних ролей);

3. правила гри (створення ідеальних правил);

4. комплект ігрової документації (елементи гри, емблеми, знаки, символи);

5. система оцінювання (бали та критерії оцінок).

 

Особистісно-орієнтоване навчання.

Спрямоване на особистісний розвиток дитини засобами активізації її пізнавальних можливостей. Акцент робиться на розвиток мислення.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1427; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.04 сек.