Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку




I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку

ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ЛЕКЦІЯ №12.

 

Головний мозок, як і спинний, вкритий трьома оболонками – meninx:

а) тверда – вкриває головний мозок ззовні і зростається з окістям кісток мозкового відділу черепа, за винятком місць проходження венозних синусів; тверда оболонка формує дві потовщені складки між відділами мозку: серп мозку і мозочковий перетинчастий намет;

б) павутинна – на закрутках мозку міцно зростається з м’якою (судинною) оболонкою, проте не проникає в щілини і борозни між ними;

в) м’яка – дуже міцно зростається з мозком, заходить у всі щілини і заглиблення та разом із судинами проникає в мозкову речовину. Входячи в порожнини мозку (шлуночки), в яких закладені судинні сплетення, вона бере участь в утворенні їх сполучнотканинної основи.

На відміну від спинного мозку в головному є лише дві підоболонкові порожнини, що заповнені спинномозковою рідиною: субдуральна (підтвердооболонкова) – між твердою і павутинною мозковими оболонками та субарахноїдальна (підпавутинна) – між павутинною і м’якою мозковими оболонками, проте вона залишається лише в щілинах і борознах між закрутками і на базальній поверхні мозку. Епідуральна (надтвердооболонкова) порожнина відсутня, так як тверда мозкова оболонка зростається з окістям кісток мозкового відділу черепа.

Спинномозкова рідина з підоболонкових порожнин, зокрема субарахноїдальної, через парні отвори Люшки, які лежать каудально від бічних ніжок мозочка і непарний отвір Маженді, що знаходиться каудально від черв’яка потрапляє в порожнину довгастого мозку (IV шлуночок). Далі каудально рідина тече в спинномозковий канал, а краніально – через мозковий водопровід в III шлуночок і крізь міжшлуночковий отвір в бічні (I і II) шлуночки головного мозку.

 

Кінцевий мозок складається з двох півкуль великого мозку, на кожній з яких розрізняють плащ, нюховий мозок та смугасте тіло.

А. Плащ – складається із сірої та білої мозкової речовини. Сіра речовина утворює кору півкуль, яка є найбільш молодим відділом головного мозку. Морфологічно в ній розрізняють три основні зони:

- Стародавня кора в ссавців вкриває нюхові закрутки і трикутники, є складовою частиною нюхового мозку та вторинним нюховим центром;

- Стара кора формує грушоподібні частки і закрутки гіпокампу. Для цих двох видів кори характерно розміщення сірої речовини під білою;

- Нова кора особливо розвинута в ссавців і розміщена над білою речовиною. У великих ссавців несе закрутки і борозни, яких найбільше в слона, кита і людини. Кількість закруток плаща повною мірою не відображає ступінь та рівень еволюційної організації тварин. Існує більш чіткий морфологічний критерій еволюційної зрілості – відношення площі нової кори до всієї кори, яке в людини набагато більше, у тварин.

● Кора великих півкуль несе вищі інтегративні центри регуляції всіх процесів, що протікають в організмі. Сіра речовина всіх інших відділів центральної нервової системи (підкірка) займає підлеглий стан. Кора головного мозку є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності (комплекс вроджених і набутих механізмів, які забезпечують найдосконаліше пристосування тварини до навколишнього середовища, мислення, свідомість, волю, пам’ять, розсудок). Комунікація із середовищем відбувається за допомогою аналізаторів.

Таким чином, кора головного мозку – це сукупність кіркових закінчень усіх аналізаторів, представляє собою матеріальну основу конкретно-наочного мислення, що за І.П. Павловим є першою сигнальною системою дійсності (у тварин унаслідується). В людини подальший розвиток мозку визначається свідомим використанням інструментів праці. В процесі праці виникла мова, в людини з’явилася здатність до абстрактного мислення та сформувалася система сприйняття слова або сигналу – друга сигнальна система (матеріальний субстрат – кора великих півкуль).

Встановлено, що одна з півкуль є завжди домінантною.

1. Права домінантна півкуля – «художній тип особистості»:

- схильність до несвідомої емоційної поведінки;

- швидко впізнають і запам’ятовують різні фізичні об’єкти;

- прекрасно опрацьовують інформацію, яка не пов’язана із словами або числами.

2. Ліва домінантна півкуля – «мислячий тип особистості»:

- добре розвинуте свідоме абстрактне мислення;

- більшою мірою розвинута мова, письмо, читання, пам’ять.

Таким чином, абстрактне мислення і опрацювання мовної інформації відбувається в лівій півкулі, а конкретне відображення середовища і сприйняття інформації з емоційним забарвленням у правому.

Біла речовина розміщена під корою плаща і утворює провідні шляхи, які з’єднують певні ділянки кори між собою та із спинним мозком. Вони поділяються на:

а) асоціативні волокна – з’єднують окремі ділянки кори в межах кожної півкулі; вони поділяються на короткі (між закрутками) і довгі (між частками півкуль) волокна;

б) комісуральні волокна – з’єднують ділянки, що належать різним півкулям; вони формують найбільшу комісуру головного мозку – мозолисте тіло.

в) проекційні волокна з’єднують кору плаща як з окремими частинами стовбура головного мозку, так і зі спинним мозком; у смугастому тілі вони утворюють внутрішню капсулу.

Б. Нюховий мозок умовно поділяється на центральний та периферичний відділи. Периферичний відділ – нюхові цибулини, нюхові тракти, нюхові закрутки, нюхові трикутники, грушоподібні частки. Центральний відділ – поясна закрутка, гіпокамп. Сіра речовина нюхового мозку складає стародавню і стару кору кінцевого мозку ссавців. Окрім нюхової функції виконує ряд інших – формування таких загальних станів як бадьорості, сну, емоцій, мотивацій поведінки, вегетативні функції.

В. Смугасте тіло представляє собою комплекс ядер (базальні ядра кінцевого мозку), розділених прошарками білої речовини. Смугасте тіло бере участь у координації довільної і недовільної рухової активності.

Резервуаром спинномозкової рідини в кінцевому мозку є бічний шлуночок. Дах його утворює мозолисте тіло, дно – голівка хвостатого ядра і гіпокамп. Краніально бічний шлуночок продовжується в шлуночок нюхової цибулини, а каудально – в порожнину грушоподібної частки.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1130; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.