Організація побуту в експедиції

Життя в експедиції – не лише наукова робота. Керівнику необхідно крім безпосередньо дослідницько-пошукової роботи організувати побут, відпочинок, харчування та безпеку дітей. Тому підготовчий період експедиції найбільш відповідальний, потребує багато часу і зусиль. Максимальне залучення учнів до цієї роботи дозволить їм відчути свою причетність до важливої справи і проявити свої здібності. В залежності від схильностей дітей обирають відповідальних за окремі ділянки роботи – підготовка туристського і спеціального спорядження, польової документації, розклад заходів, розрахунок продуктів харчування, складання аптечки, ремонтного набору, тощо.

Організація побуту та дозвілля учасників експедиції потребує ретельного планування та відповідного ставлення. Від цього залежать і науково-практичні результати всієї експедиції, морально-психологічний клімат в групі, ставлення гуртківців до пошукової та дослідницької роботи.

Якщо життя в експедиції нудне, немає елементарних зручностей, відсутній режими харчування, праці, відпочинку – погіршується психологічний стан групи, з’являється придавленість, стійке неприйняття такої „похідної романтики”.

І, навпаки, вдала організація побуту, режиму, цікава праця, різноманіття заходів під час дозвілля, надання багатьох можливостей творчого спрямування, формує у підлітків цінні якості характеру (гуманізм, чесність, відвертість, вміння дружити, працелюбність, взаємоповага, взаєморозуміння, взаємодопомога), творче ставлення до праці, набуття практичних навичок, фахову орієнтацію.

Під час навчального року необхідно вивчити тему „Гігієна туриста”, розглянути небезпеки перебування в природному середовищі та вивчити пов’язані з цім теми: „Травми та захворювання”, „Перша долікарська допомога”. Діти повинні знати основні лікарські засоби, застосування ліків під час різних захворювань, склад аптечки. Учні повинні мати навички надання долікарської допомоги, накладання бинтів, шин, джгутів, вивчають способи транспортування потерпілого підручними засобами, правила транспортування травмованого.

Діти повинні пройти медичний огляд, який може виявити проблеми із здоров’ям, що обмежує участь учнів у походах, чи потребує медикаментозної корекції.

Підготовча робота розпочинається взимку. З настанням весни організовуються польові навчання, де відпрацьовуються навички польових досліджень, випробується спорядження, набуваються навички туристського побуту.

Перед початком експедиції керівнику необхідно визначитись в основних організаційних питаннях:

1. Чисельність учасників експедиції. Вона залежить від матеріальних і фінансових можливостей, обсягу завдань. На групу школярів від 6 до 15 осіб повинно бути не менше двох дорослих з відповідною освітою – керівник та його заступник. Слід пам’ятати, що в разі стаціонарної експедиції (або кущової експедиційної системи) частина учасників буде задіяна на чергуванні для виконання господарських робіт.

2. Вік учасників і тривалість експедиції. Діти мають право приймати участь у експедиціях з 13 років (7-8 клас). При цьому учні 7 класів ще недостатньо витривалі для маршрутних експедицій, але вони можуть плідно працювати у стаціонарних експедиціях, які тривають 10-12 днів. Стаціонарні та кущові експедиції можуть тривати до трьох тижнів для дітей 14 років і старші. Зрозуміло, що для маршрутних експедицій цей термін скорочується.

3. Обсяг роботи, який планується виконати. Він залежить від теоретичної і практичної підготовки учасників, віку гуртківців та строків експедиції. При плануванні слід враховувати можливість поганої погоди, коли дослідження неможливо приводити. Важливо ретельно оцінити можливості групи, щоб виконати запланований обсяг робіт, уникнути авральних заходів, коли якість досліджень знижується. Якщо робота не завершена, то вона не принесе учасникам задоволення.

4. Кількість та якість туристського спорядження. Залежить від типу експедиції. Якщо це маршрутна експедиція – вимоги для спорядження як у категорійному туристському поході. Якщо експедиція стаціонарна – використовуються більш просторі намети, 1-2 з яких використовуються як господарські. Кількість та вага казанів, приладдя для багаття, сокир також залежить від типу експедиції.

5. Організація харчування в польових умовах. Експедиції переважно проводяться у літній період, тому проблема зберігання продуктів у літню спеку стає дуже серйозною. В маршрутних експедиціях вимоги до переліку продуктів та їх зберігання такі ж самі як для багатоденних категорійних походів. В стаціонарних експедиціях можна зберігати продукти у викопаних погребах (що не завжди виправдовує сподівання) або використовувати річкову (озерну) воду (що теж не завжди забезпечує необхідну температуру).

Тому правило одне – не використовувати продукти, які швидко псуються. Можна використовувати можливості для закупівлі продуктів у місцевого населення, що дозволить поліпшити харчування та урізноманітнити меню. Гаряче харчування обов’язкове не менше двох разів на день у маршрутних експедиціях і не менше трьох разів на день у стаціонарних експедиціях.

До збирання ягід, грибів, трав слід відноситися дуже обережно і обов’язково перевіряти, що діти назбирали. Використовувати в їжу тільки те, що не викликає сумнівів щодо безпеки.

Питний режим дуже важливий, тому воду для пиття бажано вживати кип’яченою, якщо такої можливості немає – пити воду тільки з чистих джерел або колодязів.

В підготовчий період слід скласти примірне меню на кожен день і список необхідних продуктів, заздалегідь передбачити можливість закупівлі продукти на маршруті або підвозу їх у стаціонарний табір.

6. Розташування базового табору. Основні вимоги до розташування базового табору такі ж самі як і до будь-якої туристської стоянки: безпека, наявність дров, питної води, відповідність правилам пожежної безпеки. Для стаціонарної експедиції додаються ще такі вимоги: комфортність, естетичність, можливість для купання, відпочинку, проведення спортивних ігор, наявність зручного під’їзду для автотранспорту. У затінку встановлюють намети та викопують погріб. Облаштовують туалети та сміттєву яму за межами табору. Дрова зберігають не ближче ніж 5-6 метрів від багаття. Бажана наявність великої галявини для проведення свят, ігор та розваг. Зона для купання облаштовується відповідними загородженнями (поплавками), пляж попередньо очищується від сміття, дно водойми обстежується та також очищується. Купання учасників експедиції дозволяється тальки під наглядом керівника.

7. Складання кошторису експедиції. Передбачаються та підраховуються всі витрати на підготовку та проведення експедиції, тренувальних та навчальних зборів, придбання витратних матеріалів тощо. Оформлюється кошторис згідно вимог чинного законодавства та затверджується адміністрацією установи, що проводить експедицію.

8. Режим дня та організація дозвілля. Денний розклад для експедицій різного виду буде різним. Але не слід забувати, що краєзнавча робота є головною метою експедиції, тому їй слід приділяти увагу кожен день. В маршрутній експедиції 1-3 години, в стаціонарній – 4-6 годин, в кущовій – в день переходів в залежності від обставин, в стаціонарні дні – 4-6 годин.

В денному розкладі повинні бути – час підйому та відбою, час для особистої гігієни, вранішня зарядка, водні процедури, купання (по можливості), час для харчування (сніданок, обід, вечеря, полудень або вечірній чай (по можливості)), підготовка до краєзнавчої роботи (визначення завдань на день), дослідницька або пошукова робота, оформлення денної документації (складання описів, запис доповідей, заповнення польових щоденників, зошитів, пакування зібраних матеріалів), робота для господарчих потреб, підведення підсумків дня, відпочинок.

Організація відпочинку має не менш важливе значення ніж організація краєзнавчої роботи. Планування та проведення різноманітних заходів дозвілля допомагає здружити групу, виявити здібності дітей, зробити відпочинок змістовним та цікавим. Можливі найрізноманітніші форми:

- бесіди, диспути на тему експедиції;

- рухливі ігри (естафети, смуги перешкод);

- інтелектуальні ігри („Що, де, коли”, „Брейн-ринг”, „Інтелект-лото”);

- розважальні ігри („Школа Робінзонів”, „Школа виживання”, „Нумо, хлопці, „Нумо, дівчата”, „Містер та міс Експедиція”, „Краща лісова пара”. „Зелена п’ята”, „В нашому домі”, „День Нептуна”),

- пізнавальні ігри (вікторини);

- тренування та змагання (спортивні ігри) – волейбол, баскетбол, плавання, шахи, шашки, футбол, спортивне орієнтування, техніка туризму;

- пісні біля вечірнього вогнища;

- творчі конкурси (художники, креслярі, спів, танок, пантоміма, мода, візитка).

- експедиційна атрибутика (емблеми, герб, прапор, вимпели)

- посвячення в туристи (члени експедиції для новачків);

- розважальні програми по відкриттю та закриттю експедиційного сезону.

Дата добавления: 2014-01-07