Класифікація видів економічної ефективності стандартизації

Економічна ефективність стандартизації

Найважливішою функцією стандартизації є прискорення впровадження та освоєння нової техніки, сучасних технологій, що призводить до підвищення та поліпшення якості товарів та послуг. В НД встановлюються основні показники до якості товарів та послуг, які виробляються і надаються сьогодні, а також показники цієї продукції на майбутнє шляхом включення в них перспективних вимог.

Стандартизація сприяє проведенню раціональної організації та компетентного управління різними галузями економіки. Вона впливає на розвиток господарства як у цілому в країні, так і в окремих галузях виробництва, що обумовлено її багатогранною природою і можливостями. Проведення робіт зі стандартизації, особливо розробка і впровадження НД, має економічні, технічні та соціальні наслідки для всієї економіки. Причому ці наслідки можуть бути в різних сферах дуже суперечливими і мати протилежну спрямованість.

Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтвореної праці, що пов'язано із задоволенням різноманітних потреб суспільства.

Залежно від мети визначення економічної ефективності, повноти охоплення економічних наслідків стандартизації, масштабів проведення розрахунків (економіка в цілому, галузь, підприємство) і періоду часу, в який виконуються розрахунки (стадія розробки стандарту, упровадження стандарту, випуск і експлуатація стандартної продукції), розрізняють види економічної ефективності стандартизації.

Класифікація видів економічної ефективності має велике значення для кращого розуміння природи стандартизації, правильності організації економічних розрахунків і використання розроблених методів на практиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Види економічної ефективності стандартизації	Класифікаційна ознака	Зміст окремих видів
Абсолютна — порівняльна	Мета визначення:— виявлення загальної суми ефекту;— визначення коефіцієнта економічної ефективності;— вибір найбільш ефективних напрямків і варіантів стандартизації	Абсолютна — визначається в економіці в цілому чи в окремій її галузі відношенням приросту національного доходу в порівняльних цінах, які розраховані за роками, до періоду дії НД чи терміну служби стандартної продукції. Порівняльна — визначається при виборі найкращого із можливих варіантів заходів до стандартизації і характеризує переваги одного варіанта перед іншими
Розрахункова — фактична	Стадія проведення розрахунків:— розробка;— впровадження НД;— випуск стандартної продукції;— експлуатація стандартної продукції	Проектна — визначається на стадії планування стандартизації на основі укрупнення даних. Розрахункова — визначається на основі нормованих даних, які отримані при впровадженні НД на конкретному підприємстві чи в окремому відомстві. Фактична — визначається на основі фактичних даних, які отримані в результаті випуску та експлуатації стандартизованої продукції в конкретних умовах відомства чи підприємства
Загальна — приватна	Повнота охоплення наслідків стандартизації	Приватна — характеризує економічну доцільність окремих видів НД чи приватний ефект, який отримують у різних сферах створення і споживання стандартної продукції

При визначенні виду економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність — це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних та поточних планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу (за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування). Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вищим буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект, ефект терміну дії НД; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.

Оцінка економічної ефективності стандартизації базується на основі порівняльних методів — порівняльній оцінці собівартості, продуктивності нової техніки, — і характеризується величиною експлуатаційних витрат, тобто усіх основних показників продукції, які безпосередньо регламентуються НД. У процесі вибору методу стандартизації ставиться завдання із двох і більше варіантів виявити найбільш ефективний. Для того щоб цей вибір був науково обґрунтованим, оцінка економічної ефективності стандартизації має бути повною, комплексною і враховувати всі витрати на проведення заходів щодо створення, виробництва і використання товарів та послуг.

Ступінь ефективності визначається шляхом зіставлення витрат на розробку і впровадження НД з величиною ефекту від його використання.

Визначення економічної ефективності стандартизації базується на методах порівняння розрахунку економічної ефективності шляхом зіставлення економічних результатів до і після проведення робіт зі стандартизації.

До основних показників економічної ефективності стандартизації належать:

— річна економія це – різниця витрат на розробку, виготовлення та експлуатацію стандартизованого об'єкта;

— річний економічний ефект (Ест) — це результат зіставлення річної економії та витрат на розробку і впровадження НД, які приведені до одного розрахункового року. Крім того, з метою підвищення чіткості відображення результатів стандартизації їх показують яку грошовому вираженні, так і в натуральній формі;

— коефіцієнт економічної ефективності (Кст) — слугує для порівняння з нормативним коефіцієнтом економічної ефективності, який становить 0,15. Якщо коефіцієнт економічної ефективності більше чи дорівнює нормативному коефіцієнту, то впровадження НД доцільне. Якщо він менший за нормативний коефіцієнт, то впровадження НД не дозволяється вважати економічно доцільним для економіки країни;

— термін окупності витрат (Ток) — є величиною, яка визначає період часу, протягом якого витрати на розробку і впровадження НД мають окупитися.

Методики розрахунків економічної ефективності мають свої специфічні риси для різних галузей економіки, окремих підприємств, конкретних видів продукції. Практика і досвід проведення розрахунків економічної ефективності стандартизації показують, що для визначення економічного ефекту від робіт і заходів зі стандартизації доцільно використовувати три групи розрахунків у:

— передвиробничій сфері (на стадії проектно-конструкторських та науково-дослідних робіт, тобто на стадії створення НД);

— сфері виробництва (на стадії створення якості продукції);

— сфері обігу (на стадії обігу й експлуатації продукції).

Вибір методики розрахунку економічної ефективності стандартизації визначається джерелом отримання економічного ефекту, а також наявністю тих чи інших вихідних даних, які використовуються у розрахунках.

Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на порівнянні зіставлених витрат до (З1) і після (З2) проведення робіт зі стандартизації продукції. Величина зіставлених витрат одиниці продукції (3) у грошових одиницях визначається як сума витрат виробництва і нормативного прибутку:

де С — собівартість одиниці продукції, грн; К — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, який дорівнює 0,15; К — питомі капітальні вкладення в основні та обігові виробничі фонди.

Кращим варіантом буде НД, упровадження якого забезпечить економіці країни мінімальні зіставлені витрати (С + Кп ∙ К = тіп) і термін окупності капітальних вкладень у межах його нормативної величини. Нормативний термін окупності капітальних вкладень визначають за формулою:

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень:

де К — вартість виробничих фондів, грн; Ср — собівартість річного обсягу випуску продукції, грн; 1 та 2 — відповідно позначаються показники до і після проведення робіт із заходів зі стандартизації.

При проведенні робіт з упровадження нового НД можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:

Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково розподіляються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації продукції. При розрахунках річного економічного ефекту стандартизації враховують фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення (приводження) різночасових витрат (а,) до поточного моменту:

де Нз — норматив зведення (приводження), який дорівнює 0,1; t — кількість років, що враховують витрати і результати даного року від другого року впровадження НД.

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Ккв) порівнюють з величиною нормативного коефіцієнта (Кн). Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ккв) визначають за формулою:

Питомі капітальні вкладення до проведення робіт та заходів впровадження НД розраховують за формулою:

Де К — середня вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів, грн; А1 — річний обсяг випуску продукції до проведення робіт із заходів зі стандартизації в натуральних одиницях.

Питомі капітальні вкладення після проведення робіт і заходів зі стандартизації:

де ΔК — додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт і заходів зі стандартизації; А2 — річний обсяг випуску продукції після впровадження НД в натуральних одиницях. Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації:

де Ц — ціна одиниці продукції, грн.

Величина річного економічного ефекту визначається за формулою:

Величина повного народногосподарського економічного ефекту від упровадження НД розраховується як сума усіх економічних ефектів, які отримані при розрахунках у різних сферах життєвого циклу продукції:

де Ер, Ев, Ео, Ее — річний економічний ефект від впровадження НД, який отримано відповідно на стадіях розробки, виробництва, обігу та експлуатації (споживання), грн.

Матеріали з розрахунку економічної ефективності НД щорічно узагальнюються і аналізуються. При розрахунку економічної ефективності стандартизації визначають соціальні результати впровадження НД, які можуть бути виражені у натуральних, умовно-натуральних показниках, індексами чи балами. При неможливості кількісного визначення соціальних результатів наводять їхню якісну характеристику. Соціальними результатами впровадження НД с задоволення потреб населення товарами та послугами; збільшення вільного часу населення, зміна характеру і змісту праці, поліпшення стану навколишнього природного середовища тощо.

Дата добавления: 2014-01-07