Зв'язок соціології з іншими науками

Функції та методи соціології.

Закони і категорії соціології.

Структура соціології.

Об’єкт і предмет соціології.

Тема 1. Предмет соціології.

План.

Денна форма навчання: Всього: 54 = 32ауд. (22 лекц. + 10 сем.) +22 самост.

Заочна форма навчання: Всього: 54 год. = 8 ауд. + 46 самост.

Література:

1. Андрущенко В.П., Горлач М.І. Соціологія: Підручник.- К., 1998.

2. Дворецька Г.В. Соціологія. - К., 2002.

3. Городяненко В.Г. Соціологія. Київ, 2005. - 560с.

4. Захарченко М.В., Порогілий О.В. Історія соціології:Від античності до початку ХХст.-К.: Либідь, 1993.

5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. – К., 2006.

6. Піча В.М. Соціологія: Підручник. Львів. “Магнолія”, 2007. – 278с.

7. Пшеничнюк О.В. Соціологія: Посібник для підготовки до іспитів / О.В.Пшеничнюк, О.В.Романовська. – К., 2007 – 172с.

8. Сірий Є.В. Соціологія: Навчальний посібник.-Е., 2004.

9. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. – К., 1998.

10. Старовойт І.С. Соціологія. Тернопіль, 2005.

1. Об’єкт і предмет соціології.

Наука про суспільство – соціологія - це відносно самостійна галузь знань, яка в Україні склалася набагато пізніше, ніж в інших країнах світу. Початки науки про суспільство йдуть в епоху античності, коли відбувалося усвідомлення розмежування між двома елементами людського буття – природним середовищем і середовищем суспільним. Саме тоді формується фундаментальна проблема тотожності і відмінності між законами природи і законами суспільного життя. Крім загадок явищ природи (землетруси, виверження вулканів, зміна дня і ночі) людину цікавили і проблеми, пов’язані з її власним існуванням (чому люди прагнуть жити серед інших людей, а не відокремлено, але, одночасно, що змушує їх проводити між собою кордони та ворогувати один з одним?). Хиткість та нестабільність людських відносин, можливість ядерної війни, безробіття, голоду викликає у людей відчуття страху через незнання причин цього всього. Пошуки відповідей на ці запитання та поради щодо правил співіснування людей у суспільстві відносяться до соціальних проблем та простежуються у філософських творах мислителів ще з давнини.

Суспільству необхідно мати достовірні знання про самого себе, щоб звести до мінімуму ризик соціальних перетворень і розробити ефективну політику реформ. Саме соціологія як наука про суспільство покликана досліджувати різноманітні сфери життя людей, тенденції розвитку і формування суспільства, суспільних відносин з метою вироблення практичних рекомендацій щодо їх поліпшення і удосконалення. Люди, які створюють суспільство, в якому живуть, мають можливість змінити його, перетворити, але попередньо пізнавши його.

Термін “соціологія” (лат.“societas” - суспільство, “socius” – товариш, компаньйон, грець. “logos” – слово, вчення, наука) перекладається як наука про суспільство.

Вона виникла у 30 роках ХІХ ст. Її засновником є французький філософ-позитивіст Огюст Конт (1798-1857).

Соціологія - це наука про закономірності становлення, функціонування, розвитку суспільства в цілому, соціальних спільностей, соціальних інститутів та соціальних відносин.

Об’єктом соціології є соціальна реальність або суспільство в цілому.

Предметом соціології є:

1. загальні закономірності розвитку та функціонування суспільства.

2. елементи соціальної структури суспільства:

а) соціальні спільності

б) соціальні інститути

в) соціальні відносини

Тобто соціологія вивчає суспільство і як одне ціле і як систему елементів, що взаємодіють між собою.

1. Соціальна спільність – це група людей, яка склалася об’єктивно в процесі історичного розвитку, реально існує, практично фіксується, характеризується відносною цілісністю і витупає самостійним суб’єктом соціальної та історичної дії. Члени соціальної спільності зв'язані між собою спільними умовами життя, інтересами, особливостями мови, культури, звичаїв, психіки, сфери професійної діяльності. Соціальні спільності складаються стихійно, не за волею конкретної особи чи групи осіб, які поставили собі за мету утворити саме таку спільність, а сама по собі, в процесі історичного розвитку.

До соціальних спільностей належать:

• нації;
• народи та етноси;
• класи та інші соціальні групи;
• професійні спільності;
• соціальні верстви та прошарки і т.д.

2. Соціальний інститут – (лат. institutum - устрій, установа) - це стійка організована форма діяльності певних груп людей. На відміну від соціальних спільностей, соціальні інститути утворюються конкретними особами і з конкретною метою – так як вони є спільною діяльністю окремої групи осіб (від кількох чоловік до мільйонів), заради якої і формується інститут.

До соціальних інститутів належать:

• держава;
• церква;
• політичні партії та громадські організації;
• система освіти та виховання;
• сім’я і т. д.

В соціальній спільності відносини між людьми переважно ґрунтуються на усвідомленні того, що вони є членами цієї спільності і на нормах моральної відповідальності один перед одним, а в соціальних інститутах – обов’язках і правах, які має кожен з членів. Самі соціальні спільності та соціальні інститути, як і суспільство в цілому, є об’єктом соціології, а процес їх утворення і розвиток, їх діяльність і функціонування, роль, яку вони виконують в суспільстві, є предметом соціології.

3. Соціальні відносини – це стосунки між людьми і групами людей, що займають різне становище в суспільстві, беруть неоднакову участь у його політичному, економічному і духовному житті, відрізняються способом життя, рівнем і джерелом доходів.

Соціальні відносини обумовлені різним соціальним, політичним і економічним становищем індивідів, які включаються в них, прагнучи змінити або покращити своє становище. Саме це і є рушійною силою соціальних відносин, які, в свою чергу, постійно спричиняють певні політичні, економічні і соціальні зміни в суспільстві, знову ж таки змінюючи субординацію індивідів в ньому, що знову ж дає поштовх до виникнення нових соціальних відносин. Так коло соціальних відносин замикається. Проте основним суб’єктом соціальних відносин виступають не окремі індивіди, а соціальні спільності як об’єднання індивідів.

Дата добавления: 2014-01-07