Засоби юридичної техніки

Уніфікація, однаковість форми і структури юридичного документа, способів викладу правових розпоряджень.

Це правило можна проілюструвати наступним прикладом.

Візьмемо таке визначення: "Об'єктами лісових відносин є лісовий фонд України (далі - лісовий фонд), ділянки лісового фонду, права користування ними, ліси, які не входять в лісовий фонд, їхні ділянки, права користування ними, дерево-чагарникова рослинність"

Таким чином, об'єктами є одночасно і лісовий фонд, і права користування їм. Відсутня однаковість, через кому перелічуються зовсім разнопорядкові явища. Визначення побудоване за принципом " я люблю свою маму, ковбасу і яблука".

Дуже часто автори юридичних документів використовують один елемент юридичної техніки нехтуючи іншими. Нижче буде більш докладно показане значення такого прийому юридичної техніки, як додаток, використання якого дозволяє скоротити основну частину документа.

Наприклад, текст "Про забезпечення конституційних прав громадян обирати та бути обраними в органи місцевого самоврядування" містить всього 8 статей, але до нього мається додаток, що містить положення про вибори з 46 статей. Включення нормативного матеріалу в додаток означає зниження його юридичної чинності.

В цьому випадку відсутня однаковість у способі викладу нормативного матеріалу. У даному випадку можна було б використовувати інший підхід до структурування матеріалу; весь нормативний матеріал розбити на дві частини - загальну й - особливу. У загальну частину включити ті норми, які містить текст самого закону; в особливу частину включити норми, які містить додаток.

Засоби юридичної техніки включають: юридичні засоби, технічні засоби і графічні засоби (див. схему).

Розглянемо юридичні засоби.

- Юридичні засоби: юридичні конструкції; юридичні презумпції; юридичні фікції; юридичні принципи; використання юридичної мови; використання юридичної і/або спеціальної термінології; використання різних стилів викладу матеріалу; структурованість, логічність викладу матеріалу; використання додатків;переліку; бланкетних, відсильних норм; приміток, посилань, скорочень.

Юридичні конструкції - це способи поєднання. прав, обов'язків, відповідальності, пільг, заохочень, заборон і т.ін. у тексті юридичного документа. В якості спеціального компонента в текст юридичного документа повинні бути включені в необхідних випадках спеціальні правові засоби, які забезпечують дотримання (міри заохочення, контролю, порядок розв'язання спорів і т.ін.).

Наприклад, у КУпАП закріплюється наступна юридична конструкція: "провина - накладення стягнення - виконання стягнення". Подивимося, наскільки повно ця конструкція викладена в різних статтях. КУпАП. Так, у відповідності зі ст. КУПАП термін накладення стягнення складає 2 місяці з моменту здійснення правопорушення, а при триваючому правопорушенні то з моменту його виявлення. У відповідності зі ст. КУпАП термін виконання. стягнення складає 3 місяці з моменту винесення рішення про накладення стягнення. У тій же статті закріплюється, що стягнення не підлягає виконанню, якщо воно не було спрямовано до виконання в зазначений термін.

Що ж відбувається на практиці? Наприклад, винесене рішення про таке стягнення, як накладення штрафу (частіше зустрічається) або про стягнення у виді виправних робіт. Документи передаються за місцем роботи для примусового виконання, як це передбачено КУпАП. Однак за місцем роботи немає можливості виконати цю постанову, тому що там існує затримка виплати заробітної плати. В результаті правопорушник залишається без негативних для нього наслідків. Таким чином, юридична конструкція, що лежить в основі КУпАП, цілком не прописана, отже, ефективність правозастосовчій діяльності знижується.

Правильне використання юридичних конструкцій виявляється, зокрема, у мовних засобах їхнього викладу.

Наприклад, у карному праві принцип законності трактується як "карність правопорушника", в адміністративному - як "вплив на правопорушника". Таким чином, у карному праві при залученні до відповідальності використовується термін, "покарання", в адміністративному - "стягнення". Це наочно видно під час порівняльного аналізу суміжних статей Кримінального кодексу (хуліганство) і Кодексу про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство):

"... порушення суспільного порядку... – карається... виправними роботами..."

"... дії, що порушують суспільний порядок... - тягнуть... виправні роботи..."

Юридичні конструкції можуть використовуватися в різних видах юридичних документів, хоча найчастіше зустрічаються в нормативно-правових актах і договорах. Варто додати, що в основі юридичних конструкцій можуть лежати і принципи, і презумпції, і фікції. Однак термін "юридична конструкція" є більш широким.

Юридичні принципи. Принципи - це основні ідеї, засади, що лежать в основі того або іншого явища. У діючий КУпАП в основу розв'язання питань про залучення до адміністративної відповідальності покладений ряд принципів.

Наприклад, закріплений принцип однократності стягнення. Передбачається, що на особу може бути накладене тільки одне основне адміністративне стягнення.

Закріплення принципів здійснюється, як правило, у текстах нормативних актів і має суттєве значення для правозастосовчої діяльності, визначає зміст юридичних документів.

Юридичні презумпції. Презумпція - припущення про наявність або відсутність певних фактів, зв'язків, обставин і т.ін. Класичними прикладами юридичних презумпций є презумпція невинності, що діє в карному праві, і презумпція винності причинителя шкоди, що діє в цивільному праві.

Наприклад, у ст.КУпАП міститься презумпція недієздатності особи, яка не досягла 16-літнього віку. Закріплення такої презумпції суттєво впливає на зміст юридичного документа. У відношенні особи, що не досягла 16-літнього віку, не може вити винесена. Постанова про накладення адміністративного стягнення.

Юридичні фікції. Правова фікція - тобто неіснуюче положення, визнане законодавцем існуючим, яке стало в силу цього загальнообов'язковим.

Наприклад, у відповідності зі ст. КУпАП у випадку здійснення дрібного хуліганства особою у віці від 14 до 16 років адміністративне стягнення накладається на батьків або законних представників. Фактично стягнення накладається не на правопорушника, а на його батьків або законних представників. Таким чином, це правопорушення зроблене одною особою, а стягнення накладається на іншу. Це, звичайно, відображається й у тексті постанови про накладення адміністративного стягнення.

Необхідність фікцій обумовлена тим, що вони вносять чіткість і визначеність у регулювання суспільних відносин, у правове положення особистості.

Наприклад, у відповідності зі ст. 46 ЦКУ передбачена можливість оголошення особи померлої. Фактично людина може бути живою. Але для упорядкування регулювання різних відносин (передача права власності, виконання зобов'язань і т.ін.) таке рішення (про визнання особи померлої) необхідно.

Вживання юридичної мови. Для того щоб адресат добре знав і розумів, що він повинен робити і чого не повинен робити, а також знав, як був застосований закон до його конкретного випадку під час процесу, мова юридичного документа має в цілому відповідати трьом умовам:

1. Вона має бути точною, ясною та достовірною. Від якості тексту юридичного документу залежить ефективність його правозастосування, ступінь регулювання конкретних відносин.

2. Висока точність документа допускає повторюваність окремих фраз (слів, словосполучень, термінів і т.ін.) на певних ділянках тексту. Безумовно, це впливає на естетичне сприйняття тексту, але практичний критерій повинен брати верх над загальнолітературними стандартами. Як підтвердження важливості цих засобів юридичної техніки можна навести п. 2 ст. ЗО Типового договору про міжнародний лізинг: "Терміни чоловічого роду при відповідному смисловому навантаженні можуть бути — використані як терміни жіночого і середнього роду, а слова, зафіксовані в однині, можуть вживатися в множинному числі і навпаки. [7]

На жаль, у багатьох авторів юридичних текстів (особливо цим грішать законодавці) існує неправильне уявлення, а саме, якщо всю нормативну ідею виразити в одній пропозиції, то її комунікативні властивості зростуть. Довгі фрази призводять до необхідності включення складносурядних пропозицій, що інколи приводить до перекручувань змісту юридичного тексту. Розрив складних пропозицій на коротші робить текст довгим, але цього не слід побоюватися, тому що основна мета - ясність, а не стислість тексту.

Як приклад, можна привести наступну фразу: "Ні вчителя, ні персонал обслуговування школи не несуть ніякої відповідальності за школяра, який займається небезпечними видами спорту на території школи, включаючи будь-якого школяра, що допомагає (асистує) займатися небезпечними видами спорту, або будь-якого школяра, що спостерігає за цим, котрий знав або повинний був знати, що це небезпечний вид спорту, може принести шкоду здоров'ю його або їй і, що добровільно знаходиться в місці небезпеки або нездатний залишити місце небезпеки". Хотілося б запропонувати відповісти на запитання: у чому ж полягають підстави відповідальності вчителів?

Цю же фразу можна викласти в такий спосіб: "Адміністрація, учителі, персонал обслуговування школи не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю всіх осіб, які займаються небезпечними видами спорту на території школи, включаючи і тих, хто допомагає займатись або спостерігає за заняттями".

Однак, не слід впадати й у протилежну крайність, тобто перевантажувати текст простими пропозиціями, вибудовуючи їх в один ряд. Це також знижує міру сприйняття матеріалу. В останньому випадку доцільно застосовувати такий елемент юридичної техніки, як перелік або нумерацію.

Технічні засоби, графічні засоби. К таким засобам відносяться офіційні бланки, таблиці, схеми і т.п. В окремих випадках важлива якість папера. У деяких регіонах у судах діє таке негласне правило: якщо позовну заяву приносить юрист, то він повинен бути надруковано; якщо позовна заява приносить звичайний громадянин, то документ може бути написаний і від руки.

Останнім часом широко використовуються пошта офісної техніки. Багато підприємців розробляють самі бланки для своїх організацій, постачають їхній не тільки символікою, але і водяниками знаками. Така "графіка" не завжди є виправданої, тому що обтяжує сприйняття документа. Крім того, якщо потрібно розмістити на бланку багато сторінковий документ, те звичайно тільки перший лист друкується на бланку; інші аркуші друкуються на звичайному білому папері.

У деяких закордонних країнах бланки друкуються на кольоровому папері, щоб показати важливість, терміновість і т.ін. документа.

Таким чином, юридична техніка має велике значення

Наприклад, світовим суддям надане право розглядати визначені категорії цивільних і кримінальних справ. Рішення світового судді можуть бути оскаржені, наприклад у порядку апеляційного виробництва. У ст. 3183, 481 УПК закріплені вимоги, пропоновані до форми і змісту апеляційної скарги. В статях УПК передбачено: якщо апеляційна скарга подана з порушенням зазначених вимог, то суддя призначає додатковий термін для їхнього усунення. Після усунення порушень апеляційна скарга вважається поданої у встановлені для апеляційного оскарження терміни. В арбітражному процесі також можливе використання апеляційної скарги на рішення, що не вступили в законну силу. Вимоги до змісту скарги передбачені в ст 148 ГПКУ. І якщо зазначені вимоги не дотримані, то скарга вважається неподаної у встановлені для апеляційного оскарження терміни.

У якості інших наслідків недотримання формальних чи неформальних вимог, пропонованих до юридичних документів, можна назвати наступні:

1. Порушується суб'єктивне право людини (організації).

2. Виникає багатозначність тлумачення юридичного документа, унеможливлюється процес реалізації норм права. Право як регулятор суспільних відносин не досягає своєї мети. (Не даремно в побуті з'явилися фрази типу: "два юристи - три думки", "закон як дишло, куди повернеш, туди і вийшло ". Усе це не може не впливати на рівень правосвідомості суспільства, розвиток його правої культури.

Припиняється дія юридичного документа чи цілком частково. В окремих випадках після призупинення дії документа за результатами заперечування можливе визнання акта незаконним чи неконституційним. Іншими словами, документ:

1. втрачає юридичну чинність;

2.Скасовується акт органа нижчого підпорядкування вищестоящим;

3.Анулюються правовстановлюючі документи (ліцензії, дозволу і т.п.);

4.Опротестовується юридичний документ прокурором;

5.Відмовляється в реєстрації нормативного акта, установчого документа, а також іншого юридичного документа;

6. Угода визнається незаконної.

Виникає необхідність використання єднальних, третейських процедур із приводу спорів про рішення і дії юридичного характеру.

Відомо, що знання законодавства дозволяє не тільки ефективно його застосовувати в законних інтересах зацікавлених громадян і організацій, але і використовувати неправомірним образом. Несумлінні юристи при підготовці юридичних документів закладають у них безліч положень "пасток". " Пастки " можуть з'являтися в тексті юридичних документів і через чи некомпетентність неуважності укладачів. Розпізнати " пастки " не так-то просто, але необхідно, тому що вони можуть вирішальним образом уплинути на результат правової суперечки.

До найбільш типових "юридичних пасток" можна віднести:

1. прийняття (підписання) документа органом (посадовою особою) за рамками своєї компетенції;

2. недотримання вимог, пропонованих до змісту і/ чи формі документа;

3. неналежне оформлення документа;

4. логічні пастки;

5. пробіли в правовому регулюванні;

6. колізії, фактографічні помилки (наприклад, відсилання до неіснуючих актів);

7. взаємовиключні чи суперечливі положення;

8. розширювальне (обмежувальне) тлумачення там, де це неприпустимо;

9. підміна понять (неточна термінологія, незнання термінів);

10. помилки, описки, помилки.

Приведені формальні і неформальні вимоги, пропоновані до юридичних документів, наслідки їхнього недотримання не носять абсолютного характеру. До одних типів юридичних документів вони можуть бути застосовані, до інших - не завжди. Тому варто спиратися на власний життєвий досвід, враховувати особливості конкретної ситуації і конкретного документа. Немає загально обов’язкових_ правил на усі випадки життя.

Дата добавления: 2014-01-07