Сучасний стан та перспективи залучення України до глобальної науково-технологічної системи

Витрати на науково-дослідну сферу в економіці України дорівнюють близько 1 % від ВВП, що суперечить задекларованій у Концепції науко­во-технологічного та інноваційного розвитку України цифрі 2,5 %. Вод­ночас рівень витрат на НДДКР у промислово розвинутих державах ста­новить 2,5—3 % ВВП. Крім того, витрати на одного науковця, що ха­рактеризує ефективність використання його потенціалу, в країнах ЄС перевищують рівень України у 20 разів.

Але незважаючи на значне скорочення чи­сельності наукових працівників, насиченість України науковими кад­рами залишається досить високою: у розрахунку на 1000 осіб еко­номічно активного населення в нас припадає 5,2 виконавця наукових та науково-технічних робіт, у тому числі дослідників — 3,9. Ці показ­ники відповідають рівневі таких країн, як Іспанія, Польща, Чехія,, Угорщина, хоча більш як удвічі поступаються Японії та ФРН.

Крім того, в Україні зменшилася загальна кількість виконаних на­уково-технічних розробок: від 82 тис. у 1991 р. до 35,7 тис. у 2001 р. У 2002 р. розробки, де використано винаходи, становили лише 2,5 % за­гальної кількості розробок, що безумовно свідчить про негативні тен­денції у науково-інноваційній сфері країни.

Протягом 2003 р. інноваційну діяльність у промисловостї України здійснювали 1238 підприємств, або 12,7 % їхньої загальної кіль­кості. У той самий час у країнах ЄС цей показник в середньому стано­вив 44 % (Ірландія — навіть 65, а Німеччина — 61 %). Кількість пода­них патентних заявок на 100 тис. населення у ФРН складала 90,4, в Італії — 16,7, а в Україні — 10,8

Частка високотехнологічного експорту в загальному експорті гото­вих виробів у 2002 р. у Франції дорівнювала 24 %, у ФРН — 18 %, у Швеції — 22 %, в Україні — 10 %. Крім того, варто зазначити низьку питому вагу України у світовій торгівлі наукомісткими і високотехно-логічними товарами. На сьогодні український експорт товарів з високим рівнем доданої вартості не перевищує 0,02 % світового обсягу.

В Україні за 1997—2002 рр. кількість виїздів на­укових працівників за кордон збільшилася на 53 %, а частка участі українських учених у міжнародних дослідженнях за той самий період зросла на 42 %. Крім того, примножилася кількість проведених міжнародних конференцій та наданих фантів від іноземних фондів (у 2002 р. / порівняно з 2001 р. — на 23 %).

Для подолання негативних тенденцій варто запровадити державну,політику підтримки високотехнологічного експорту, що передбачає створення механізмів просування вітчизняної продукції на зовнішній ринок, спрощення процедури експортного контролю, розробку націо­нальної програми забезпечення конкурентоспроможності українських виробників з урахуванням пріоритетності високотехнологічних і наукоємних секторів.

5. СВІТОВИЙ РИНОК ПРАЦІ

Дата добавления: 2014-01-07