Державна система впровадження

Тема 7

У ПРОВАДЖЕННЯ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ

Кінцевою формою реалізації результатів науково-дослідної роботи є впровадження.

До останнього часу під упровадженням розумілося директивне введення в дію й експлуатацію оформленого відповідно до вимог, освоєного й прийнятого робітника варіанта об'єкта дослідження. Директивне введення в дію, по суті, є насильницьким проникненням об'єкта дослідження в опірне виробниче середовище.

Переклад нашої економіки на рейки науково-технічного й соціального прогресу, госпрозрахунок і самофінансування виробничих підприємств формують соціальну потребу в новітніх досягненнях науки, оскільки вони відкривають шляхи до збільшення продуктивності і намічають нові області для застосування людської праці. Виробничники починають розуміти, що в нових соціально-економічних умовах може вижити лише те підприємство, що створить кращі умови для розвитку науки і швидкого освоєння її досягнень у виробничій практиці. Тому поняття «упровадження наукових досліджень» поступово наповняється іншим змістом і набуває сенсу освоєння й використання результатів досліджень.

Упровадження класифікується по двох ознаках: форма матеріального втілення; робоча функція впроваджуваного об'єкта.

За формою матеріального утілення впроваджуваних об'єктів упровадження поділяється на групи: будинки і споруди; машини, прилади, устаткування; технологічні процеси; способи й засоби контролю й іспити-матеріали, споживча продукція; засобу автоматизації і керування процесами й об'єктами; система організації і керування; алгоритми і програми-методи і засоби забезпечення досліджень; стандарти (класифікатори, правила, технічні умови, норми і нормативи).

По робочій функції впроваджуваних об'єктів упровадження поділяють на такі групи: експлуатація будинків і споруджень; виготовлення продукції; виконання виробничих робіт; функціонування систем організації й керування; практичне застосування у виробничій діяльності типових нормативно-методичних і керівних технічних матеріалів.

Процес упровадження складається з двох етапів: дослідно-виробничого впровадження і серійного впровадження.

Як би ретельно не проводилися НДР у науково-дослідних організаціях, усе-таки вони не можуть усебічно врахувати різні, часто випадкові фактори, що діють в умовах виробництва. Тому наукова розробка на першому етапі упровадження вимагає досвідченої перевірки у виробничих умовах.

Так, нові конструкції машин, будинків, споруджень повинні бути попередньо виготовлені й випробувані на полігонах або заводах-виготовлювачах. Нові матеріали крім ретельних лабораторних іспитів у виробничих умовах застосовують для виготовлення конструкцій на досвідчених ділянках. Технологічні процеси підлягають досвідченій перевірці на виробничих підприємствах. При цьому в ряді випадків потрібне переустаткування традиційних технологічних ліній з додаванням нового обладнання. Якщо в результаті виконання НДР пропонується нова машина, механізм або яке-небудь устаткування, то необхідно виготовити досвідчений зразок.

Досвідчені зразки конструкцій, матеріалів, машин ретельно вивчають у виробничих умовах (здійснюється натурний експеримент) при різних багаторазових впливах механічних навантажень і природних факторів.

На основі результатів досвідченої виробничої перевірки оцінюють техніко-економічну ефективність досвідчених зразків. Особливу увагу приділяють експлуатаційним показникам якості зразків, надійності, довговічності, собівартості, експлуатаційним витратам, технологічності виготовлення й експлуатації, можливості серійного виробництва, необхідності переустаткування виробничих підприємств.

Результати іспитів оформляють у виді пояснювальної записки, до якої додають різні акти з оцінкою конструктивних, технологічних, експлуатаційних, економічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, організаційних і інших особливостей випробуваних зразків. Акти підписують представники замовника й підрядчика.

У більшості випадків при іспиті досвідчених зразків основними критеріями є довговічність і висока якість. Так, при розробці нових конструкцій дорожніх одягів автомобільних доріг найважливіший критерій —це термін служби, обчислювальний 10...30 роками. У той же час тривалість іспиту дослідно-виробничих зразків досить обмежена. У таких випадках необхідно застосовувати методи натурного моделювання умов служби конструкцій, що прискорюють час; покриття доріг випробують на полігонах цілодобовим рухом розрахункових по осьовому навантаженню й швидкості автомобілів; нові матеріали перевіряють на стійкість багаторазовими статичними й динамічними циклічними навантаженнями, заморожуванням і відтаванням зразків, дією агресивних речовин і т.д.

Перший етап упровадження вимагає великих фінансових витрат, значної трудомісткості у виготовленні досвідчених зразків, зв'язаний із тривалими виробничими іспитами, що часто вимагають доробок і переробок. На цьому етапі необхідна участь авторів у дослідженнях досвідчених зразків і розробці рекомендацій з їхнього удосконалювання і т.д. З метою прискорення впровадження результатів НДР організуються міжвідомчі тимчасові колективи з розроблювачів працівників організацій, що впроваджують, для конструктивної й експериментальної доробки створених технічних нововведень.

Якщо на першому етапі випробують зразок машини, яка має народногосподарське значення, його разом із технічною документацією передають спеціальної комісії на державні, міжвідомчі або відомчі приймальні іспити.

Приймальні іспити впроваджуваних об'єктів проводять для визначення відповідності об'єктів технічному завданню, вимогам стандартів і технічної документації, оцінки технічного рівня й визначення можливості постановки об'єкта на виробництво.

Завершенням дослідно-конструкторських робіт вважається дослідно-промислове впровадження підприємством нової технології; виготовлення досвідченого зразка приладу або устаткування, передача встановленої договором партії нових матеріалів або документації заводом-виготовлювачем.

Державна система упровадження включає три рівні: загальносоюзний; галузевих міністерств і відомств; розроблювачів і виробничих організацій.

На загальносоюзному рівні розробляються законодавчі акти по використанню результатів НДР і охороні прав творців нової техніки, технології, матеріалів і т.п. На цьому ж рівні здійснюються експертиза й реєстрація відкриттів і винаходів як у нашій країні, так і за рубежем.

Галузеві міністерства й відомства виконують функції планувальних і контролюючих органів. У структурі міністерств і відомств маються технічні або науково-технічні керування, на які покладена відповідальність за актуальність фінансованих НДР, терміни й масштаби впровадження їхніх результатів

Рівень міністерств і відомств дозволяє використовувати найбільш дійові форми організації впровадження результатів НДР. Так, в останні роки одержало поширення створення госпрозрахункових науково-виробничих об'єднань і учбово-науково-виробничих комплексів. В основу діяльності госпрозрахункових об'єднань покладений програмно-цільовий метод організації й планування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що будуються за схемою: проблема — ціль — програма — ресурс-кінцевий результат. Дані об'єднання створюються на основі академічних інститутів, вузів і установ (НДІ) галузевих міністерств, а як співвиконавців залучаються промислові підприємства. Економічний ефект від упровадження результатів НДР відбиває в статистичній звітності підприємства.

Вищі навчальні заклади забезпечують упровадження результатів НІР і в навчальному процесі. Формами впровадження є: включення результатів НДР у підручники, навчальні й учбово-методичні посібники, збірники задач, практикумів; формування на основі результатів НДР нових і модернізація існуючих курсів лекцій; розробка й виготовлення технічних засобів навчання, зразків машин, приладів, стендів, устаткування для навчальних лабораторій і майстерень, демонстраційного матеріалу для проведення лекцій і практичних занять; розробка дипломних і курсових проектів по тематиці науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт.

Дата добавления: 2014-01-07