Для того щоб віднести конкретну країну (або групу країн) до певної соціально-економічної підсистеми, потрібна наявність усіх трьох згаданих критеріїв

Традиційні (переферійні) економічні системи.

Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Основні завдання передбачено ст. 245 КпАП України:

7.1. Загальні принципи:

7.1.1. Законності;

7.1.2. Верховенство права;

7.1.3. Захисту інтересів держави і особи;

7.1.4. Публічності;

7.1.5. Об’єктивної істини;

7.1.6. Гласності;

7.1.7. Відкритості.

7.2. Специфічні принципи:

7.2.1. Розгляд справ на засадах рівності громадян перед органами що розглядають справу;

7.2.2. Швидкий та економічний розгляд справи;

7.2.3. Разглядати справу, керуючись законами і правосвідомістю.

Кожна з перелічених складових мегасистеми, розвиваючись у загально цивілізаційному колі, характеризується власною траєкторією руху, натрапляє на свою систему протиріч і обмежень.

Уважно подивитесь в Додат.Лекц. ознаки міжнародної економіки, їх шість

КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ

МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Є ТАКИМИ:

1) Р івень і характер розвитку продуктивних сил у взаємозв'язку їх з організаційно-економічними відносинами, тобто зі ступенем розвитку ринку всередині тієї чи іншої країни;

2) С пецифіка багатоукладності економіки (який капітал панує? Малий, середній, великий і відповідно розподіл доходів, тобто розрив між багатими та бідними – коеф. Джинні, крива Лоренцо, а також соціальний захист та інше);

3) О собливості державного регулювання господарського життя, а саме, співвідношення позаекономічних (в т.ч. ручного управління) та економічних форм і методів регулювання економікою і роль держави в цьому процесі.

Наприклад, – Перший критерій – рівень і характер розвитку продуктивних сил у взаємозв'язку з організаційно-економічними відносинами — стосується структури виробництва, характеру чинників економ. зростання та економ. розвитку в т.ч. інноваційного і з рештою ступеня задоволення різноманітних потреб людей.

Цей критерійвизначає можливості окремих країн у міждержавних економічних зв'язках, і головне у міжнародній спеціалізації.

Так, наприклад, відчутна різниця в рівнях розвитку продуктивних сил окремих країн зумовлює різні можливості їх щодо міжнародної спеціалізації, особливо в галузях обробної промисловості.

1. Інтернаціоналізація виробництва. Міжнародний поділ праці і кооперація праці.

Інтернаціоналізація економ. життя має прояв в інтернаціоналізації вироб-цтва і капіталу. Інтернаціоналізація виробництва як процес проявляється у:

1) зростанні виробничої взаємозалежності економічних суб'єктів із різних країн;

2) використанні у виробничому процесі іноземних факторів виробництва;

3) розширенні виробництва за національн.кордони(будівництво нового заводу закордоном)

Інтернаціоналізація капіталу як процес проявляється у взаємопереплетінні та об'єд-нанні капіталу різних країн; використання інокапіталу для розвитку націонал.підприємств. Інтернаціоналізація капіталу - передума процесу інтернаціоналізації вироб-цтва і навпаки.

Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн у межах світової економіки Формами МПП є міжнародна спеціалізація, кооперація та концентрація виробництва. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн (регіонів).

Існує кілька видів МПП і: загальний, частковий та одиничний - більш детально в Додат.

На розвиток МПП впливають такі основні три фактори: 1. • Природно-географічні; 2. • Соціально-економічні; 3. • Науково-технологічні (НТП)— зростає взаємозалежність країн.

2.Світова організація торгівлі (СОТ), почала діяльність з 1995 р., покликана регулювати торгово-політичні відносини учасників є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Основніі правила СОТ: 1. -торгівля без дискримінації; 2. -регулювання торгівлі тариф-ними методами; 3. -відмова від кількісних обмежень; 4. -транспарентність торговель-ної політики; 5. -врегулювання торгов. суперечок шляхом консультацій, переговорів ін.

Функції СОТ: 1. -контроль за виконанням угод; 2. -проведення переговорів між країн.-членами; 3. -технічн. сприяння державам; 4. -співробітництво з міжнар. організаціями.

Країни-члени СОТ приймають зобов'язання по виконанню основних угод і юр.документів СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правила-ми якого регулюється приблизно 97% усієї світової торгівлі товарами і послугами.

3.Міжнародна міграція капіталу і робочої сили. Злиття і поглинення економ. суб’єків ринку

. Міжнародний рух капіталу - це переміщення капіталу між країнами у пошуку більш вигідної сфери застосування. Інвестиції - одна з форм руху капіталу. Цілі вивозу капіталу: -контроль частини ринку; -отримання підприємницького прибутку і % за позичковий капітал;-забезпечення економічних, політичних інтересів на території іншої країни.

Користь від імпорту капіталу: 1.отримання нових технологій через ПІ та розвиток виробництва; 2.підвищення рівня кваліфікації працівників; 3.розширення експорту; 4.Нові робочі місця; 5.набуття інозем. досвіду; 6.поповнення національного бюджету.

Шкідливий бік імпорту капіталу: 1.деякі втрати політичної свободи. 2.можливе виве- зення сировини; 3.інозем. втручання у нац. Банк.справу; 4.захоплення інокапіталом основних сфер економіки країни; 5.вивезення у прихованому виді прибутків з країни Основні суб’єкти ввозу-вивозу капіталу – ТНК, держави, наддержавні органи, метою яких є привласнення монопольно високих прибутків і отримання вигод ( політ.,військ.,інш.) Експорт (вивіз) капіталу з країни здійснюється внаслідок нерівномірності розвитку країн та регіонів світу. Вивозиться в двох основних формах: підприємницький та позичковий.

Міграція трудових ресурсів - це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи. Вона може відбуватися і в середені країни, і за її межами.

Міжнародна трудова міграція -це форма МЕВ, полягає у переливі труд. ресурсів з одних країн в інші, виражає процес перерозподілу труд.ресурсів між ланками світової економіки.

Основні причини існування і тенденції розвитку сучасн..міжнарод. трудової міграції в Додат.

Соціально-економічні наслідки міжнарод.труд.міграції негативні в Додат, а позитивні такі: Виграш країни-імпортера: отримала - 1. дешеву, молоду роб.силу; 2. готових спеціалістів;

3. прискорене економічне зростання; 4. відповідне зростання державного бюджету.

Виграш країни-експортера: отримала - 1. валютні перекази мігрантів своїм сім’ям (осідає в Б.валюта); 2. послаблення внутр.безробіття. 3. підвищену кваліфік. мігрантів, що повернулись

Дата добавления: 2014-01-07