Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору

Фінансове планування припускає транслювання результатів розглянутих стратегічних рішень у різні типи фінансової до­кументації. Метою довгострокового фінансового планування є складання прогнозу балансу і звіту про прибутки і збитки. На основі цих планових документів фірма розробляє оперативні бюджети.

Бюджетування безпосередньо пов'язане з вирішенням за­дачі розподілу економічних ресурсів, що знаходяться в розпо­рядженні фірми. Розробка бюджетів додає кількісну визначе­ність обраним планам розвитку фірми.

Виділяють кілька основних типів оперативних бюджетів:

- матеріальний бюджет (визначає види і кількість сирови­ни і матеріалів, необхідних для реалізації того чи іншого плану);

- бюджет закупівель (конкретизує витрати на закупівлі ма­теріалів, необхідних для здійснення планів);

- трудовий бюджет (веде облік прямих витрат праці, що виникають за впровадження наміченої програми дій);

- бюджет адміністративних витрат (включає витрати на ви­конання основних управлінських функцій: оклади керу­ючих, витрати на відрядження, гонорари, витрати по утриманню службових приміщень і офісів тощо).

До основних фінансових бюджетів відносять бюджет готів­ки і бюджет додаткових вкладень капіталу. Якщо бюджет го­тівки деталізує потоки готівки за визначений майбутній час (рік, півроку з розбивкою по місяцях) і спрямований на забезпечен­ня ліквідності фірми, то бюджет додаткових вкладень капіта­лу уточнює заплановані грошові витрати з урахуванням змін.

Однак використання методів бюджетування в реальній прак­тиці керування фірмами, що функціонують в умовах постій­них ринкових змін, супроводжується рядом складностей. По-перше, невідповідність спрогнозованих обсягів продаж і ви­трат фактичним показникам може бути досить великою. По-друге, розробка бюджетів під реалізацію нових стратегій час­то здійснюється виходячи з історично сформованих пропор­цій і нормативів, що в результаті призводить до неадекватного ресурсного забезпечення реалізації обраної стратегії.

У зв'яз­ку з цим важливого значення набуває використання методик гнучкого бюджетування, що припускають багатоваріантність умов реалізації плану.

Один зі способів вирішення другої про­блеми ряд фахівців бачить у застосуванні методів нульового бюджетування - підходу, що нівелює значимість минулих і поточних бюджетних пропорцій для розподілу ресурсів під ре­алізацію нової стратегії фірми.

Сітьовий аналіз, чи аналіз критичного шляху, відомий як один з методів планування проектів. Сітьовий аналіз заснова­ний при поділі проекту на складові елементи (дії, операції) і представленні цих елементів, а також їх взаємозалежностей у формі сітьового графіка. Вивчення тимчасових і ресурсних ви­мог для виконання кожної операції дає можливість сформува­ти критичний шлях, що визначає мінімальний час для реаліза­ції всього проекту. Сітьовий аналіз може бути також викорис­таний для планування матеріальних ресурсів, а також для до­слідження впливу зміни в одних складових елементах проекту на інші. Цей метод широко використовується і при інших ви­дах управлінської діяльності, пов'язаних з реалізацією різних стратегій, включаючи злиття і поглинання, впровадження на ринок нового продукту, будівництво заводу тощо.

Дата добавления: 2014-01-07