Предмет статистики. Проникнення статистичних методів у різні галузі знань викликало тривалу дискусію щодо предмета статистики

Проникнення статистичних методів у різні галузі знань викликало тривалу дискусію щодо предмета статистики.

Універсалісти вважали, що статистика вивчає будь-які масові явища.

Гуманітарісти обмежували предмет вивчення явищами суспільного життя.

Дискусія завершилась визнанням статистики суспільною наукою.

Предмет статистики – це розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності формування і розвитку їх.

З визначення предмету статистики маємо дві такі особливості статистики:

- статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ;

- вона вивчає не поодинокі, а масові явища.

Кількісна сторона має дві форми:

1) розміри суспільних явищ (у ІІ світовій війні брали участь 62 країни, чисельність яких 1,7 млрд. осіб, мобілізовано 119 млн. осіб, значні втрати – близько 55 млн.осіб);

2) кількісні співвідношення розмірів (з 1959 року чисельність населення світу збільшилась у 3,2 рази).

Статистика відображаєкількісну сторону суспільних явищ у своїх числах – показниках. Цим вона характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об’єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.

Вивчення кількісної сторони нерозривно пов’язане з якісним змістом суспільних явищ, оскільки кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. Перш ніж проводити розрахунки чисельності населення за віком необхідно визначити якісні властивості та межі кожного контингенту (дошкільний, шкільний, працездатний, пенсійний).

Вивчення кількісної сторони суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах простору і часу, бо явища суспільного життя динамічні, їм властиві зміни і розвиток протягом певного часу та для окремих об’єктів і регіонів.

Масовість явищ – друга особливість статистики.

Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі та часі.

Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, які мають схожі істотні властивості.

Приклад. Робітники виконують фізичну працю; вчителі – навчають дітей.

Статистика розглядає масові явища, облікує всі факти сукупності та з допомогою чисел показує:

- ступінь розвитку явища;

- напрям і швидкість змін;

- тісноту взаємозв’язків і взаємозалежностей.

А це свідчення того, що статистика – один із засобів пізнання суспільного життя.

Статистика – наука багатогалузева. Вона складається із розділів або галузей – самостійних але взаємозв’язаних. Виділяють:

1) загальну теорію статистики (категорії статистичної науки, спільні для будь-яких явищ, методи та засоби аналізу);

2) економічну статистику (вивчає явища та процеси економіки, розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого);

3) галузеві статистики (промисловості, сільського господарства, капітального будівництва, транспорту, соціальної інфраструктури і т. ін.). Вони розробляють зміст і методи обчислення показників з урахуванням особливостей кожної галузі;

4) соціальну статистику (вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням).

Як суспільна наука, статистика не може розвиватись поза розвитком інших суспільних наук, зокрема, економічної теорії, соціології.

Узагальнюючи масові дані про явища, статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті.

Якщо допустити, що закономірності формуються умовами, які в майбутньому залишаться незмінними, то статистика проводить прогнозні розрахунки, які дуже необхідні при обґрунтуванні напрямів соціально-економічного розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07