Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника

Територіальні індекси.

При вивченні явищ суспільного життя в статистиці широко застосовується метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних регіонів, міст, підприємств. Узагальнюючі показники, тобто відносні величини, що дають порівняльну характеристику в розрізі територій і об’єктів – це і є територіальні індекси.

Що стосується визначення індивідуальних територіальних індексів, то ніяких проблем не виникає, бо мова йде про звичайні величини порівняння.

При побудові загальних територіальних індексів виникає питання вибору бази порівняння і району (об’єкта), на рівні якого слід зафіксувати вагу індексу. У кожному випадку це залежить від мети дослідження.

Порівняння показників можна здійснювати або по двох, або по колу територій (об’єктів). У першому випадку базою можуть бути показники будь якої з територій, а в другому – база порівняння повинна бути економічно обґрунтована. Так, якщо порівняти продуктивність праці робітників по колу однотипних підприємств з приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то цілком очевидно, що за базу порівняння слід узяти підприємство, яке має найвищий рівень продуктивності праці_.

При побудові територіальних індексів інтенсивних показників вагами можуть бути:

1) екстенсивний показник, що відноситься до території, на якій інтенсивний показник є більш економічним;

2) середня величина екстенсивного показника по сукупності одиниць порівнюваних територій;

3) екстенсивний показник, прийнятий за стандарт.

При побудові територіальних індексів для екстенсивних показників вимірниками можуть бути:

1) середній рівень інтенсивного показника по території, по якій здійснюється порівняння;

2) середній рівень інтенсивного показника, встановлений для території, прийнятої за стандарт.

Саме стандартні показники найчастіше використовують як вагу та сумірники при побудові територіальних індексів.

У статистично-економічному аналізі нерідко доводиться порівнювати такі інтенсивні показники, як середня економічно-статистична одиниця продукції певного виду, середня заробітна плата, середня урожайність однорідних культур. У даному разі йдеться про середні, що обмежені по-перше, на основі групових середніх, по-друге, по однойменній продукції, фізичний обсяг якої можна підсумовувати.

Так на кількох підприємствах чи в районах, наприклад, досить часто виробляють однойменну продукцію. Рівень різних інтенсивних показників, що функціонально пов’язані з фізичним обсягом продукції, на окремих ділянках виробництва буває при цьому неоднаковий.

Середня, обчислена по всіх таких ділянках, залежить як від рівня показника на окремих ділянках, так і від часток цих ділянок у загальному обсязі екстенсивного показника (фізичний обсяг продукції). Наприклад, при вивченні динаміки урожаю озимої пшениці в господарствах району, спочатку визначається середній урожай у кожному господарстві, а вже потім ці середні зважують на посівні площі і в результаті дістають середню урожайність озимої пшениці по району. В цьому випадку мають справу з загальною середньою, обчисленою на основі групових, тобто середніх урожайностей по кожному з господарств.

Середня урожайність району буде залежити як від урожаю в окремих господарствах, так і від частки окремих господарствв у загальній посівній площі озимої пшениці району.

Приклад. Розрахунок середньої урожайності по району в базисному і поточному періодах здійснюється за такими формулами:

= ; = ,

де у₀, у₁ - урожайність по окремих господарствах;

, - середня урожайність по району в цілому;

n₀, n₁ - розмір посівної площі.

Отже, зміна середнього рівня інтенсивного показника (у нас – урожайність) зумовлена впливом тих факторів, від яких залежить сама середня.

Аналіз динаміки середнього рівня здійснюють на основі побудови системи співзалежних індексів.

Індекс, що характеризує зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок зміни всіх факторів у цілому, дорівнює добутку індексів – співмножників, кожний з яких характеризує зміну лише одного фактора і тим самим вплив цієї зміни на динаміку середньої.

Відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний і базисний періоди являє собою індекс змінного складу.

I_з.с = : ;

де, х_1, х₀ – середні рівні показника;

ω₁ ,ω₀ - частота (ваги) інтенсивного показника.

Величина цього індексу залежить від двох факторів:

1) зміни самого осередненого показника;

2) співвідношення частот, тобто структурних зрушень.

Визначити зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу, а за рахунок другого – індекс структурних зрушень.

Формула індексу фіксованого складу:

I_{ф.с .} = : .

Тут структура сукупності фіксується, що й дає змогу проаналізувати зміну середньої лише за рахунок зміни рівнів інтенсивного показника.

Дата добавления: 2014-01-07