V. Нюховий аналізатор

Центри

Провідні шляхи

ІV. Присінково-завитковий аналізатор

Задня система лімфатичних просторів

Е. Лімфатична система очного яблука

Лімфатичних судин в очному яблуку немає, їх функцію виконують лімфатичні щілини і простори.

Передня система лімфатичних просторів (переважає)

Від війкового тіла рідина потрапляє в задню камеру ока, омиває кришталик і через зіницю йде в передню камеру ока. Далі через фонтанові простори або простори райдужно-рогівкового кута (лімфатичні щілини між перекладками гребінчастої зв’язки) потрапляє в передні війкові вени або венозний синус склери → шлємовий канал.

Із перихоріоідального простору (між білковою та власне судинною оболонками) крізь периваскулярні щілини вихрових вен рідина потрапляє в Теноновий простір. Далі переходить у піхву зорового нерва і через периваскулярні простори в субдуральний і субарахноідальний простори головного мозку. Таким чином, здійснюється прямий зв’язок між очним яблуком і головним мозком.

Передня та задня системи сполучаються між собою через петитовий канал – щілини в зв’язці, що підвішує кришталик.

Рецептор – орган слуху та рівноваги.

Завитковий (слуховий) аналізатор – спіральний або кортіїв орган, розміщений у завитці (внутрішнє вухо), сприймає звук.

Присінковий аналізатор (вестибулярний, рівноваги) – плями рівноваги в маточці (еліптичний мішечок) і круглому мішечку та гребені рівноваги в ампулах півколових каналів, сприймають положення тіла в просторі.

Слуховий аналізатор – VІІІ пара черепно-мозкових нервів → завитковий нерв (відростки нейронів спірального ганглія завитки).

Вестибулярний аналізатор – VІІІ пара черепно-мозкових нервів → присінковий нерв (відростки нейронів пристінкового ганглія).

Слуховий аналізатор – підкіркові – завитковий нерв проходить крізь внутрішній слуховий хід у дорсальні та вентральні ядра завиткового нерва → каудальні ядра покрівлі середнього мозку → медіальне колінчасте тіло таламуса → вищі – слухові центри вискової частик кори великих півкуль головного мозку.

Присінковий аналізатор – підкіркові – вестибулярне ядро Дейтерса довгастого мозку → ядро вершини і кора мозочка (черв’як) → вищі – вискова частка кори великих півкуль головного мозку.

Присінково-завитковий аналізатор складається із зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

А. Зовнішнє вухо (знаходиться в барабанній частині кам’янистої кістки)

1. вушна раковина – складка шкіри, в основі якої лежить еластичний хрящ; форма вушної раковини в людини відповідає формі ембріона і сагітальному розрізу головного мозку;

2. руховий апарат вушної раковини – м’язи, що забезпечують рухливість вушної раковини (біля 18 м’язів);

3. зовнішній слуховий хід – складається з хрящової (дорсально) і кісткової (вентрально) частин.

Б. Середнє вухо (знаходиться в кістковому барабанному міхурі)

1. барабанна перетинка – товщина 0,2 мм, відокремлює середнє вухо від зовнішнього; складається з трьох шарів – зовнішній – шкірний (епідерміс), середній – сполучнотканинний, збагачений циркулярними, коловими і радіальними волокнами, внутрішній (з боку середнього вуха) – слизова оболонка з одношаровим плоским епітелієм;

2. барабанна порожнина – розміщена в кістковому барабанному міхурі барабанної частини кам’янистої кістки, стінки вкриті слизовою оболонкою;

3. слухові кісточки – допоміжні органи для слухового аналізатора, їх чотири: молоточок, коваделко, сочевицеподібна кісточка і стремінце, які з’єднані між собою суглобами; між коваделком і стремінцем – складний суглоб, так як між ними розміщена сочевицеподібна кісточка; в роботі кісточок допомагають м’язи: напружувач барабанної перетинки, стремінний м’яз;

4. слухова (Євстахієва) труба – сполучає барабанну порожнину з порожниною носоглотки, вирівнює тиск у середньому вусі з атмосферним; в однокопитових слизова оболонка слухових труб у результаті значної рухливості в потилично-атлантному суглобі утворює значні випини – повітряні мішки, які лежать під основою черепа, зверху і збоку від глотки.

В. Внутрішнє вухо (знаходиться в скелястій частині кам’янистої кістки)

Складається з кісткового лабіринту і вкладеного в нього перетинчастого лабіринту.

Кістковий лабіринт – це система кісткових порожнистих утворів, замурованих у кісткову речовину скелястої частини кам’янистої кістки. До нього відноситься:

1. кістковий присінок;

2. кісткові півколові канали – розміщуються дорсо-каудально від присінка і представляють собою три дуже тонких дугоподібних канальця, які лежать у різних площинах: дорсальний – у сагітальній, латеральний – у фронтальній, каудальний – у сегментальній і відкриваються чотирма отворами;

3. кісткова завитка – розміщена ростровентрально від присінка, основою межує з дном внутрішнього слухового ходу, а верхівкою – з барабанною порожниною; в завитці розрізняють стрижень і спіральний канал, який спіральною пластинкою і перетинчастою протокою поділяється на присінкові і барабанні сходи.

Перетинчастий лабіринт – система перетинчастих мішечків, вкладених у порожнину кісткового лабіринту і заповнених лімфоїдною рідиною – ендолімфою. Форма мішечків перетинчастого лабіринту не всюди співпадає з формою відповідних частин кісткового лабіринту. Щілиноподібні простори, які залишаються між перетинчастим лабіринтом і стінками кісткового також заповнені лімфоїдною рідиною – перилімфою. Еліптичний мішечок (маточка) і круглий мішечок вкладені в кістковий присінок, перетинчасті півколові канали і перетинчаста завитка – в кісткові півколові канали і кісткову завитку (відповідно).

Перилімфатичний простір, який заповнений перилімфою, через водопровід присінка і завитки з’єднується з підоболонковими порожнинами головного мозку, тобто він не замкнутий (запалення внутрішнього вуха → менінгіт).

Ендолімфатична протока, яка заповнена ендолімфою, бере початок з маточки й круглого мішечка, через водопровід присінка виходить на медіальну поверхню кам’янистої кістки, розширюється, набуває вигляду мішечка та розміщується між листками твердої мозкової оболонки, тобто простір замкнутий.

Рецептор – нюховий нейроепітелій слизової оболонки носової порожнини (більше в її дорсокаудальному відділі).

Провідні шляхи – нюховий нерв (І пара), що проходить крізь решітчастий отвір.

Центри – нюхові цибулини (первинні нюхові центри) → нюхові тракти → нюхові трикутники і нюхові закрутки (вторинні нюхові центри) → грушоподібні частки і гіпокамп (вищі асоціативні нюхові підкіркові центри) → центри кори великих півкуль.

Дата добавления: 2014-01-07